П'ятеро попелюшок запалили промінь надії на показі дитячого одягу Меланіяленд

Ольга СОКОЛОВСЬКА

У Вінниці влаштували благодійний показ мод Меланіяленд за участі юних моделей. Гроші від квитків передали на лікування рятувальника Сергія Довганя. А п’ятеро дівчаток з центру «Промінь надії», родини яких опинилися у в складних життєвих обставинах, отримали гарне вбрання у подарунок.

Молода вінницька дизайнерка Юлія Турчик презентувала свою нову колекцію дитячого одягу осінь-зима «Меланіяленд 2019».

— Я щаслива, що вдалося навіть більше, аніж мріяла уся наша дружна команда. Ми довго працювали над колекціями, створюючи витончені розкішні образи «на кожен день» та для «особливих подій». Діти відчули цю енергетику і на подіумі кожну модель було просто не впізнати: впевнена хода, розкута граційна постава, харизматична посмішка… У відповідь — гучні оплески глядачів, — ділиться своїми враженнями авторка колекції.

Відео дня

v class="embed-responsive embed-responsive-16by9">

Варто додати, що на благодійній основі прийняли участь у показі й п’ятеро попелюшок з містечка Гнівань. Ними опікується громадська організація «Центр Промінь надії».

— Ми познайомилися з дівчатками цього літа. Хто вони? Це діти нашої України, яка останнім часом бачить багато горя. Вони різні, скромні та сором'язливі, але за свій короткий вік також бачили немало біди. У когось померла від страшної хвороби мама та дівчинка залишилась сиротою. Інша тікала від вибухів та зараз живе у чужому будинку. Друга теж тікала, але не від вибухів, а від жахіття оковитої. Ще двоє теж мають сумну історію, яка офіційно має назву “складні життєві обставини”, — розповідає голова громадської організації.

За словами дизайнери Юлії Турчик, участь у святі цих дівчаток стала безцінною і зворушливою до сліз.

— Цій малечі зараз дуже потрібна підтримка і якомога більше теплих яскравих вражень. Мені дуже хотілося, щоб дівчатка проявили себе, спробували нові ролі, відчули себе унікальними, а головне — щасливими; щоб їхні очі світилися радістю і цей день запам’ятався надовго. Вірю, що так і сталося, — зазначає Юля.