Право на цивільну зброю. Як в Україні можуть легалізувати короткоствол

• У грудні 2025-го Дмитро Васильченков продовжив ліцензію на зберігання нарізної зброї. Через чотири місяці він вийшов на вулицю і вбив зі свого карабіна сімох людей.
• Патрульні поліцейські, які прибули на виклик, дали драла після перших пострілів.
• Чи був би цей теракт взагалі, якби цивільні мали право на збройний самозахист? Відповіді на це питання ми вже не дізнаємося.
• Втім, трагедія в Києві перезапустила дискусію про цивільну зброю.

Минулої суботи, 18 квітня, в Голосіївському районі Києва стався теракт. Злочинець вбив просто на вулиці пʼятьох перехожих. Потім взяв у заручники відвідувачів супермаркету, в якому застрелив охоронця та відвідувача. Серед загиблих був вінничанин.

ЗМІ швидко дізналися, ким був голосіївський стрілок — росіянин від народження, антисеміт, військовий пенсіонер, який в останні роки проживав у столиці. Вбив людей із зареєстрованого карабіну, дозвіл на зберігання якого востаннє продовжив в грудні 2025 року.

Через цю трагедію знову заговорили про легалізацію короткостволу для цивільних. Законопроєкт, який це регулював би, «збирає пилюку» у Верховній Раді ще з 2021 року. 

І ще в документа — низка недоліків. На думку юридичних організацій, якщо проєкт Закону прийняти без змін, то від цього тільки зросте корупція в системі видачі зброї. Та її фактичне застосування для самозахисту буде неможливим.

Хронологія теракта

18 квітня, 16.32. До поліції надійшов виклик, що в Голосіївському районі столиці, відбувся конфлікт між громадянами на вулиці. Поліцейські приїхали на нього, як на звичайну побутову сварку.

На той момент злочинець уже мав при собі травматичний пістолет, з якого вистрілив у сусіда. Свої дії він записував на диктофон.

Невдовзі убивця забіг до себе в квартиру, звідки взяв карабін. Із цією зброєю він пішов до супермаркету, а перед виходом з дому — підпалив свою домівку. Через цю пожежу постраждала 4-місячна дитина: вона була в сусідній квартирі та отруїлась чадним газом.

У наступні десять хвилин голосіївський стрілець дістався до магазину «Велмарт» на Деміївці. Дорогою до нього він стріляв у перехожих та вбив пʼятьох людей. 

Двоє патрульних поліцейських, які прибули на виклик, повідомили диспетчера про рух злочинця. Інформацію передали до керівництва главку. Столичний Нацпол одразу оголосив про початок спецоперації із залученням «кордівців».

Однак патрульні поліцейські, що були на місці — попри наявність табельної зброї та законних підстав для ліквідації стрільця — нічого не зробили. Вони втекли після почутих пострілів.

Далі стрілець зайшов до магазину «Велмарт». Забарикадувався і взяв у заручники відвідувачів. Із терористом поліція намагалася вести перемовини протягом 40 хвилин. Убивця відмовився виходити на контакт і застрелив одного із заручників. «Корд» провів штурм приміщення і ліквідував терориста близько 18.00.

Керівник патрульки Євгеній Жуков подав у відставку: таке рішення ухвалив після втечі патрульних поліцейських. Вони вже звільнені.

Серед жертв був вінничанин

Голосіївський стрілець убив сім людей: серед них Олександр Арбузов, родом з Ладижина. Медики борються за життя його дружини Лесі, яка, станом на 20 квітня, була у важкому стані. Разом з подружжям перебували їхні двоє дітей. Вони неушкоджені, відбулися шоком.

ЗМІ швидко встановили, ким був убивця. Ним виявився Дмитро Васильченков — 58-річний уродженець Москви, військовий пенсіонер (майор ЗС України у відставці з 2005 року). З 2015 по 2017 рік жив на російській Рязані. Після 2017-го переїхав до Бахмуту, що на Донеччині.

У останні роки постійно проживав в Києві, на вулиці Деміївській. Мав постійні конфлікти із сусідами та притягався до відповідальності за нанесення тілесних ушкоджень.

Протягом десяти років у своєму Facebook вів антиукраїнську пропаганду: заперечував незалежність України; жалівся, що не зміг допомогти російському воєнному злочинцю Гіркину у очистці Бахмута від євреїв; закликав наслідувати Гітлера. Робив це відкрито і не поніс жодної відповідальності.

Зброя, з якої Васильченков 18 квітня стріляв у людей у Києві, була легальною. У грудні 2025 року він продовжив свій дозвіл від МВС, надавши медичну довідку про те, що психічно здоровий.

У нього було три одиниці особистої зброї — газовий пістолет і два карабіни. 

Законопроєкт у «дальній шухляді»

Через теракт в столиці знову заговорили про легалізацію збройного самозахисту. У Вінниці є прихильники, так і противники цієї ідеї.

Ми публікували опитування в своєму Telegram, де 24% читачів підтримали цілком право на цивільну зброю; 30% — підтримали, але за умови, що пістолети не роздаватимуть усім охочим; 45% — були проти легалізації короткостволу.

«За» легалізацію короткоствольної зброї для цивільного населення висловився міністр МВС Ігор Клименко. Він пообіцяв, що невдовзі відбудуться широкі обговорення з громадськістю для підготовки фінального проєкту Закону.

До слова, цей законопроєкт лежить «в шухляді» Верховної Ради з 2021 року. Його прийняли в першому читанні. На кінець 2023 року готували до другого читання, але до розгляду документа так і не дійшло.

Перша версія законопроєкту пройшла перевірку в різних громадських організаціях. Висновок всюди однаковий: документ потребує суттєвого доопрацювання.

Юридична сотня вбачає у ньому такі недоліки:

1. Жорсткі правила носіння зброї — лише для полювання чи спорту — фактично унеможливлюють її використання для захисту життя в повсякденних ситуаціях.
2. За порушення правил носіння передбачено від 5 до 10 років тюрми, що оцінюється як занадто суворе та несправедливе покарання.
3. Юридичні особи мають погоджувати з МВС трудові договори на роботу зі зброєю. Також не визначено долю зброї у разі ліквідації підприємства, яке нею володіло. Це створює підґрунтя для зловживань та корупції.
4. У переліку осіб, проти яких обмежено застосування зброї, випадково чи навмисно пропущені діти.

Інститут законодавчих ідей підкреслює ще й такі недоліки законопроєкта:

1. Нацпол зможе проводити постійні перевірки дотримання умов зберігання зброї під ризиком призупинення дії Посвідчення власника зброї. Проєктом закону не встановлена частота таких перевірок — тільки те, що вона має відбуватися «не рідше, ніж раз на три роки».
2. Нацполіція може припиняти дію Посвідчення власника зброї через невиконання припису про усунення порушень умов зберігання зброї. Законопроєктом взагалі не визначена процедура доведення «правильних» умов зберігання власником зброї.
3. «Нагородну» вогнепальну зброю зможуть видавати будь-яким фізичним особам за спрощеними правилами.

Голова наглядової ради Української асоціації власників зброї Георгій Чайкін говорив у коментарі для «24 каналу», що законопроєктом не встановлена чітка процедура навчання майбутніх власників зброї.

— Процедура перевірки психічного здоровʼя продовжить діяти за стандартними правилами, — говорив він. — Відсутнє положення про навчання майбутнього власника зброї і зокрема те, що всі заліки мають відбуватися під відеозапис. Я за те, щоб майбутні власники зброї проходили і навчання, і екзамени.

А ви як думаєте, чи треба дозволяти цивільним користуватися вогнепальними пістолетами? Пишіть у коментарях!

 

Читайте також:

Затримали 16-річного вінничанина, який влаштував стрілянину в центрі міста

ПДВ для ФОПів не буде, але радіти зарано. Які ще податки роблять для вінничан?

Альтернативи немає. У Раді розповіли, що буде з реформою старшої школи

Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.