«Побажайте нам дощу!» 2300 км уже здолала вінничанка, яка буде бігти «сотку» в акції «Біг Добра»

Вінничани Сергій Ярмоленко, Ірина Нечипорук та Андрій Волошко (справа на ліво) стартують завтра, 19.09.2020, у забігу на 100 км. Компанію їм складе жмеричнанин Сергій Черемисін

• Завтра о 5-й ранку у Вінниці стартує ультрамарафон «Біг Добра 100 км».
• Троє чоловіків і жінка будуть бігти, аби зібрати кошти на порятунок онкохворих дітей.
• Ірина Нечипорук з корпорації RIA у нинішньому році уже набігала 2300 (!) кілометрів.
• Допомагатимуть  бігунам в дорозі представники клубу NoBoringRunners («Нескучні бігуни»).
• Де проходитиме маршрут?  

Ініціював акцію «Біг Добра 100 км» вінничанин, юрист за фахом Сергій Ярмоленко. Разом з ним на старт вийдуть його земляки Андрій Волошко та Ірина Нечипорук, а також жмеринчанин Сергій Черемисін.

Журналіст 20minut.ua спілкувався з тими, хто погодився на таке непросте випробування.

Буває, пісні співаю

Це не перший забіг вінницької «трійці» на далекі дистанції. Ірина Нечипорук, Сергія Ярмоленко і Андрій Волошко перед такими тривалими дистанціями тренуються разом.

 —На маршруті ніхто нікого не випереджає, — говорить Ірина. — Дорогу долаємо разом, в одному темпі. В середньому одн кілометр проходимо за п’ять хвилин.

Звичайно, розмовляємо, ділимося історіями цікавими. Обговорюємо новини.

—Як кажуть, біжимо – болтаємо, інколи навіть пісні співаємо, мені це особливо подобається,  — продовжує співрозмовниця. — З одного боку це зайва трата сил. А з іншого заряд бадьорості. Ви ж тільки уявіть, скільки часу біжимо разом!  

Маршрут «розбила» 10х10

Ірина Нечипорук вразила загальною дистанцією, яку здолала у нинішньому році — 2300 кілометрів!

Так сталося, що протягом останнього часу у неї була перерва на тренування. Тільки два останніх тижні виходила на пробіжки. І то долала невеликі дистанції — від п’яти до десяти кілометрів.

—Завтрашній забіг для мене стане справжнім випробуванням, — говорить пані Ірина. — Морально я готова, а ось про фізичний стан так не можу сказати. Бо не мала систематичних тренувань.

Щоб відстань здавалася коротшою, Ірина розбила для себе її на десять частин.

Каже, рахуватиме маршрут у десятках: перша десятка, друга і так далі. Тим само скорочуватиме сприйняття загальної довжини.

Про одяг і взуття

У неї дві пари гарних кросівок.

 —Економити на взутті у нашому випадку не доводиться, — каже співрозмовниця. — Ноги треба жаліти. Ось я думаю зараз, яке взуття взяти. Те, в якому вже пройшла у нинішньому році 2300 км, чи іншу пару, вона значно новіша.

Про одяг говорить так: у шортах і майці можна бігти навіть при температурі +10 градусів. Не буде холодно.

Щоправда, вони стартують дуже рано. Тому доведеться взяти з собою ще деякий одяг.

—Добре, що з нами будуть наші надійні помічники на велосипедах, — усміхається Ірина. — Їм можна передати зайві речі, не доведеться з собою волочити. Вони з нами часто вирушають, коли виходимо на тривалі дистанції. Коли була спека, поливали водичкою з пляшок. Як же ми їм вдячні за таку підтримку!

Снікерси йдуть на-ура!

 —А якщо дощ? — запитую співрозмовницю. — Як тоді?

—О! Побажайте нам дощу! — емоційно відповідає Ірина. — Для нас, бігунів, це дуже добре. Це душ з неба, що охолоджує, додає сил. Щоправда, для наших помічників на велосипедах такого не скажеш.

Одного разу ми в таку погоду бігли польовими манівцями, а вони не мали можливості проїхати. Намучилися. Шукали дорогу з твердим покриттям.

У дорогу вона бере з собою енергетичні батончики. Каже, «Снікерси» йдуть на-ура!

—Був випадок, коли у спеку батончик геть розтопився, — згадує співрозмовниця. — набрали холодної криничної води, опустили його на декілька хвилин і «Снікерс» знову набув звичної консистенції. Загус, став звично щільним. З’їли, аж облизалися. Тоді вилили на себе з відра холодну воду — і далі в дорогу.

Цього разу до їхньої компанії долучився бігун зі Жмеринки — Сергій Черемисін. Він уже вп’яте буде бігти «сотку». А всі троє вінничан тільки уперше вийдуть на таку дистанцію.

П’ятий старт на 100 кілометрів

Це буде п’ята  відстань у сто чи понад сто кілометрів для Сергія Черемисіна. Три такі дистанції пробігав торік. Ще одну — у нинішньому році. Каже, у серпні у Вінниці проходив чемпіонат України з добового марафону.

Мій співрозмовник теж стартував тоді. Але витримав тільки 15 годин бігу. За цей час здолав 132 кілометри.  

—Дистанція добового марафону має свою особливість, — розповідає пан Сергій. — Постійно бігти треба по колу стадіону. Ми змагалися на стадіоні Центрального парку. А для мене біг по колу  видається нудним і одноманітним. Щоразу вибираю довгі дистанції. Це теж трохи завадило витримати всі 24 години.

Відмовився від забігу в Одесі

 Сергій Черемисін розповів, що 26 вересня мав бігти таку само відстань в Одесі. Подав заявку, зареєструвався. Невдовзі після того побачив в Інтернеті пост свого тезки Ярмоленка і задумався: який із забігів для нього важливіший.

—Довго роздумувати не треба було, бо підтримка хворих дітей це свята справа для кожного, — говорить Черемисін. — Зателефонував в Одесу, вибачився, відмовився від старту на користь «Бігу Добра… » у Вінниці.

За словами співрозмовника, бігати він почав п’ять років тому, коли за плечима було вже 35 років. Захотілося щось змінити в житті. Для ранкових пробіжок обирав невеликі дистанції. З часом збільшував відстань.

 —Буває, за тиждень пробігаю 20 кілометрів, а одного разу, коли готувався до змагань. Накрутив за сім днів у десять разів більше, тобто 200 кілометрів, — розповідає Черемисін.

Я жайворонок, о четвертій ранку вже на ногах

 Черемисін одним з перших будить свою рідну Жмеринку. Зізнається, що він жайворонок. Не може вранці довго спати.

—О четвертій ранку я вже на ногах, — зізнається співрозмовник. — За півгодини після сну, а деколи й раніше, уже на вулиці стартую на пробіжку. Мабуть, мало таких, хто краще мене знає всі навколишні місця.Маршрути для себе вибираю щоразу інші.

Незважаючи на те, що проживає у будинку неподалік від міського стадіону, тренується на ньому тільки для участі у добовому марафоні. Весь інший час пробігає за містом, у навколишніх селах. Каже, є ще й можливість помилуватися навколишньою природою.

Як рідні сприймають його захоплення?

Намагався неодноразово залучити до такого заняття дружину, дітей, однак… Бігаю один. Тому зустріч з представниками вінницького клубу «Нескучні бігуни», сподіваюся, буде цікавою.

О четвертій ранку Сергій планує виїхати на машині з дому, щоб добритися до Вінниці, підготуватися до старту і – в дорогу. Тільки уже не на авто, а на своїх двох.

Вода, курага, горіхи, родзинки…

— Раніше ми не були знайом з Сергієм Черемисіним, — каже ініціатор забігу Сергій Ярмоленко. — Подивився його сторінку у Фейсбуці і зрозумів, що людина підготовлена для великих дистанцій. Сказав, що беремо його до компанії.

Зупинки в дорозі, якщо і будуть робити, то короткі. За словами Ярмоленка, надовго у таких ситуаціях зупинятися не можна. Під час раптової зупинки м’язи різко скорочуються і перестають працювати, можуть судоми схопити. Зрештою,  хочеться здолати відстань за коротший час. З тривалими зупинками на таке годі сподіватися.

Для підтримки сил Ярмоленко бере з собою в дорогу простий, але калорійний набір харчів. Це — родзинки, курага, горіхи. Каже, воду треба пити не тоді, коли вже відчувається спрага. Робити це раніше, щоб не давати можливості організму виснажитися через дефіцит рідини.

Щонеділі о восьмій ранку у Лісопарку

До забігу на 100-кілометрову відстань його учасники готувалися як індивідуально, так і колективно.

—У нашому клубі NoBoringRunners («Нескучні бігуни»)

склалася гарна традиція, — продовжує Ярмоленко. — Кожної неділі збираємося у Лісопарку в одному й тому ж місці — там, де башточки, і здійснюємо колективний забіг. До гуральні і назад відстань 10 кілометрів. Можна й коротшу дистанцію здолати. Все залежить від того, наскільки людина підготовлена, і яку ставить перед собою мету.

Сергій готувався також індивідуально. У серпні у нього було два забіги, під час яких «накрутив» 130 кілометрів. Відстань у 70 кілометрів пробіг вдома, а 60-кілометрову дистанцію здолав у Карпатах під час ультрамарафону. До речі, Ірина Нечипорук і Андрій Волошко,також стартували на забігу в Карпатах.

50 тисяч гривень уже зібрали

Навесні Ярмоленко брав участь у ще одному ультрамарафоні. Він проходив в Олешківських пісках на Херсонщині.

Саме тоді Сергій  започаткував акцію по збору коштів для лікування онкохворих дітей.

Знав, що цією справою займається благодійний фонд «Таблеточки». Узгодив з ними необхідні процедури і оголосив акцію.

Завершити збирання визначеної суми планував під час акції «Біг Добра…»

—Ще тиждень тому до 50-ти тисяч не вистачало семи тисяч гривень, — розповідає пан Сергій. — Зараз можу сказати, що всі заплановані кошти уже зібрані і їх отримали «Таблеточки». Але ж хворих діток не стало менше. На їхнє лікування, як і раніше, потрібні кошти, до того ж, немалі. Тому й вийшли на страт 100-кілометрового забігу.

Скільки часу триватиме забіг і де пройде маршрут?

Маршрут забігу Ярмоленко прокладав на власний вибір. Він добре знає навколишні з Вінницею місця.Завдяки пробіжкам. Недавно виклав у ФБ знімки ранкового пейзажу за містом. Зафіксував туман над озером. Красота! Заняття бігом дає можливість ще й милуватися природою за містом.

Після старту з площі Могилка учасники забігу пройдуть по Хмельницькому шосе, Соборній, далі через центральний міст у напрямку Тяжилова.

Звідти до Турбова Липовецького району.

Потім маршрут проляже до Калинівки. Наступний населений пункт – село Гущинці.

Далі на них чекатиме Мізяків, Лаврівка, Стрижавка.

Зі Стрижавки лісом біля об’їзної вийдуть в район Гуральні, а тоді вже знайомими стежками Лісопарку до Хмельницького шосе.

Перетнувши його, фінішуватимуть на тому місці, з якого стартували, біля літака на площі Могилка.

За словами Ярмоленка, якщо брати час із запасом, то забіг може тривати приблизно 13 годин.

 Як переказати кошти

Перейдіть за посиланням https://bit.ly/3hxzJ9r

Натисніть червону кнопку з написом «Допомогти зараз». Перерахуйте суму, яку маєте можливість надати на лікування онкохворих дітей.

Малої допомоги не буває.

Приєднуйтесь: #БігДобра

Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.