“Планета” бездомних собак або Один день із життя собачого притулку

Як живеться у притулку собачому сімейству, яке мало не замурували живцем? Хто із собак доживає віку, так і не дочекавшись господаря? Про це дізналась журналіст RIA/20 хвилин

От ви заходите у двір собачого притулку “Планета”, абсолютно нова людина для його  чотирилапих мешканців, але жоден із собак не зачіпає, не гарчить і не лізе кусатися. Єдина небезпека, яка тут загрожує - бути замурзаним до смерті. Бо тільки-но пішов дощ, навколо вас орда собак, і кожен із них прагне, щоб йому приділили увагу. Навіть здоровані у вольєрах, коли заходиш до них поприбирати, поводяться по-товариськи. Поки журналіст чекає на директора притулку за воротами, до “Планети” підходить жінка похилого віку із двома торбами. У них - курячі лапи, м’ясні обрізки та багато чого, об що можна почесати ікла місцевим чотирилапим жителям.Красуня Ліза - ну викапаний німецький дог. Видається не дуже товариською, але насправді - одна із найдобріших.

Через хвилин п’ять на машині під’їжджає і сама директор притулку, Тетяна Постановська. На руках тримає собаку, який обіймає її за шию двома лапами - немаленька така втікачка, яку вдалося відловити знову. Якщо ви на машині, будьте обережні на Сабарівському шосе біля собачого притулку “Планета”. Бо ж нема-нема, та й перебіжить дорогу якийсь чотирилапий безхатько. Деякі собаки працівникам притулку “Планета” до рук не даються - певно, постійна прописка не для них. Але на вогник та на тарілку каші забігають регулярно.

Притулок зсередини: пансіон покинутих тварин

Спочатку заходимо у невеличку лікарню - там лікують усіх “лежачих”. Приміщення надав “Ековін” - раніше це був занедбаний гараж, але працівники притулку відбудували його за власні кошти.Єва теж зараз у приміщенні лікарні, серед важкохворих собак. Вона сліпа на ліве око.

Біля дверей “лікареньки”, як її називає Тетяна, у проході з обох сторін товчуться собаки: ті, що зі сторони вулиці - хочуть протиснутися усередину. Ті, що знаходяться усередині - одноока Єва, Старий та інша строката компанія - дружно рвуться на вулицю.  В цьому собачому гурті і Анька, у якої через травму хребта відмовили задні ноги.Аньку на вулицю випускають за режимом. Травма в собаки важка, але вона тримається - скавучить тільки тоді, коли на самоті.

- Декілька місяців тому мені подзвонив чоловік. Він їхав на роботу у Жмеринку і раптом побачив скривавленого собаку на залізничних коліях, і подзвонив нам, - мимоходом розповідає Тетяна, направляючись до операційної.

Коли у Аньки перед носом закривають двері на вулицю, вона розчаровано скавучить і повзе на лежанку.  

“Лікаренька” зовсім невеличка - ванна кімната та два приміщення. І другий поверх, вхід до якого - на вулиці.

- Наш притулок - це і операційна, і пансіон, і хоспіс. Оцей пес вже занадно старенький для того, щоб його хтось забрав, - Тетяна вказує на собаку із кличкою Старий, що поважно походжає операційною. Старий - натуральний дідуган: важко дихає, натужно сопе та поблискує посивілою шерстю.

“Замуроване” сімейство: щенята вже відкрили очки

Історія собаки та її цуценят, яких мало не замурували живцем близько місяця тому на вулиці Поліни Осіпенко, закінчилася хеппі-ендом. Її разом із цуциками розмістили на другому поверсі лікарні, у дальньому кутку горища.

Багатодітна мати зустрічає журналіста на другому поверсі “лікареньки”. Подалі, у картонній коробці сплять її цуценята. Як і належно усім цуцикам, пищать, намагаються гавкати та гарчати.

Матір сімейства трішки нудиться на самоті - за увесь час прибирання горища бігає навколо й розкидає зібране сміття. А потім рази зо три піднімається на купу мішків й виглядає у вікно надвір. Багатодітна мати інколи сумує за "світським життям", поглядаючи  із вікна другого поверху на вільновідпущених.  

Де взяти кошти на утримання притулку?

Грошей ледь вистачає, а забирати додому собак вінничани не квапляться. Хоча є й виключення. Надвечір до притулку приходить дівчина Аліна із своїм хлопцем - на оглядини. Прийшли обирати цуценя, назавтра плануючи забрати “в родину”.

Тетяна Постановська каже - власним коштом вирішують проблему міста.

- Ми не можемо вмістити усіх безпритульних собак у притулок, ясна річ. Тому що немає ні коштів, щоб їх прогодувати, ні місця, щоб розмістити, ні медикаментів, щоб лікувати. Зараз у притулку знаходиться близько 450 собак, а грошей на добудову вольєрів у тій частині притулку, що через дорогу, не вистачає. Тварини-безхатченки — проблема всього міста. Вирішує ж її притулок “Планета”, який місто залишило із проблемою один на один.

Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.