«Підняв голову – очам не повірив» - 19 нових видів птахів на Вінниччині

Орнітологи виходять на "полювання " з фотокамерами у руках

Останній перепис птахів на Вінниччині було зроблено державою ще у далекому 1935 році. Так стверджує орнітолог кандидат біологічних наук Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського  Олександр Матвійчук. Саме він разом з помічниками у значній мірі ліквідував цю прогалину. Понад 10 років досліджував орнітофауну на території краю. Каже, за цей час вдалося встановити приблизно 95 відсотків усіх видів птахів. Результатом досліджень  стала наукова робота, а також книга «Птахи Вінниччини», підготовлена у співавторстві з ще двома дослідниками – Андрієм Пірхалом та Анатолієм Відуецьким.

На дереві сидів рожевий шпак

Понад сто орнітологічних екскурсій провів дослідник Олександр Матвійчук.

Це основний вид досліджень. Його постійними помічниками є учні, які займаються на станції юних натуралістів. Багато допоміг в цій справі старший товариш  Андрій Пірхал. Він раніше проживав у Середній Азії, працював зоологом у заповіднику. Постійну підтримку досліднику надавали фахівці обласного управління захисту навколишнього природного середовища. До речі, книга «Птахи Вінниччини» вийшла за кошти обласного фонду охорони навколишнього природного середовища.

-Бували випадки, коли удача, як кажуть, сама йшла в руки, - продовжує Олександр Матвійчук. – Одного разу я йшов Старим містом. Несподівано почув з висоти голос птаха. Підняв голову – й очам своїм не повірив.

Рожевих шпаків орнітолог зафіксував на Старому місті

На дереві сидів рожевий шпак. І не один. Птахів було п’ять особин. Вони не значаться у переписі 1935 року.

За словами співрозмовника, рожеві шпаки зустрічаються головним чином у південно-східних районах степової зони та в Криму. Гніздяться колоніями на скелях, у норах по кручах та ярах, зрідка у будівлях. Птахи  корисні,  бо знищують сарану і прямокрилих.

Ще унікальнішою є міграція птаха, що має назву горіхівка. Батьківщина горіхівки - далекий Сибір. Орнітолог не береться пояснити причину міграції горіхівки. Каже, вона є осілою у нашому  краї.

Починаючи з 50-х років минулого століття,  у нас з’явилася горлиця садова. Дослідник вважає, що ця пташка потрапила до нас у зв’язку з розширенням ареалу. Раніше місцем її осілості вважалися деякі країни Європи. А чорна горихвістка перебралася у наш край  із Середземномор’я. До осілих птахів, яких не було раніше,  дослідник відносить пугача, чорного лелеку.

На берегах Дністра, у районі прикордонного з Молдовою міста Могилів-Подільський,  уже декілька років поспіль спостерігають за орланом білохвостим, рідкісним птахом, занесеним до «Червоної книги України».

Крилаті залітно-пролітні «гастролери»

Книга «Птахи Вінниччини» чітко класифікує пернатих на категорії.

Найперше виділено розділ про гніздових та перелітних птахів. Бо їх найбільше – 108 видів. Після завершення репродуктивного пе­ріоду вони відлітають до інших місць зимівлі. Втім, з них 17 видів дедалі частіше зимують у нашому краї. Для 15 видів територія області є місцем регулярних або епізодичних зимівель, тоді як гніздяться вони в інших місцях. Таких птахів віднесено до категорії зимуючих.

Далі розповідається про осілих птахів. Їх нараховується 44 види.  Втім, навіть такі пернаті, як мовиться, не сидять на місці. Перелітають в інші регіони. Щоправда, на невеликі відстані.

Є ще так звані пролітні пернаті. Їх можна побачити у нас лише під час сезонних міграцій (42 види). Такі пернаті «заглядають» до нас восени та навесні під час перельотів з гніздової частини ареалу до зимової, і навпаки. У книзі значиться 30 видів так званих залітних птахів. Дослідники зафіксували тільки поодинокі факти їх перебування у нас. Пояснюють тим, що те­риторія області  не входить до ареалу цих птахів.

Полюють з фотооб’єктивом у руках

Автори наголошують, що вони включили до книги розповіді тільки про тих птахів, наявність яких зафіксована достовірними свідченнями дослідників. У багатьох випадках це підтверджено фотознімками.

На запитання, як само відбувається робота дослідників, Олександр Матвійчук каже, що про це можна писати ще одну окрему книгу. За його словами, вона читалася б не менш цікаво, ніж розповідь про птахів. Тільки для такого видання потрібен той, хто знається на літературі. Орнітологи бачать і чують птахів по-своєму.

-Під час екскурсій ми можемо годинами сидіти, заховавшись у певному місці, аби спостерігати за птахами, - каже співрозмовник. – Це надто клопітлива робота. У кожного орнітолога після таких екскурсій залишається безліч спогадів і вражень

З нагоди свята пан Олександр щиро вітає своїх колег, зичить їм удачі у незвичному «полюванні», а також зіркого «ока» їхнім об’єктивам.

Де у Вінниці найчастіше чути солов’їв?

За словами співрозмовника, соловейки чи не найкраще витьохкують біля Вишенського озера. Їх там гніздиться чи не найбільше. Це адреса для тих, кого ці голосисті птахи зачаровують, або тих, хто захоче привести когось на солов’їний концерт.

До речі, там же, у районі Вишенського озера, можна почути спів дуже схожий на солов’їний.

Як стверджує співрозмовник, подібним голосом співає варакушка.

Карельський соловей – так дехто називає цю прудкокрилу пташку. Де Тяжилівка впадає у Південний Буг, неподалік від Київського моста, є аж три види співочих птахів – очеретянка дроздовик, очеретянка барсучок і очеретянка болотна. Орнітолог уточнює, що ці пташки теж гарно співають. Не фахівець може сплутати той спів із солов’їним.

Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.