Під кригою може задихнутися риба. Як виявити проблему та врятувати рибу

На Київському водосховищі, поблизу села Лебедівка, 11 лютого на кригу вийшло більше двох сотень людей, щоб прорубати ополонки для риби. Справа у тому, що під товстим шаром льоду вода перестає збагачуватися киснем, а через це риба масово гине. Запаси кисню, що під кригою, витрачаються на процеси гниття решток рослин і тварин, які є на дні водойм за весну та літо.

Тому мешканці Київської області вирішили спільними зусиллями подолати проблему. Взяли з собою бензопили і бури. На мотосанях підвозили снопи осоки, щоб вставити їх у воду. Прорубали більше тисячі лунок, зробили десятки ополонок з вставленими у них пучками осоки (осоку вставляють в лунки для того, щоб вони не замерзали, а так само через її пористу структуру буде забезпечено приплив кисню у воду — авт.). П'ять годин на льодовому полі Київського водосховища кипіла інтенсивна робота.

Чи є проблема у нас

Вінницька рибоохорона також попереджає про те, що очікується задуха риби. Але кажуть, що поки ситуація у нормі.

«Товщина криги на більшості з водойм сягає від 20 до 50 см. Ця ситуація веде до зменшення кількості кисню у воді і загрожує виникненням заморних явищ. При нестачі кисню (від 4 мг/л та нижче) риба виснажується та гине», — повідомляють на сайті управління.

— Кожного місяця управління водних ресурсів Вінниччини бере воду на пробу з Південного Бугу, — сказала завідувач сектору іхтіології та регулювання рибальства Надія Гуменчук. — На сьогоднішній день кисень становить від 7 до 9 міліграм на літр. Це задовільний рівень. Що стосується ставків, то більшість з них є орендованими, тому самі орендатори мають займатися цим питанням. Якщо у їхніх водоймах зимує риба, то ці люди обов'язково перевіряють, чи не гине вона від задухи. Для доступу кисню у водойму можна прорубати ополонки або вставити у воду очерет. Поки що скарг щодо такої проблеми не надходило.

«Усе має робити громада»

Надія Гуменчук розповіла, як нещодавно у Бару люди помітили, що гине риба. За її словами, піднялася громада, почали рубати ополонки і впоралися з проблемою.

— Нам прийшов лист з рекомендацією розробити заходи на зиму зі збагачення киснем водойм, — каже завідувач. — Але справа у тому, що план таких заходів ми розробляємо до початку зими, у жовтні. Зараз у нас є інспектори, які слідкують за цим. А ще ми будемо звертати увагу на звернення людей.

Якщо хтось звернеться до рибоохорони з проблемою задухи риби, то вони зможуть тільки сповістити про це районні, селищні ради.

Кажуть, що все залежить від того, за ким закріплені водойми.

— Якщо це громадський став, знаходиться на території райради, то не поїде рибоохорона їм там прорубувати, — говорить Надія Гуменчук. — Наша задача — доповісти їм.

Ознаки задухи риби

Неприємний запах від води, масова поява у ополонках водяних комах і дрібної риби та, звичайно, загибель риби є основним сигналом проблеми.

Головним методом боротьби з задухою є насичення води киснем. Для цього необхідно рубати ополонки на водоймах, перемішувати воду в ополонках, збагачуючи її киснем. Також потрібно зчищати сніг з льоду на більшій по можливості площі водойм. Якщо є можливість, на водоймі варто створити приток і виток води. Через це вода, яка буде рухатися, збагачуватиметься киснем. Пробиті ополонки необхідно вкривати очеретом.

Звертатися з проблемою задухи риби можна на телефон гарячої лінії Вінницярибоохорони: (0432) 67-12- 40 та інформувати органи місцевого самоврядування.