Перша робота, перший обман. Як 17-річну вінничанку залишили без зарплати і що про це каже закон

• Обіцяли 15 тисяч гривень на місяць, а замість грошей вказали на двері й пригрозили судом. Анна Бондар місяць відпрацювала на посаді молодшої юристки, але після розриву співпраці залишилася ні з чим через «неофіційне стажування». 

• Разом із фахівцями Держпраці ми розібралися, чому такі схеми «безкоштовного стажування» є прямим порушенням закону та як молоді захистити свої права.

До редакції «20 хвилин» звернулася 17-річна Анна Бондар. Дівчина вирішила під час вільного від навчання часу спробувати себе в професії та заробити власні гроші. За її словами, вона влаштувалася працювати молодшою юристкою до «Юридичної компанії «Агрум Юріс», офіс якої розташований на вулиці Академіка Заболотного, 11Б.

Однак замість першого позитивного досвіду роботи Анна, за її твердженням, зіткнулася із ситуацією, у якій після припинення співпраці не отримала обіцяну заробітну плату. Дівчина зазначає, що працювала в компанії без офіційного оформлення, а роботодавець виправдовував це її неповноліттям.

— Перший робочий день у мене був 30 квітня. 20 травня я отримала оплату за цей один день роботи — 698 гривень, які мені надіслали на картку, — розповідає Анна в розмові з журналісткою.

За словами дівчини, у компанії вона працювала до 4 червня. Трудові відносини, як стверджує Анна, офіційно з нею не оформлювали.

— На момент працевлаштування мені було 17 років. Мені сказали, що через неповноліття оформити мене не можуть і я працюватиму неофіційно. Ще під час співбесіди мені повідомили, що зарплата становитиме 15 тисяч гривень на місяць. Цих коштів я так і не отримала, — говорить Анна.

Водночас сам по собі неповнолітній вік не є підставою для відмови в офіційному працевлаштуванні. Навпаки, закон передбачає для працівників віком до 18 років окремі трудові гарантії. Зокрема, у Держпраці наголошують, що трудовий договір із неповнолітнім обов'язково має укладатися в письмовій формі. Про це детальніше ми розповідали у матеріалі:

• Перша робота для підлітків: де у Вінниці можна працювати та скільки заробляти

Від стажування до роботи

— Перші три дні я проходила стажування. Потім мені сказали, що я залишаюся на стажуванні, але вже на оплачуваній основі. Тому я продовжила працювати й виконувати завдання, які мені давали, — говорить Анна.

У редакції є скриншоти листування, які підтверджують спілкування дівчини з представниками компанії щодо умов виконання завдань та оплати. Водночас через свій юний вік і відсутність досвіду роботи Анна не знала, що роботодавець не може просто назвати період фактичної роботи «стажуванням» і таким чином не оформлювати трудові відносини.

Законодавство передбачає окремі випадки, коли стажування справді може відбуватися. Зокрема, стаття 29 Закону України «Про зайнятість населення» дає право окремим здобувачам професійної, професійно-технічної, фахової передвищої та вищої освіти проходити стажування за професією або спеціальністю, за якою вони навчаються, у вільний від навчання час. Для цього обов'язково укладається договір про стажування, а його строк не може перевищувати шести місяців.

При цьому, як пояснює Державна служба України з питань праці, чинне трудове законодавство загалом не передбачає такого поняття, як «стажування працівника», за винятком передбачених законом випадків. Якщо людина фактично виконує роботу як працівник, роботодавець не може просто називати цей період стажуванням, щоб ухилятися від оформлення відносин.

Для передбаченого законом стажування також існують чіткі правила: воно проводиться на підставі договору, а якщо під час нього людина виконує професійні роботи — за них має виплачуватися заробітна плата відповідно до системи оплати праці на підприємстві.

Тож у випадку Анни ключове питання полягає не лише в тому, як саме роботодавці називали період її роботи, а й у тому, чи відповідали ці відносини вимогам законодавства та чи були вони належним чином оформлені з 17-річною дівчиною.

Що саме відбувалося протягом наступного місяця, чому співпраця припинилася та чому Анна не отримала заявлену їй зарплату — дівчина розповіла редакції. На підтвердження своїх слів вона надала скриншоти листування з представниками компанії.

У переписках видно, що після повідомлення про припинення співпраці Анна намагалася з’ясувати причину такого рішення. Дівчина зверталася до своєї безпосередньої керівниці Альони Цимбал, писала колегам та намагалася зрозуміти, чому її більше не запрошують на роботу.

У листуванні Анні повідомляють, що вона нібито «не пройшла випробувальний термін».

Водночас, за словами дівчини, до цього вона не отримувала від керівництва повідомлень про претензії до її роботи чи попереджень про можливе припинення співпраці. Саме тому після такого повідомлення Анна намагалася отримати конкретне пояснення від роботодавців.

Також редакція отримала аудіозапис телефонної розмови матері Анни з директором «ЮК «Агрум Юріс» Антоном Бондаренком. Розмова тривала близько 20 хвилин. На записі мати дівчини намагається з'ясувати причини припинення співпраці та питання виплати коштів.

«Мені сказали, що завтра на роботу виходити не потрібно»

За словами Анни, спочатку вона звернулася до своєї безпосередньої керівниці Альони Анатоліївни з проханням надати кілька днів для вирішення особистих питань.

— Я попросила відпустку з 29 травня по 5 червня. Мені відмовили, а потім перестали відповідати на повідомлення. Після цього я звернулася до HR-менеджера. Того ж дня, близько 23:00, отримала повідомлення, що наступного дня мені на роботу виходити не потрібно і компанія припиняє зі мною співпрацю, — розповідає Анна.

Протягом наступних кількох днів дівчина намагалася з'ясувати причину такого рішення та отримати розрахунок. За словами Анни, у компанії заявили, що вона нібито мала відпрацювати два тижні перед припиненням роботи, а через невиконання цієї вимоги виплату їй не гарантують.

— Нам сказали, що компанія не зобов'язана виплачувати кошти, оскільки жодного договору про співпрацю з нами не оформлювали, — переказує Анна відповідь, яку отримала від представників компанії.

Втім, такі вимоги та пояснення роботодавця суперечать нормам українського законодавства:

• Щодо «двотижневого відпрацювання»: Згідно зі статтями 38 та 39 КЗпП України, вимога письмово попередити роботодавця про звільнення за два тижні стосується виключно офіційно оформлених працівників, які звільняються за власним бажанням. По-перше, Анну звільнили з ініціативи компанії (повідомивши про це о 23.00). По-друге, вимагати відпрацювання від особи, відсутність трудового договору з якою стверджує самий роботодавець, — юридичний абсурд.
• Щодо відмови виплачувати заробіток: Відповідно до статті 116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, проводиться в день звільнення. Відсутність письмового договору не звільняє роботодавця від обов'язку оплатити фактично виконану роботу, адже за ст. 24 КЗпП фактичний допуск до роботи вже вважається укладенням трудового договору, незалежно від того, чи був виданий наказ.

Остаточну правову оцінку відсутності оформлення та відмови у виплаті коштів мають надати контролюючі органи.

Розмова матері з директором

Після цього до ситуації долучилася мати Анни — Ірина. Жінка телефоном зв’язалася з директором «Агрум Юріс» Антоном Бондаренком. Розмову вона записала, а аудіофайл передала редакції.

Під час розмови мати дівчини намагалася з’ясувати, чому її доньці не виплатили обіцяні кошти та на яких підставах компанія припинила з нею співпрацю.

У відповідь директор говорить про обставини, через які, на його думку, Анна не мала права самостійно залишати роботу. Зокрема, він стверджує, що дівчина спочатку повідомила про необхідність відпустки, перебуваючи на лікарняному, а її відсутність нібито створила проблеми для компанії.

Ми не наводимо весь аудіозапис, який триває близько 20 хвилин, а публікуємо уривок, у якому йдеться безпосередньо про причини припинення співпраці та виплату коштів:

— Анна, коли прийшла на співбесіду, повідомила, що вона студентка і за необхідності буде відлучатися на складання іспитів. Їй ще тоді сказали, що це не проблема і з цим погодилися. Анкету Анни на Work.ua ви знайшли самі й самі їй зателефонували. Моя дочка прийшла на співбесіду та попередила вас про всі ці нюанси. Уже під час роботи вона захворіла на вітрянку. Ну, вибачте, ми не знали, що вона захворіє, тому вона була змушена залишатися вдома і лікуватися, — пояснює мати Анни.

Антон Бондаренко перебиває жінку та відповідає:

— Вона, перебуваючи на лікарняному, написала, що бере відпустку. Ви перелічуєте такі «лайтові» причини, щоб покращити свою ситуацію, але ситуація в реальності інша. Нас поставили перед фактом, що треба відпустка. «Завтра я у відпустці, бо мені треба!» — це нормально, по-вашому?

Мати Анни не заперечує, що донька могла неправильно вчинити, коли повідомила про відпустку. Але, за її словами, навіть якщо роботодавця не влаштувала така поведінка дівчини, це не означає, що їй не мають заплатити за роботу, яку вона вже виконала.

Саме питання оплати мати Анни протягом розмови ставить директору неодноразово. У відповідь він говорить:

— Ми юристи, і вже маємо свою чітку реакцію на подібні вчинки. І незаконно і те, що ви зможете доказати – це різні речі. Те, що ми не уклали трудовий договір з Анною, — це не є порушенням закону. Що ви хочете зараз? Щоб вона отримала 100% оплату, яку ми обіцяли, чи ми будемо домовлятися?

Далі розмова стає дедалі гострішою.

— Ви серйозний чоловік. Хочете забрати в дитини гроші, які вона дійсно сама заробила? — запитує мати.

— Яка дитина? 17 років? Це вже не дитина. Вона вступила у дорослі взаємовідносини. Ми можемо виплатити ці гроші, але що буде далі робити ваша дитина? Вона буде ходити по роботах і далі гадити?— відповідає Антон Бондаренко.

Під час подальшої розмови директор звинувачує Анну в тому, що вона, за його словами, підставила компанію своєю поведінкою та не відпрацювала 14 днів. Саме цю обставину він називає однією з причин, через які компанія не має виплачувати дівчині заявлену суму.

Водночас варто наголосити, що наведені слова директора є його власною позицією щодо цієї ситуації. Розмова завершується твердженням Антона Бондаренка про те, що дії Анни нібито завдали компанії збитків.

— Вона нам принесла збитки, які повністю перевищують її заробітну плату. Все. Ідіть добивайтеся справедливості, — говорить директор та завершує розмову.

Директор «Агрум Юріс» заговорив про суд

Розмова матері Анни з директором «Агрум Юріс» була емоційною. Тож після того, як ми прослухали запис, журналістка «20 хвилин» також зв’язалася з Антоном Бондаренком, щоб забезпечити право на відповідь та отримати пояснення щодо ситуації безпосередньо від керівника компанії.

Ми поставили два конкретні запитання: чи була Анна Бондар офіційно оформлена на роботу та чому їй не виплатили кошти за виконану роботу.

На початку розмови Антон Бондаренко сказав, що дуже зайнятий. Коли журналістка повторила запитання, директор не став на них прямо відповідати, натомість поцікавився, звідки редакція отримала інформацію про ситуацію.

— До вас прийшли батьки Анни, донесли якусь інформацію, можливо, вам заплатили… Мені плювати на ваші взаємовідносини, як ви домовлялися і чому ви розкручуєте цю історію далі. Питання в тому, чому я повинен повторюватися? — відповів Антон Бондаренко.

Журналістка пояснила, що телефонує саме для того, щоб почути позицію роботодавця. Однак замість конструктивного діалогу розмова перейшла в інше русло.

— Публікуйте матеріал, а нашу позицію ви почуєте під час судового процесу проти вас. У нас є таке конституційне право звернутися до суду, і ми це зробимо, — сказав Антон Бондаренко.

— Тобто давати свій коментар стосовно дівчини, якій, за її словами, не виплатили зароблені кошти, ви не будете?

— Я вас попередив з цього приводу? Я подам на вас в суд. Я це зроблю, повірте. Ха-ха-ха, — відповів чоловік.

На цьому розмова завершилася.

Що каже закон?

Аби розібратися, чи могли роботодавці називати роботу Анни «стажуванням», не оформлюючи з нею трудові відносини, та чи мають виплатити дівчині кошти за фактично виконану роботу, ми звернулися до фахівців Державної служби України з питань праці.

У Держпраці наголошують, що роботодавець не може просто назвати період фактичної роботи «стажуванням», щоб не оформлювати працівника.

Водночас законодавство передбачає можливість стажування, але лише за визначених умов. Зокрема, стаття 29 Закону України «Про зайнятість населення» передбачає стажування для окремих категорій здобувачів освіти. Воно має відбуватися за відповідним договором, а інформація про стажування вноситься до реєстру застрахованих осіб. Тобто просто усної домовленості про те, що молода людина «поки що стажується», недостатньо.

Якщо ж людина фактично виконує роботу працівника, на неї поширюються трудові гарантії. Працівника не можна допускати до роботи без належного оформлення трудових відносин.

У випадку Анни це особливо важливо, адже, за її словами, вона виконувала завдання, працювала у визначений роботодавцем час та отримувала доручення від керівників.

Що робити, якщо ви працювали без оформлення?

Аби розібратися, що робити людині, яка працювала без офіційного оформлення і не отримала зароблені кошти, журналістка «20 хвилин» звернулася за коментарем до фахівців Державної служби України з питань праці. Ми описали спеціалісту ситуацію Анни та запитали, куди вона може звернутися і які докази варто надати.

У Держпраці пояснили, що якщо людина вважає, що її трудові права порушили, вона може звернутися до територіального органу служби з офіційним зверненням. У ньому варто детально описати обставини роботи — назву роботодавця, період роботи, виконувані обов’язки, домовленості щодо оплати та суму коштів, яку фактично вдалося отримати.

Важливо додати до звернення все, що може підтвердити фактичну роботу. Це можуть бути скриншоти та листування з роботодавцем, документи, фотографії, робочі завдання, дані про графік роботи та інші матеріали.

Окремо ми запитали, чи може таке звернення стати підставою для перевірки роботодавця. У Держпраці пояснили, що під час воєнного стану позапланові заходи державного нагляду у сфері праці можуть проводитися, зокрема, за зверненням фізичної особи про порушення її прав — за умови дотримання передбачених законодавством вимог та наявності підтверджувальних документів, якщо вони є.

Також повідомити про можливе використання незадекларованої праці можна через відповідний сервіс Держпраці. Водночас там чітко зазначають: таке повідомлення саме по собі не є зверненням громадянина і не передбачає надання офіційної відповіді. Якщо людина хоче отримати відповідь щодо свого випадку, необхідно подати саме офіційне звернення.

Анна вже звернулася до Центрально-Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці зі своєю ситуацією. Тепер викладені нею обставини мають отримати оцінку компетентного органу.

Водночас у цій історії йдеться не лише про 15 тисяч гривень заборгованої зарплати, від виплати яких відхрещується роботодавець. Набагато більшою ціною для компанії може стати сама спроба обійти закон.

Згідно зі статтею 265 Кодексу законів про працю України, фактичний допуск працівника до роботи без укладення трудового договору тягне за собою сувору фінансову відповідальність:

• 86 470 гривень (10 мінімальних заробітних плат) — фінансова санкція за кожного неоформленого працівника.  
• 259 410 гривень (30 мінімальних зарплат) — штраф за кожного працівника у разі повторного вчинення порушення протягом двох років.  

Тож намагання відмовити неповнолітній дівчині у виплаті 15 тисяч гривень, сховавшись за відсутністю трудового договору, може стати для юридичної фірми надто дорогим уроком.

Якщо інспекція Держпраці підтвердить факт неофіційного працевлаштування Анни Бондар, «економія» на першій зарплаті підлітка обернеться для компанії штрафом, що майже у шість разів перевищує саму заборгованість. А для людей з юридичної сфери таке нехтування законом може коштувати не лише грошей, а й репутації.

Вас може зацікавити:

14 років аншлагів та дефіциту квитків: вінницька вистава увійшла до Книги рекордів України

За 46 мільйонів оновлять синагогу в центрі Вінниці. Що буде з памʼяткою, якій понад 120 років?

Додайте 20 хвилин до вибраних джерел у  Google