Повідомлення про те, що на вежу мобільного зв’язку піднімається чоловік, надійшло до Тростянецького відділення поліції о 16 годині 02 хвилини. Телефонували з приміського села Буди, що на відстані приблизно два кілометри від райцентру.
— Через п’ять хвилин група швидкого реагування уже була на місці події, - розповів 20 хвилин/RIA начальник районного відділення Нацполіції майор Ігор Сандул. — Очолював групу майор Максим Яровий. Одразу після того поїхав я і заступник майор Володимир Хреїк. Три години довелося умовляти чоловіка не робити фатального кроку. На щастя, нам це вдалося. І це найважливіше у цій непростій операції.
Спілкуванню з тим, хто був уже на найвищій точці заважав вітер. Поліцейські користувалися гучномовцем. Всі три офіцери говорили з ним по черзі. У відповідь не було чути нічого. Чоловік довго мовчав. Але дії його були непередбачувані.
-Він виробляв таке, що дивитися знизу було страшно, не кажучи про висоту, - продовжує майор Сандул. – Що конкретно? Наприклад, танцював. Перелазив з одного місця на інше. При цьому однією ногою ставав на ребро «тарілки»-антени, а другою – на перила огорожі майданчика. У будь-яку мить чоловік міг зірватися. Якби це сталося, жодних шансів на врятування у нього не залишалося.
Поліцейські запитали у сільського голови, хто цей чоловік. Треба було викликати когось з родичів. Олександр Комаров, керівник громади Буди, сказав, що він не з їхнього села. Поруч зібралося багато місцевих. Ніхто не знав «верхолаза».
— Він заходив у шашличну, - повідомив один з чоловіків. — Може там щось знають.
У закладі харчування підтвердили, що справді у них був такий відвідувач. Кажуть, багато говорив. Інколи молов якісь дурниці. Наприклад, повідомив, що вдома у Бершадському районі, де проживає з бабусею, у нього є… чарівне каміння. Сказав, що його звати Володимир, що йому 32 роки. Надокучливий клієнт заважав не тільки працівникам, а й відвідувачам. Його виставили за двері.
Вежа мобільного зв’язку знаходиться неподалік від кафе, через дорогу. Він побачив її, як тільки вийшов на вулицю. Очевидці стверджують, що одразу попрямував, причому, дуже швидко, до названого об’єкта.
Поліція швидко встановила місце проживання батьків чоловіка. Вони з Вінницького району. Знайшли їхній номер телефону.
— Батьки відмовилися приїхати допомогти нам у перемовинах з сином, - каже Ігор Сандул. – Поліцейські до всього звиклі. І до таких повідомлень теж. Зрозуміли, що маємо самотужки працювати з чоловіком. Зате дізналися імена батьків, знали, як його звати. Щоразу зверталися до нього по імені. Так само називали при цьому імена батьків. Казали, що вони просять не робити нічого поганого.
— Чи була упевненість, що він до вас дослухається?
— Спочатку ні, не було такої упевненості, - каже Ігор Сандул. — Найбільш тривожною виявилася перша година. За весь цей час не почули від нього жодного слова. Натомість він знаходився на самій верхівці вишки. Місці, звідки найбільше шансів зірватися донизу. Складалося враження, що чоловік робить усе для того, аби не втриматися. Згодом перебрався на оглядовий майданчик, огороджений перилами. Там безпечніше. Я про себе подумав: якби людина мала намір стрибнути, вона б уже це зробила.
До речі, саме під час першої години чоловік поводився найбільш агресивно. Як стверджує головний поліцейський району, трощив і кидав до низу окремі деталі конструкції вишки, зривав з себе і підпалював одяг. Перемовини не давали бажаного результату. Поговорити з чоловіком взявся представник Держслужби з надзвичайних ситуацій. Так само безуспішно.
На землю опустилися перші сутінки. Поліцейські розуміли, що з настанням темної пори ситуація ще більше ускладниться. У темноті більше шансів злетіти з вишки. Ігор Сандул знову заговорив по гучномовцю. Після чергового повторення імені «Володя! Володя, ти чуєш мене?», чоловік озвався:
— Якщо дасте пачку цигарок і мобільний зробити один дзвінок, я злізу! – закричав він згори.
Спускався швидко. Таке враження, ніби робив це неодноразово. На відстані кількох метрів до землі зупинився.
— Не треба мені заламувати руки або бити, бо не злізу! – сказав він.
Йому пообіцяли, що ніхто цього не робитиме. Після почутого продовжив спускатися на землю.
— Він попросив цигарок, а я подумав , що ні я, ні мій заступник, ні керівник групи швидкого реагування не палимо, - згадує ситуацію керівник райвідділу поліції. - Цигарки дав хтось з групи швидкого реагування. Напоїли чаєм. Передали медикам швидкої допомоги, які весь цей час перебували поруч.
За словами співрозмовника, чоловіка перевірили на наявність алкоголю в крові. Прилад показав, що він був тверезий.
Серед присутніх під час переговорів з верхолазом був інженер Анатолій Цвігун, представник компанії Vodafone, якій належить вишка. Паен Анатолій згадує, що служив у повітряно-десантних військах. Знає, що таке висота. Каже, це ж який має бути вестибулярний апарат, щоб три години перебувати на такій висоті і при цьому жодного разу голова не пішла обертом.
— Під час одного з його піруетів, у мене мало серце не зупинилося! – розповів журналісту пан Анатолій. – Сталося це тоді, коли він зачепився ногами за перила, а руки розставив так, ніби приготувався до польоту. Він трощив деталі, підпалював кабель, але я не про це думав. Тільки б не впав! Якби зірвався, тут ніхто б його не врятував. Конструкція вишки така, що внизу ширша, вгорі – вужча. Упав би не на землю, а на труби. Дякувати, цього не сталося.
Коли пан Анатолій спостерігав за діями чоловіка на висоті, йому здавалося, що так сміливо і впевнено може поводитися хлопець віком 18-20 років, з міцними м’язами, не кажучи про ще міцнішу нервову систему і вестибулярний апарат. Насправді побачив маленького, худого чоловічка з неголеною щетиною, на вигляд якому було років 40-45.
— Найдорожчі деталі, які пошкодив цей чоловік, це радіоблоки, - говорить Анатолій Цвігун. – Зараз спеціалісти встановлюють, скільки і які частини конструкції знищено. Тоді й визначать суму пошкоджень обладнання. Але, повторюю, найдорожчими є згадані мною радіоблоки.
З якої причини чоловік вдався до неадекватних дій? Можливо, відповідь на це питання дадуть лікарі. Стан його психічного здоров’я мають обстежити, зокрема, в обласній психіатричній лікарні імені Ющенка.
Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.
№ 13 від 26 березня 2025
Читати номер
Юрий Бондарук
Юрий Бондарук
Олексій reply Юрий Бондарук
Инна Гайдук
Oleksandr Stoliarov reply Инна Гайдук
Жора
З.А.Глядач reply Жора
А вони часом і збираються. Зазвичай біля ОДА,інколи біля мерії або біля театру. І завжди чогось вимагають.
Жора reply З.А.Глядач
З.А.Глядач reply Жора
Жора reply З.А.Глядач
З.А.Глядач reply Жора