«Нема коли виспатися». Професор на карантині пише книгу і лікує собаку

«Нема коли виспатися». Професор на карантині пише книгу і лікує собаку
Нині про зустірчі зі студентами професор Сергій Гальчак тільки згадує - вручає відзнаку за перемогу в конкурсі "Молоде перо"
  • Два розділи нової книги написав за час перебування на карантині доктор історичних професор педагогічного університету імені Коцюбинського Сергій Гальчак.
  • Досліджує друковані видання періоду Української революції 1917-1920 років.
  • Понад 200 газет і журналів друкувалися тоді на теренах Поділля.
  • Як вдається збирати матеріали? Чим ще зайнятий науковець у дні карантину?

— Сьогодні, 25 квітня, на жаль, не вдалося надрукувати жодної сторінки, — розповів у телефонній розмові журналісту 20minut.ua Сергій Гальчак. — Був зайнятий іншими клопотами. Возив собаку до ветеринарів. Але ще не вечір…

На запитання, де краще працюється — вдома, чи в університеті — пан Сергій відповідає: «Робота мене любить, тому для мене немає значення де працювати».

За його словами, бувають дні, коли вдається надрукувати з десять сторінок, а буває, тільки половину аркуша заповнює рядками тексту. Бо є ще інша робота — перевірка курсових, спілкування зі студентами.

Відео дня

Співрозмовник зізнався, що часу не вистачає. Каже, нема коли виспатися навіть під час карантину.

Робоче місце обладнав на кухні

Незважаючи на високі титули і звання, на наукові досягнення, професор Гальчак живе скромно. У них з дружиною однокімнатна квартира.

Робоче місце обладнав на кухні. Там ноутбук, під руками записники, книги. Умови не з кращих, але науковець не нарікає. Головне для нього — можливість працювати.  

Так було завжди. До роботи стає  навіть у вихідні, чи святкові дні. До карантину його можна було зустріти в бібліотеці, архіві. Не тільки у нашому, обласному. Частіше їздив у Кам’янець-Подільський архів, працює у київських архівах.

На карантині розпочав писати науково-популярне видання про  пресу і журналістів 100-річної давнини. Чому саме ця тема зацікавила науковця?

Лицарі волі, слова і духу

Нова книга має назву «Лицарі волі, слова і духу». Під заголовком є уточнення: «Вінницькі сторінки української журналістики доби Української революції 1917-1920 років,  розстріляного відродження».

— Матеріали зібрав давно, робив це упродовж багатьох років, — розповідає професор. — Тепер з’явився час, аби їх опрацювати, узагальнити. Щоправда, частина записів залишилася в університеті. Доведеться пізніше доповнювати уже написане. Деякі розділи потребують додаткового уточнення документів. Але в бібліотеку дорога також закрита. Це порушує цілісність роботи. Нічого не вдієш — карантин.

За словами співрозмовника, книга складатиметься з чотирьох розділів. Два з них уже написані.

Понад 200 видань пропонували подолянам у революційний час

Вражає кількість друкованих видань, що виходили в той час на Поділлі (крім нинішньої нашої області, йдеться про Хмельницьку).

Дослідник нарахував понад 200 газет і журналів, які друкувалися у 1917 році на цих  теренах.

Гальчак одразу уточнює, що деякі з них «жили» тільки декілька днів, ще частина газет не дотримувалася періодичності виходу у світ. Однак більшість регулярно доходила до читача.

Наприклад, Вінницька Дума мала принаймні два видання. Одне називалося «Подільська воля», друге — «Известия Винницкой городской Думы».

Спілка подільських українців видавала свій часопис під назвою «Народні бажання».

Дві газети друкували у селищі Ольгопіль Чечельницького району, одна з яких мала назву «Вільне слово» . У кожному з нинішніх райцентрів були свої газети. У Літині серед читачів розповсюджували «Вестник Литинского уезда», у Могилеві-Подільському — «Известия армейского комитета».

Цікаво буде читати четвертий розділ книги. В ньому автор розповість про видавців часописів, а також тих, хто готував до них матеріали, тобто про тодішніх журналістів.

Журналісти у роки  війни

— Задум дослідити журналістику нашого краю періоду Української революції виник після виходу у світ моєї  книги  «Словом і багнетом», — ділиться думками Сергій Гальчак. — Видання побачило світ чотири роки тому. Насправді матеріали до нього збирав ще раніше. Так само, як і до нинішньої книги.

Працюючи в архівах над дослідженням теми  остарбайтерів, на очі потрапляли документи іншої тематики. Були серед них ті, що розповідали про період 100-річної давнини нашого краю. Дослідник занотовував їх.  Працювати над написання книги «Словом і багнетом» було простіше. Більше матеріалу вдалося зібрати.

Період Української революції більше віддалений у часі. Вести пошуки складніше. Тому радів кожній новій знахідці.

Найважливішим зі своїх досліджень вважає тему остарбайтерів.

Окупанти вивозили силою, нині їдуть добровільно

Сергій Гальчак  перший з науковців нашої держави всебічно дослідив одну з найбільш трагічних сторінок, що стосується примусового вивезення на роботу до Німеччини українців. Встановив їх кількість — 4,2 мільйона українців змушені були працювати на економіку гітлерівської Німеччини. На конкретних фактах розповів про роботу і умови, в яких її виконували Показав, як після повернення додому вони проходили так звану фільтрацію і потрапляли під негласний нагляд. Раптом когось завербували? Чекісти не дрімали…

Зібраний матеріал виклав у багатотомній праці

Під час розмови нагадав  професору про це  його дослідження. Він назвав цифру — 200 тисяч подолян за роки війни побували у німецьких «наймах».

Мимоволі ловлю себе на думці: скільки ж нині наших земляків виїжджають на заробітки до тієї ж Німеччини? Тільки роблять це уже добровільно.

Настане час – і  напишуть про нинішніх остарбайтерів

Пан Сергій розповідає, що окупанти розпочинали свою операцію з активної пропагандистської кампанії. Поширювали листівки, друкували у газетах оголошення, в яких обіцяли мало не райське життя на землі рейху. заманливого змісту. . Обіцяли ситу їжу, гарні умови, та ще й гроші платитимуть за роботу.

Слухаючи професора, згадую нинішні оголошень. У них такий само заклик -  їхати на заробітки, де обіцяють золоті гори.

Нині внуки і правнуки остарбайтерів працюють на економіку Німеччини.  Історія повторюється.

Цілком можливо, що через деякий час новий дослідник вивчатиме явище добровольців-острайбартерів, як зробив це професор Гальчак.

Іспити онлайн?

Студенти нині навчаються вдома. Зрозуміло, науку «гризуть» ті, хто хоче це робити. Охочі отримати гарні знання старалися це робити в аудиторії, так само роблять це нині за її межами.

З викладачами спілкуються в онлайн форматі або телефонують для консультації.

— Можливо, й іспити студенти будуть складати через Інтернет, — висловлює припущення співрозмовник. — Принаймні, не виключаю такого варіанту. Втім, не будемо, як кажуть, ставити воза поперед коня.

Пан Сергій говорить, що за роботою для нього дні минають швидко.

— Коли чую про те, що комусь сумно, а на когось депресія находить, то я такого не відчуваю, — говорить він. — Часу, як і раніше, не вистачає. Навіть виспатися ніколи. А тут ще й собачка захворів. І це не перший день. Додалося клопотів…

Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.

Коментарі (1)
  • Сергій Романов
    Історики вже дописалися до того що жодній їх книжці вірити не можна навіть на десять процентів. Пишуть діаметрально протилежне, залежно від "хто при владі".
Найчастіше Найчастіше
Новини за сьогодні
Новини Вінниці за сьогодні
08:05 14 липня у Вінниці — день жалоби. Місто вшановує пам'ять загиблих під час ракетного удару росії 21:00 ТОП важливих новин на «20 хвилин» від 7 по 14 липня, які ви могли пропустити 20:03 Три роки після удару: як Вінниця готується до Дня жалоби та хвилини мовчання photo_camera 19:32 На Вінниччині готуються надавати допомогу ігрозалежним Від читача 15:10 Кінологічний центр — не розкіш, а потреба! 18:50 Насіннєвий завод — найстаріше підприємство Вінниці, яке відкрили німці photo_camera 18:07 На Вінниччині заборонили відпочинок та купання на Дністрі 17:21 Шахрайство на ремонті доріг: підрядника судитимуть за крадіжку пів мільйона гривень 16:36 Козак Сіромаха презентував баладу «Моя Люба» — музичне зізнання жінці-берегині play_circle_filled 16:13 Трагедія на Південному Бузі: поблизу села Тростянчик загинув 29-річний чоловік 15:32 Зрубав ліс заради поля — на Гайсинщині фермер завдав збитків на 1,2 мільйона photo_camera 15:19 Україну «гойдатиме» від +20 до +40 градусів: прогноз погоди на тиждень 15:03 Кошовий отаман Іван Сірко народився у Мурафі: історики та краєзнавці це підтвердили 14:53 Британець Кайл Спрінг знову у Вінниці: завершив велопробіг через Європу заради дітей України play_circle_filled photo_camera 14:12 Вінничани вимагають повернути зупинку «Майдан Небесної Сотні» 14:02 Снайпери «Червоної Калини» розвінчують міфи про свою роботу: «Ми не одинаки, асистенти» photo_camera 13:13 Незламна оборона від ЗСУ: окупанти втратили 1240 бійців та купу техніки за добу photo_camera 12:05 «Ми кажемо вам дякуємо»: подружжя Зінченків оголосило про закриття ресторану в Києві 11:14 На Вінниччині горіли гектари стерні та житлові будинки photo_camera 10:20 Масове отруєння дорогою до Вінниці: 10 дітей госпіталізували з гострою кишковою інфекцією
Дивитись ще keyboard_arrow_right
Ваші відгуки про послуги у Вінниці Ваші відгуки про послуги у Вінниці
keyboard_arrow_up