Надрукували матеріали кримінальної справи судилища над Стусом: коштами допомогли вінничани

Все про справу Стуса тепер можна дізнатися з окремих книг, що увійшли до повного зібрання творів поета. Кошти на їх видання надали вінничани з фонду «МХП-Громаді»

• Наш земляк Василь Стус два рази відбував покарання у в’язницях, саме там обірвалося його життя.
• За що судили поета-патріота? Ознайомитися з матеріалами кримінальної справи тепер можна в окремому виданні.

Повне зібрання творів Василя Стуса побачить світ завдяки фінансовій підтримці наших земляків з фонду «МХП-Громаді». Про це йдеться у повідомленні на сторінці Фонду. Видадуть не тільки його твори. Надрукують листи і навіть чернетки, зроблені рукою поета. Читач матиме можливість ознайомитися також з матеріалами кримінальної справи, за якими тодішній режим влаштував судилище над патріотом України.

Наш земляк Василь Стус два рази відбував покарання у місцях позбавлення волі — тоталітарна система звинувачувала  його в антирадянській діяльності, насправді за те, що відстоював Україну, її незалежність.

У вересні 1972 року київський обласний суд за звинуваченням у «антирадянській агітації й пропаганді» засудив Стуса до п’яти років позбавлення волі та трьох років заслання. Його відправили спершу у тюремний табір Мордовії, а потім Магаданської області.  

У травні 1980 вдруге засудили, тепер на 10 років примусових робіт і п’ять років заслання. Покарання відбував у Пермському краї.

Вночі 4 вересня 1985 року у камері-одиночці обірвалося життя поета-політв’язня.

За інформацією тюремного начальства, смерть настала внаслідок зупинки серця. Товариш Стуса, колишній політв'язень Василь Овсієнко, висловив сумнів з цього приводу. До речі, він говорив про це, зокрема, й у Вінниці, приїжджав до нашого міста декілька разів, брав участь у заходах з вшанування пам’яті Стуса.

Пан Овсієнко розповідав, що під час ув’язнення Стус декілька разів оголошував голодування. Робив це на знак протесту проти жорстокого поводження табірної адміністрації з політв’язнями. Наприклад, було це тоді, коли наглядачі знищили його збірку «Птах душі» з приблизно 300 віршами.

У січні 1983 року за передачу на волю зошита з віршами його на цілий рік відправили у камеру-одиночку. 28 серпня 1985 року Стуса знову кинули у карцер за те, що він, читаючи книгу в камері, сперся ліктем на нари. На знак протесту він оголосив безстрокове сухе голодування.

Повідомлення про смерть чоловіка передали дружині Стуса Валентині вранці 5 вересня. Вона просила зачекати із похованням, поки приїдуть рідні, щоб попрощатися. Її не стали слухати. Поховання відбулось без їхньої присутності. Тоталітарний режим приховував смерть Стуса від його друзів-дисидентів до середини жовтня 1985 року.

Перепоховати тіло на батьківщині не дозволяли.  Пояснювали, що це неможливо зробити до завершення до терміну ув’язнення. Навіть не повернули всі особисті речі Стуса.

Перепоховали поета тільки у 1989 році. Місце його вічного спочинку знаходиться на Байковому цвинтарі.

Історичною подією для нащадків називають у повідомленні фонду «МХП-Громаді» видання повного зібрання творів Василя Стуса. При цьому зазначають, що роблять це спільно з сином поета Дмитром Стусом (на знімку у центрі) і Центром Василя Стуса та видавництвом «Смолоскип».

Читайте також:

«Вінчання навесні?» — «Ні, коханий, ми не встигли до весни». Попрощалися з хлопцем, який пішов воювати в 16

На Харківщині загинув 31-річний зенітник Тарас Більмак з Тульчинської громади

Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.