Про авто-універсал, що по суші їде і по воді пливе, добре знають мешканці райцентру Тростянець. Саме там проживає автор винаходу інженер Петро Кіщенко. У пана Петра вища інженерна освіта і чималий досвід роботи в «Укртелекомі». У чоловіка золоті руки і велике бажання щось сконструювати самотужки. Власними руками «склепав» авто з агрегатів і запчастин з восьми марок машин – від «фронтовика» «Вілліс» до «Мерседеса». Бетономішалка власної конструкції працює від акумулятора. Зварювальний апарат – теж зробив своїми руками. Як і дві пилки-«болгарки». Ворота в гараж відкриває натисканням кнопки на пульті управління. У ширину розсувати двері нема можливості, бо поруч магазин. Назовні теж не виходить - поруч тротуар, а далі проїжджа частина вулиці. Ворота піднімаються вгору і там складаються на даху гаража.

Чи не найбільшу цікавість викликає старенький автомобіль ЗАЗ. Цій машині, що з’явилася на світ ще у 1973 році, майстер додав ще одну функцію – перетворив у плавзасіб. Як йому це вдалося і що для цього потрібно, майстер ділиться з читачами.

Салон зробив просторіший

Спочатку пан Петро пояснив, для чого йому плаваюче авто. По-перше, він має дачну ділянку на протилежному березі Південного Бугу. Каже, якщо добиратися через міст, то відстань буде понад 20 кілометрів. Якби ж дорога була нормальна! Насправді дороги нема, тільки напрямок руху – яма на ямі. Через річку до садової ділянки - рукою подати. Пальне  економить.

А ще мій співрозмовник – затятий мисливець і рибалка. Рибалити або полювати на качок на автомобілі – дуже зручно.

-На воді машина, як човен. - каже пан Петро. – Маю весла. З їх допомогою можна добратися у будь-яку частину річки. Управляти легко. 

Замість кузова - накриття з цупкої тканини, як у кабріолета. На дні салону є місце для кріплення парасолі. Тут же розкладний столик.

-Салон у мого «Заповодця» просторіший, ніж в інших авто такої марки, - пояснює Петро. – Прибрав бак для пального - додалося місця. Бак зробив компактнішим і кріпиться він у задній частині біля моторного відсіку.

Недолік: погано берега чіпляється

Мотор у «Заповодця» працює тихо. Дивно. Насправді роботу двигуна такого авто чути  далеко. Власник показує напис: «Nissan”.

-Я замінив двигун, - каже Петро. – Рідні «зазівські» мотори не мають водяного охолодження. Зроблені усупереч усім законам фізики. Це не тільки я так кажу. Коли заварив днище, він дуже нагрівався. Та й важить нівроку – майже сто кілограмів. А «нісановський» - 36 кілограмів. Працює тихенько. Швидкість набирає одразу. Радіатор з водяним охолодженням встановив спереду, а трубки з охолоджуючою рідиною пустив по дну салону. Може, не всі знають:  двигуни у «ЗАЗах» не спереду, а ззаду. Як кажуть, чим думали конструктори, там і поставили.

-«ЗАЗ» машина із заднім приводом, - каже Петро. – При виїзді на берег краще автомобіль з передньопривідними колесами. Тоді авто надійніше чіпляється землі при виїзді з річки на берег. Восьма модель «Жигулів» добре б підійшла для амфібії, так само як і «Таврія-Славута».

Скупому Януковичу пояснив, для чого амфібія

Після того, як Кіщенко навів «шорох» своїм плаваючим «Заповодцем» на Бугу і в навколишніх ставках, до нього почали звертатися за порадою інші.  Каже, є люди, яким також хотілося б мати такий зручний плавзасіб.

-Читав в Інтернеті, що в деяких країнах випускають таку техніку в заводських умовах, - продовжує Петро.

Якось до нього навідалися двоє, які назвали себе представниками заводу «ЗАЗ». Запропонували запатентувати винахід. Сказали, що після цього можна буде запустити амфібію у серійне виробництво. Тоді він отримуватиме свою долю. Наприкінці розмови назвали суму, яку треба заплатити за патент, - 25 тисяч гривень.

-Хлопці, - кажу їм, - якщо ви справді із заводу, згадайте, скільки років у вас пішло на конструкцію «Запорожця» - 15? А «Таврію» стільки часу розробляли? 18 років, якщо не помиляюся. Такими темпами амфібії я можу не дочекатися.

Пан Кіщенко готовий консультувати охочих переробляти авто під амфібії. Для цього йому потрібен зразок «Таврії», чи «Жигуля»-«вісімки». Переробив би під плаваючий варіант. Купити їх не має за що. Вирішив спробувати піти іншим шляхом. У Фейсбуці натрапив на сторінку сина Януковича на прізвисько Саша-стоматолог. Пояснив йому ситуацію. Розповів, що готовий допомагати людям. Для цього потрібен старий автомобіль.

-Не по адресу обращаєтесь, - такою була відповідь на російській від багатія.

На воді тримається, як поплавок

Процес створення амфібії Кіщенко вважає простою справою. Каже, нічого особливого в цьому нема. Якщо не дати доступ води в салон і до двигуна, машина тримається на воді, як поплавок. Отже, поради від майстра при виготовленні плаваючої машини.

1. Заваріть днище моторного відсіку і добре обробіть герметиком всі щілини в автомобілі.
2. Прикріпіть до двигуна турбіну з лопатями, це дасть можливість підвищити швидкість пересування по воді.
3. На вихлопну надягніть дугоподібну трубу, щоб викиди газів йшли донизу
4. Встановіть у салоні двигун для відкачування води. В авто Кіщенка їх два: один в передній частині, другий – задній. Вода все одно проникає через деякі отвори, тоді вмикає насоси, що працюють від акумулятора.
5. Дверцята доведеться заварити, або добитися такої надійної герметизації, коли б вода не проникала всередину. Дверцята у «ЗАЗі», а їх там тільки два, Кіщенко заварив.  Верх авто зрізав. Замість нього встановив накриття з клейончастої матерії, що легко відкидається і накривається. В салон сідає, як у човна.

«Вілліс» в єдиному екземплярі

Кіщенко має авто власного виробництва. Зробив його з агрегатів і запчастин від восьми марок автомобілів.

Колись у його батька був «Вілліс». Від машини 1940-го року випуску залишилася тільки решітка  для радіатора. Встановив її на свій джип.

Коробка передач і двигун – «ГАЗ-24», роздатка – «УАЗа», мости – з «Волги- ГАЗ-21» і «УАЗа», рульова колонка – від «Мерседеса», капот – з вантажівки «ГАЗ-53», обрізаний, правда, двері – від «Ниви». Є запчастини від «ЗІЛ-133».  Кузов зварено з металу подвійної «обшивки». Дуже міцний. Працює авто на газу.