На Замковій горі урочисто відзначили День Української Державності. РЕПОРТАЖ

Марія ЛЄХОВА

День Української Державності Вінницька громада вшановує вперше. Урочистий захід провели на Замковій горі.

— Нам не 30 років — наша історія сягає тисячоліть, — каже міський голова. — Сьогоднішнє покоління українців героїчно виборює незалежність — власною кров'ю і копіткою працею. Щоб відновити історичну справедливість і нарешті поставити крапку — Україна була, є і буде!

— І допоки ми — українці — єдині у своєму прагненні бути Державою, допоки кожен усвідомлює значення своїх сил і дій, допоки ми єдині у боротьбі з ворогом, Україна буде! В ріднім краю панувати не дамо нікому, — каже головний поліцейський області Іван Іщенко. — І покажем, що ми, браття, козацького роду! З днем Державності, Україно!

Відео дня

Очільнику Вінницької ОДА Сергію Борзову під час урочистостей вручили відзнаку Міністерства оборони.

— Уперше відзначаємо День Української Державності. Історично — на Замковій горі у Вінниці. Українці вміли боротися і перемагати. В нас — дух Київської Русі та козацтва. І ми переможемо!Інакше бути не може, — каже Борзов. — Дякую за відзнаку Міністерства оборони. Це подяка всім вінничанам, які допомогають ЗСУ. Разом до Перемоги! Слава Україні!

День Державності започаткували Указом минулого року. В його основу закладено ідею утвердження зв’язку сучасних українців з багатьма поколіннями наших предків. Українська державність виникла не в серпні 1991 року і не під час Перших визвольних змагань років. Вона в різних формах існує ще з часів раннього Середньовіччя.

Музей Вінниці розповів про те, як творилась українська державність у стінах нашої садиби понад століття тому. Цитуємо:

«Під час Української революції 1917-1921 років Вінниця неодноразово ставала тимчасовою столицею Української Народної Республіки. Цей статус хоч і почесний, але водночас і трагічний, адже необхідність тимчасової столиці означала, що Київ був у ворожих руках. Окрім Вінниці, тимчасовою столицею тоді ставали щонайменше ще вісім міст.

У лютому-березні 1919 року, під час столичного статусу Вінниці, у стінах сучасного Музею розташували Міністерство пошт і телеграфів УНР. А в травні 1920 року тут перебувала Цивільна та Військово-похідна Канцелярії і помешкання Голови Директорії УНР, Головного Отамана Військ і Флоту УНР Симона Васильовича Петлюри.

16 травня 1920 року у Вінниці відбулась міждержавна зустріч Симона Петлюри та лідера Польської держави Юзефа Пілсудського. Після зустрічі на вокзалі, відвідування православної Вознесенської церкви і римо-католицького костелу Пресвятої Діви Марії Ангельської (місцевого монастиря капуцинів), урочистого засідання у Білій залі Вінницької міської думи о 13.00 у стінах Канцелярії відбулась «Візіта Начального Вождя Пансьтва до Головного Отамана».

Детальний опис 1-го раунду переговорів міститься у спогадах прем’єр-міністра УНР Ісаака Мазепи (щоправда, він помилився з адресою будівлі, вказуючи на «Манастирську вулицю», але це можна пояснити близькістю садиби до вищезгаданого монастиря капуцинів). На зустрічі зібралися усі члени українського уряду, від імені якого Мазепа привітав Пілсудського. Опісля цього відбулись перемовини у стінах кабінету очільника Директорії за участі Петлюри, Пілсудського та Мазепи. На них йшлося про унормування взаємовідносин між українською і польською владою на українських теренах, обговорювались питання узгодження кандидатів на керівників міністерствами та звільнення інтернованих поляками вояків Галицької Армії (ГА).

19 червня 1920 року українській владі довелося покинути Вінницю, відступаючи під натиском більшовицької Росії. Минуло понад сто років і той самий ворог знову загрожує нашій країні, прагне зруйнувати українську державність. Але, як і наші предки, ми з вами продовжуємо боротись і будемо це робити стільки, скільки знадобиться».