На Вінниччині проводи відзначають аж до Трійці. Історія та традиції поминальних днів

13 травня 2024 р.
Лариса ОЛІЙНИК

Настоятель храму Різдва Пресвятої Богородиці ієрей Ігор Шахнюк проводить поминальну службу

В першу неділю, одразу після Світлого Воскресіння Христового, віряни традиційно відзначають Провідну неділю або Антипасху.
В деяких громадах Вінниччини проводи відбуваються в понеділок чи вівторок, а в когось — аж на Трійцю.
Дізналися, чому поминальні дні бувають у різні дні.

Проводи у мікрорайоні Тяжилів традиційно відзначають в неділю, через тиждень після Воскресіння Христового. Сотні людей приходять в цей день до своїх померлих рідних, приносять паски, крашанки, солодощі. Минули ті часи, що майже біля кожної могили влаштовувались застілля — так колись родичі поминали покійних. Тепер все відбувається скромніше, люди згадують померлих в молитві, в присутності священика.

Загалом, Радоницю, яку в народі також називають проводами, поминками, гробками прийнято відзначати на дев’ятий день після Світлого Христового Воскресіння.

Відео дня

Це особливе загальноцерковне поминання всіх померлих. Священники зауважують, що саме в день Радониці у храмах звершується перша (поминальна служба після Великого четверга Страсного тижня.

— У вівторок 14 травня — загальні проводи, — розповідає настоятель храму Різдва Пресвятої Богородиці ієрей Ігор Шахнюк. —У цей день у храмах відбудеться поминальна панахида. О 16-й годині на Алею Слави Героїв у Сабарові завітають представники духовенства Вінниччини і молитимуться за загиблих військових.

Чому така назва цього дня? Бо Радониця — від слова «радість»: великодню радість ми маємо розділити не лише з живими, а також з нашими рідними, душі яких вже у вічності. Як ми можемо поділитися з ними пасхальною радістю? Насамперед, молитвою — як виявом нашої любові, турботи і пам’яті, а також добрими справами, милостинею. Це також стосується і традиції з нагоди Радониці відвідувати місця поховання наших близьких, щоби вшанувати їхню пам'ять.

В деяких громадах Вінниччини проводи відбуваються в понеділок чи вівторок, а в когось — аж на Трійцю.

— Це залежить від самої громади, яка сама обирає, у який день робити проводи, — каже капелан Ігор Шахнюк. — Це дозволяється. Може бути в суботу, неділю чи на Зелені святки.

В поминальні дні на могили померлим рекомендують приносити будь-які зрізані живі квіти або висадити біля могил рослини, які зеленітимуть і цвістимуть довший час, милуючи око і будучи корисними для нашого довкілля.

В поминальні дні, як і в будь-які інші, не варто влаштовувати на цвинтарях ніяких «застіль» з різними наїдками і тим більш з алкоголем. Кладовище — це місце спочинку тих, хто відійшов у вічність, а не місце відпочинку чи пікніків.

Нагадаємо, що історично цвинтарем називалася освячена територія навколо православного храму, а, отже, поведінка на кладовищі, як і в храмі, має бути відповідною. Найбільшим виявом вашої пам’яті та любові до спочилих стануть молитва й добрі справи, теплі, добрі спогади і любляче ставлення одне до одного. Таке поминання і для спочилих рідних, і для вас буде найбільш корисним.