На дев’ятий день батьки розшукали сина-нацгвардійця, який самовільно залишив військову частину

Через девять днів нацгвардієць самстійно повернувся у частину

- Вчора, 16 січня,  наприкінці дня Ярослав прийшов на квартиру у Вінниці, де проживав з ще двома хлопцями, які навчаються в коледжі, - розповів журналісту «20 хвилин/ RIA» батько хлопця пан Сергій. – Нам подзвонила жіночка, яка побачила його. біля будинку. Ми проживаємо у Тульчинському районі. Розуміли, що швидко добратися до Вінниці не вдасться. Тому зателефонували в поліцію. Попросили, щоб виїхали на квартиру. Доставили його у відділення. А ми вже звідти заберемо його. Так воно й сталося.

Чи визнають причину поважною?

Снігові перемети у селі такі, що пан Сергій не зумів здолати їх на власному легковику. Довелося просити односельчанина. Той виручив і довіз батька з мамою розшукуваного хлопця до Вінниці. У розшук нацгвардійця оголошувала Тульчинська поліція. Туди батьки привезли з Вінниці сина. Там його зняли з розшуку. А вже сьогодні вранці привезли у військову частину.

-Увечері вдома Ярослав довго вибачався перед мамою, переді мною, молодшим братом, - розповідає батько хлопця. – Чому залишив службу? До цього спонукали негаразди. Про них я розповів командиру частини. Ще під час зникнення сина просив звернути увагу на те, що саме сталося у них 8 січня. Бо 9-го син уже не прийшов на службу.

Нині боєць знаходиться у санчастині на обстеженні. Батьки хвилюються  за інше – у військовій частині бійців «косить» кір. За словами пана Сергія, надалі Ярослава планують перевести з контрактників на строкову службу. Чоловік просив, щоб відправили в іншу частину. Після того, що сталося, залишати його у 3008 батько категорично не погоджується, бо знає, які це може мати наслідки для сина. Як буде насправді, ще не знає. Так само йому не відомо, яке покарання понесе його син за самовільне залишення розташування частини. Причину він знає, але чи визнають її поважною?

Пом’якшенням покарання може бути хіба що те, що боєць самостійно повернувся до місця служби.

Дякуємо усім, хто телефонував

На Святвечір Ярослав був дома. Радів зустрічі з мамою, батьком, молодшим на сім років братом. Батько каже, що старший надзвичайно підтримує молодшого. Щоразу привозить йому подарунки. Молодший радіє мобільному телефону, який отримав від Ярослава. Батькам приємно бачити, що між дітьми такі гарні стосунки.

Восьмого січня Ярослав  перебував у частині на службі. Просив не телефонувати, бо казав, що буде зайнятий. З’явиться можливість – сам подзвонить. «У середу 9 січня я почув з кімнати розмову дружини,  вона знаходилася на кухні, - розповідає батько хлопця. - Зрозумів, що розмовляє по телефону з Ярославом. Переконувала його в чомусь. Потім пояснила, що в Ярослава якісь неприємності і він сказав, що не буде більше служити у цій частині. Пізніше, коли оголосили сина у розшук, я говорив у частині, щоб з’ясували, що там сталося 8-го числа. Саме 9-го січня нам подзвонив офіцер і сказав, що сина нема на службі. Де він, ніхто не знає».

 За словами батька, до 12 січня телефон сина був включений, але на дзвінки він не відповідав. Батько звертає увагу, що на той час його місце знаходження можна було вичислити за телефоном. Після 12-го абонент перебував поза зоною досяжності.  

Коли Ярослава оголосили у розшук, найчастіше батькам телефонували незнайомі люди. Кожному з них дякують за небайдужість. Весь цей час Ярослав перебував у Вінниці. Його бачили у центрі міста, на вокзалі…

У нього родимка на лиці

Один з чоловіків з сусіднього села, він працює у банку у Вінниці, розповів батькам, що зустрів Ярослава на вулиці неподалік від колишньої Театральної. Після розмови Ярослав попросив позичити сто гривень. На той час земляк ще не знав, що хлопця оголосили у розшук. Як тільки дізнався, одразу повідомив батькам.

Увечері 15 січня о 20 год.37 хв. надійшов ще один дзвінок. Незнайомий хлопець повідомив, що приїхав з Одеси. На залізничному вокзалі до нього підійшов незнайомий, попросив цигарку. Одесит поцікавився, як йому краще добратися на одну з вінницьких вулиць. Той пояснив. Коли припалював цигарку, звернув увагу, що у хлопця родимка на обличчі. Далі одесит сів у таксі, а там - орієнтування про розшук нацгвардійця. Він одразу зателефонував батькам розшукваного.

-Якби цей чоловік не с казав, що звернув увагу на родимку, я б можливо, ще подумав, чи справді йдеться про Ярослава, - говорить батько Ярослава. – На фотографії її  родимки не видно, але ми ж то знаємо про це. Одразу сіли з дружиною в машину і поїхали у Вінницю. Обійшли вокзал залізничний, поїхали на авто, потім на квартиру. Все марно.

Син підписав контракт з частиною, де служив батько

Батьки не виправдовують сина за його вчинок. Визнають, що той зробив неправильно. Всім завдав клопотів. Однак переконані, що в частині також мали б задуматися, чому боєць залишив службу.

-Під час мобілізації мене також призвали у 3008, - каже пан Сергій. – Трохи ознайомлений з їхніми порядками. Там дисципліна…

Ярослав підписав контракт з в/ч 3008 після закінчення коледжу харчових технологій. Уже був у зоні проведення ООС (Операції об’єднаних сил). За словами батька, три місяці провів на Донбасі.

Що передбачено законом за самовільне залишення частини

"Стаття 407. Самовільне залишення військової частини або місця служби

1. Самовільне залишення військової частини або місця служби військовослужбовцем строкової служби, а також нез’явлення його вчасно без поважних причин на службу у разі звільнення з частини, призначення або переведення, нез’явлення з відрядження, відпустки або з лікувального закладу тривалістю понад три доби, але не більше місяця, - караються триманням у дисциплінарному батальйоні на строк до двох років або позбавленням волі на строк до трьох років.

2. Самовільне залишення військової частини або місця служби військовослужбовцем (крім строкової служби), а також нез’явлення його вчасно на службу без поважних причин тривалістю понад десять діб, але не більше місяця, або хоч і менше десяти діб, але більше трьох діб, вчинені повторно протягом року, -

караються штрафом до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або службовим обмеженням на строк до двох років, або позбавленням волі на строк до трьох років.

3. Самовільне залишення військової частини або місця служби, а також нез’явлення вчасно на службу без поважних причин тривалістю понад один місяць, вчинене особами, зазначеними в частинах першій або другій цієї статті, -

караються позбавленням волі на строк від двох до п’яти років.

4. Самовільне залишення військової частини або місця служби, а також нез’явлення вчасно на службу без поважних причин, вчинені в умовах особливого періоду, крім воєнного стану, вчинене особами, зазначеними в частинах першій або другій цієї статті, -

караються позбавленням волі на строк від трьох до семи років.

5. Самовільне залишення військової частини або місця служби, а також нез’явлення вчасно на службу без поважних причин, вчинені в умовах воєнного стану або в бойовій обстановці, вчинене особами, зазначеними в частинах першій або другій цієї статті, -

караються позбавленням волі на строк від п’яти до десяти років.

Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.