На Бригантині матюкались, хрестились і лізли в воду

О, Господі, як тут холодно, бл..ь! – викрикує один з чоловіків, вискакуючи з ополонки і кутається в махрову ковдру. За ним в воду по черзі заходять ще кілька десятків роздягнених людей. На березі своєї черги чекають люди, які прийшли пізніше. За порядком на березі слідкує МНСник і прихожанин Сергій з сокирою.

До Храму Ксенії Петербуржзької тягнеться  хода людей та їдуть автомобілі. Потрапити на Бригантину, де розташований храм, можна двома шляхами: дорогою, або сходами через набережну. Зараз, звичайно, можна пройти через річку, але небагато знайшлось тих, хто на це зважився.
Дорога до храму розчищена, але на сходах при вході на Бригантину багато льоду. Йти по них важко. Дві літні жінки хвилин десть спускаються сходами, допомагаючи одна одній. 
- Поки йшла до храму, то гріхів набралась, - каже одна з них. – Поки злізеш по цих сходах, то все на світі проклянеш.  Думали так скоротити дорогу, але вийшло довше.
Перед входом в храм святять воду, за храмом - людей. Прихожан і там, і там багато.
- Вода намерзає капєц, - каже прихожанин Сергій, який дивиться за тим, щоб вхід до ополонки був не дуже слизький. – Лід обрубую. До ополонки важко підійти через лід і тому, що людей багато.
На березі більше двох сотень людей, які постійно змінюються.
Прихожани заходять і виходять з ополонки з криками. Хтось просто вигукує якісь голосні букви, інші кажуть цілі фрази.
- О, Господі,  як тут холодно, бл..ь! - викрикує один з чоловіків вискакуючи з ополонки і кутаючись в махрову ковдру. Люди, які це чують сміються. За кілька хвилин він намагається сфотографувати на телефон свого друга. Виходить не з першого разу, бо в нього дуже тремтять від холоду руки.
Людей з дітьми не багато. Коли вони заходять в воду, це чують всі люди біля храму. Кілька дітей, які купались, кричали і хапались за руки батьків.
- Купаємось сьогодні вперше, - розповідає вінничанин Григорій. – Ми вінничани, дочку звати Маша їй 11 років.
На Бригантину вони прийшли втрьох. Дружина купатись не стала.

- Купаєюсь не часто, а періодично, - жартує Юля Грищук.

Найчастіше зустрічаються люди, які прийшли купатись удвох.
- Хоч рушника буде кому подати, чи речі посторожити, - каже студент Сергій. – Вдвох і додому веселіше йти.
Речі купальники залишають прямо на березі річки. В храмі є приміщення, яке відвели під роздягальню, але туди заходять тільки жінки.
- Купаюсь вже п’ять років, - розповідає Сергій Петришин. Його товариш, Артем Демчук, каже що в ополонку залазить втретє.

- Татуювання на грудях – це коловрат, - розповідає Олександр Камянець, який навчається у училищі №5. – Він означає, що я слов’янського роду.

- Найперше, що потрібно зробити коли вилазиш з ополонки це обтертись снігом, одягнутись і випити гарячого чаю, - розповідає Вадим Туз.

Дуже багато людей прийшло купатись цілими компаніями. Переважно хлопчачими.
- Купатись приходжу не вперше, - розповідає Петро Ільченко. – Працюю тренером в спортзалі.

-А ви точно журналіст? – запитують Людмила Тарнавська та Зарина Юхим. – Ну добре, фотографуйте.

На березі після купання можна пригоститись гарячим узваром і кулішем. І те, і інше варили прихожани церкви. За їх словами одного узвару приготували більше ста літрів.
- Я колись моржував вісім років, - розповідає Василь Линник. – Трохи перестав і зразу захворів бронхітом. Ця штука хитра, як наркоманія. Як почав то вже займайся до могили.

Читайте також:
Свята вода: по 100 грамів для здоров’я і від тарганів
Ніби заново народились: вінничани святкували Водохреще на Вишенському озері

Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.