Мобілізували, хоча була бронь. Як такі справи розглядають у вінницьких судах?
- Чинне бронювання не гарантує, що військовозобов’язаного не призвуть помилково: якщо це сталося, законність наказу ТЦК можна оскаржити в суді.
- За певних обставин можна домогтися ще й звільнення з військової служби.
- У трьох справах вінницького суду накази скасували, проте один із позивачів усе одно залишився у війську.
Бронювання працівників запровадили, щоб підприємства й установи, важливі для держави, могли працювати в особливий період. Заброньована людина лишається на робочому місці й не підлягає призову під час мобілізації, про що йдеться у статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Однак трапляється, що в «Резерв+» бронь відображається, а працівника все одно мобілізують і зараховують до списків військової частини. Тоді виникає одразу два питання: чи законно діяв ТЦК і що робити, якщо наказ про призов уже виконано. Розбираємо, що про це кажуть закон, вінницькі суди та юристи.
Що вирішили вінницькі суди
У судовому реєстрі ми знайшли декілька справ, які стосуються мобілізації попри чинне бронювання. Їх розглядали у Вінницькому окружному адмінсуді.
- Суддя Наталія Жданкіна розглядала справу 120/6359/25, в якій позивача призвали до війська через три дні після оформлення бронювання.
З рішення дізналися, що людина, яка позивалася до суду, працював викладачем у Медичному університеті імені Пирогова. Установа мала статус критично важливої. 7 березня 2025 року університет наказом забронював своїх працівників через «Дію», і в списку був позивач. Станом на 10 березня 2025-го «Резерв+» показував відстрочку типу «бронювання».
Того ж дня чоловік прийшов до ТЦК оновити облікові дані. І тоді ж начальник ТЦК видав наказ про призов, а наступного дня військова частина зарахувала його до особового складу.
Суд встановив, що на момент призову чоловік мав статус заброньованого, а отже не міг бути призваний. Наказ ТЦК у частині призову скасовано. Але на цьому — все. Суд відхилив вимогу виключити позивача зі списків особового складу військової частини, до якої його зарахували після мобілізації.
Закон «Про військовий обов`язок і військову службу» не містить такої підстави для звільнення зі служби, як порушення процедури призову. До того ж суд послався на постанову Верховного Суду від 5 лютого 2025 року у справі № 160/2592/23: призов є незворотним, тобто таким, що вже відбувся, і його скасування не повертає людину до попереднього стану.
У підсумку позивач отримав відшкодування судового збору за рахунок ТЦК, але зі списків частини його не виключили.
- Суддя Марина Мультян розглядала справу 120/12088/25, за якою йшлося про «відстрочку» для здобувача ступеня доктора філософії.
Позивач навчався на рівні доктора філософії у Вінницькому аграрному університеті (з вересня 2021 до кінця серпня 2025 року). Його відстрочка діяла до 6 серпня 2025 року.
Однак 31 липня 2025 року чоловіка доставили на військово-лікарську комісію, визнали придатним, і того ж дня наказом ТЦК призвали. Наступного дня військова частина зарахувала його до списків.
Суд дійшов висновку, що на дату призову відстрочка була чинною. Доказів її анулювання за законом у справі не було, як і жодної з підстав, за яких відстрочка може бути скасована.
Далі суд пішов іншим шляхом, ніж у першій справі. Він визнав, що накази про призов і зарахування вже «вичерпали свою дію» виконанням (рішення по справі ухвалили 2 березня 2026 року - авт.). Але, за його оцінкою, їхнє скасування не шкодить стабільності правовідносин, а навпаки, показує, що ТЦК не має мобілізувати людей із правом на відстрочку.
Наказ ТЦК і наказ військової частини скасовано, а частину зобов'язано виключити чоловіка зі списків особового складу.
- Суддя Алла Чернюк розглядала справу 120/13095/25, за якою людину призвали до війська, а ТЦК проігнорував дані про бронювання.
Позивач — працівник вагонної дільниці залізничної станції. 3 вересня 2025 року йому видали посвідчення про відстрочку на 12 місяців. Через два дні він звернувся до ТЦК уточнити облікові дані у зв'язку з бронюванням, і, як встановив суд, посадові особи «проігнорували» його посвідчення й доставили до пункту збору. 8 вересня наказом ТЦК його призвали, того ж дня частина зарахувала до списків.
Суд виходив із того, що відстрочка не була скасована ні в адміністративному, ні в судовому порядку, а отже діяла. Головний акцент вердикту такий: обов'язок перевіряти наявність відстрочки закон покладає на ТЦК.
Суд зазначив, що людина не відповідає за те, що інформація про відстрочку неналежно відобразилася в реєстрі чи не дійшла до центру комплектування. До того ж роботодавець раніше вже надсилав ТЦК повідомлення про бронювання цього працівника, зокрема листи від лютого й серпня 2024 року, а посвідчення від вересня 2025 року також направили в ТЦК.
Суд скасував наказ ТЦК про призов, а також наказ військової частини про зарахування, хоча і зазначив, що сама частина діяла законно: вона не відбирає й не призиває, а приймає вже призваних. Але, коли скасовано первинний наказ, похідні від нього акти також втрачають правову підставу.
Це не повна картина судової практики, а лише три рішення одного суду. Але вони показують: навіть коли перемога в частині призову майже гарантована, питання про повернення зі служби може вирішуватися по-різному. Тому формулювання позовних вимог має значення.
Які документи збирати
Скриншот із застосунку сам по собі може не переконати суд. Юристи кажуть, що важливі офіційні документи з привʼязкою до дат: коли було оформлене бронювання, коли був виданий наказ про мобілізацію тощо.
Докази чинної броні чи відстрочки:
- витяг із «Резерв+» зі строком дії;
- довідка чи посвідчення про відстрочку;
- наказ роботодавця про бронювання й підтвердження, що його оформили через державну систему;
- листи роботодавця до ТЦК, якщо вони є. У третій вінницькій справі саме вони показали, що в ТЦК знали про статус працівника;
- якщо відстрочку скасували, потрібні дата, причина й документальна підстава.
Документи про призов:
- наказ ТЦК про призов;
- наказ військової частини про зарахування до списків.
Якщо самостійно їх не отримати, допоможе адвокат. Документи можна витребувати й через суд.
Радник Asters, адвокат Антон Сінцов пояснював: формально бронювання підтверджує витяг, завірений підписом керівника та печаткою підприємства, а ТЦК на практиці орієнтується на постановку на спеціальний облік. Скасувати бронь може лише Мінекономіки, а не ТЦК. Тож чинний витяг залишається чинним, навіть якщо облік не оформили.
Адвокат Роман Сімутін радить завжди мати при собі фізичний документ і заздалегідь завантажити PDF-версію. Свою пораду він дав після історії чоловіка, якого мобілізували через збій у «Резерв+».
Позов не зупиняє службу
Подання позову саме по собі не скасовує наказ про призов, не зупиняє службу і не дає права самовільно залишити частину.
Є інструмент, який може допомогти: забезпечення позову. Юристи Asters наводили приклади, коли суди забороняли ТЦК вживати мобілізаційні заходи щодо заброньованої особи, поки триває справа. Логіка одного з судів така: після призову людина стає військовослужбовцем, право на відстрочку вже не реалізувати, і виграний позов може втратити сенс.
Але суд розглядає таку заяву окремо, і її задоволення не автоматичне. Тож оцінити, чи варто її подавати, найкраще з адвокатом.
Судова практика показує, що за належно підтвердженого чинного бронювання можна домагатися не лише скасування наказу ТЦК, а й усунення наслідків незаконної мобілізації. Водночас якщо на момент призову бронювання ще не було оформлене, самого факту працевлаштування на підприємстві, яке має право бронювати працівників, буде недостатньо.
Раніше, нагадаємо, ми розповідали, що ТЦК більше не заберуть телефон і не посадять у «бусик» — розʼяснення нового наказу.
Вас може зацікавити:
До 12 років тюрми. За «бусифікацію» хочуть запровадити окрему кримінальну відповідальність
Як зняти розшук ТЦК дистанційно: адвокатка назвала три легальні варіанти
Подякуй журналісту гривнею
Додайте 20 хвилин до вибраних джерел у Google
