Маєток Здзєховських у Черепашинцях. Частина 2: які скарби мистецтва зберігались у палаці

Альона ЧЕРНІЮК

Черепашинецький палац Здзєховських вражає не лише архітектурою, а й багатством мистецьких колекцій.
Розповідаємо про картини відомих європейських майстрів, витончені меблі, порцеляну, бронзові та мармурові скульптури, які зберігалися в палаці.

Раніше ми вже розповідали про статтю в старому польському журналі Wieś Ilustrowana за 1913 рік, присвячену черепашинецькому палацу. Тоді увага і фотознімки були зосереджені на архітектурі будівлі:

Як виглядав маєток Здзіховських у Черепашинцях: архівні фото 1913 року

Нещодавно вінницький поціновувач історії Стогуно Чевал поділився цікавою інформацією про колекції та художні твори, які робили палац справжнім культурним осередком.

У дописі зазначається, що на Поділлі був один гарний маєток в Черепашинцях, у Вінницькому повіті. Знаходився у власність пана Фелікса Здзєховського, який успадкував його від батька, покійного пана Адама Здзєховського, котрому цей родовий маєток дістався з родинного поділу.

Відео дня

Далі читаємо:

«Двір, розташований на легкому підвищенні серед старого парку з широким видом на ставки, своєю архітектурою нагадує найкращі палаци, які в цій частині Речі Посполитої будували наприкінці XVIII — на початку XIX століття. До двору веде тіниста липова алея, що проходить повз давні вали, а біля самого будинку розбитий гарний квітник у формі чотирипелюсткового хреста. Неподалік від палацу, з боку фасаду, стоїть каплиця у бароковому стилі, недавно відреставрована теперішніми власниками. У її підземеллях розташовані родинні гробниці давніх власників Черепашинців».

Автор розповідає, що кілька поколінь мешкало в цьому маєтку, і всюди відчувається любов до мистецтва: дорогоцінні картини, бронзові та мармурові скульптури, порцеляна та меблі, розміщені з великим смаком і знанням справи.

Ілюстрації можуть дати лише слабке уявлення про частину чудової колекції пана Фелікса Здзєховського, якою міг би пишатися будь-який знавець, предмети, якими могло б пишатися будь-яке європейське музейне зібрання. Серед картин знаходимо твори найзнаменитіших майстрів минулих і сучасних епох, а серед порцеляни й меблів — зразки першорядної цінності, позначені справжнім мистецьким духом.

Щоб не пропустити жодного коштовного полотна, розпочнемо нашу мистецьку мандрівку з кімнати біля входу й зупинимося перед найвидатнішим твором.

Праворуч від вестибюлю — двері до салону, званого Empire, за стилем меблів, що тут стоять. Тут розміщено два портрети — чоловіка і жінки, природного розміру, роботи Людвіка Фоціни (французька школа XVIII ст.); «Мадонна з Дитям» — твір Фра Бартоломео (флорентійська школа, XVI ст.); нижче — пейзаж Ван Берлена, прекрасний портрет молодого чоловіка роботи Лоуренса, що виразно показує характер і талант майстра, а також пейзаж Рейсдаля. На протилежній стіні — чоловічий портрет роботи Ван Дейка.

Окрім цих полотен, є ще кілька менших картин німецької, фламандської та голландської шкіл — Остаде, ван Міріса, Берхема, ван дер Верфа.

Із салону Empire ведуть двері прямо до бібліотеки — елегантної, солідно умебльованої кімнати з великим зібранням книжок, особливо з історії мистецтва і теорії художньої критики. Тут висить великий портрет чоловіка середнього віку, з інтелігентним і енергійним обличчям, автора якого, найімовірніше, можна визнати за Тиціана. Кольори — насичені, малюнок упевнений; цей твір можна назвати «L’homme au gant» — «Людина з рукавичкою», адже в правій руці він тримає рукавичку, як і на відомому однойменному портреті. Поряд — ще два полотна: один Тенірса, інший — Гойєна.
Із салону Empire, не доходячи до бібліотеки, ліворуч — вхід до великої зали. Тут не можна не зупинитися біля прекрасних і цінних груп порцелянових і мармурових виробів різних стилів і епох, чудового бронзового годинника часів Людовіка XVI.

Погляньмо на картини. Над каміном бачимо портрет чоловіка у розквіті сил, могутньої постави, в чорній перуці та вишуканому чорному вбранні XVII століття, прикрашеному мереживом і стрічками. Це один із найцінніших творів черепашинецької галереї французького мистецтва — чудове полотно Ларжильєра.

Поруч — два овальні портрети Друе, майстерно написані: один зображує учня, другий — хлопчика, що дрімає, схиливши голову. Ліворуч на мольберті — відомий у мистецьких колах твір Ленбаха “Помона”, придбаний паном Адамом Здзєховським у майстерні митця в Мюнхені. Довше вдивляючись у нього, помічаємо надзвичайну чарівність постаті з ніжними рисами обличчя, очима, сповненими мрійності, і дивовижною свіжістю тону; шовк і тканини трактовано з тією витонченістю, якої вимагає сучасний живопис. Жінка тримає над головою кошик із плодами.

Далі бачимо портрет молодого чоловіка роботи Віже-Лебрен. На протилежній стіні розміщено дві невеликі батальні композиції Бургінона, ретельно виконані; далі — твори ван Міріса, ван Пуленбурга та два пейзажі Дюгі; нарешті — жіноча голова, сповнена яскравого колориту, майстерно написана художником англійської школи.

До їдальні переходять через залу, звану Дубовим салоном, де поруч із бронзовими і мармуровими скульптурами стоять численні порцелянові вази й блюда, серед яких виділяються надзвичайної краси зразки — роботи старих майстрів різних епох і країн.

Салон, званий Дубовим, через меблі, виготовлені з цього дерева, щедро прикрашений різьбленням, що надає приміщенню урочистого вигляду. З ним гармонують коштовні бронзові та мармурові предмети, копії антиків.

Тут знаходиться портрет у натуральну величину пані Октавії Здзєховської-Підгорської, уродженої з дому матері теперішнього власника Черепашинців. Автор — Леонард Страшинський, академік Петербурзький, згодом римський, який з великим талантом передав на полотні її виразні риси, гармонійні у своїй довершеній формі, з гідним, енергійним і розумним виразом обличчя.
На протилежній стіні висить велике полотно Рубенса “Вакх”, надзвичайно ефектна картина, що вирізняється прекрасним колоритом і потужним рухом композиції. На тій самій стіні бачимо також “Відпочинок Діани” роботи Буше. Композицію і виконання цього полотна відзначає непомильне тавро майстра.

На бічній стіні — велика картина, що зображує пустельника або святого Ієроніма, постать у натуральну величину, чудово написана; за колоритом і малюнком нагадує Рембрандта або Рібера.
На етажерці стоїть етюд Веласкеса, який зображає старого цигана у зношеному одязі та старому капелюсі, що сидить і розколює горіхи, в подертій одежі, що дивиться на глядача з безглуздо-веселою посмішкою. Малюнок сміливий, настільки правдивий у русі й виразі, що лише Веласкес міг такою силою відтворити образ; схожу постать можна знайти на його картині «Злодії», що зберігається в Прадо в Мадриді, і це зміцнює переконання, що маємо справу з етюдом геніального іспанського майстра.

Праворуч від дверей заслуговує на увагу невеликий, але надзвичайно ретельно виконаний портрет молодої особи у вишуканому вбранні XVI століття, пензля Франсуа Клуе; портрет цей за типом і виконанням дуже нагадує образ Єлизавети Австрійської, дружини Карла IX, що зберігається в Луврі.
Над дверима висить картина Валентена де Булонья з трьома постатями — витвір великої художньої вартості.

Проминувши кілька полотен голландської школи, потрапляємо до їдальні, стіни якої вкриті прекрасною боазерією, де розміщено стару ґданську шафу великого розміру, високої художньої цінності.

Ліворуч від входу висять два великі полотна Філіпа Роса (відомого як Роза з Тіволі): на одному пастух серед отари овець, на іншому — пастушка серед такого ж оточення; тему зображено сміливо й реалістично — світло й тіні надають людям і тваринам вигляду, ніби вони виходять із рами.
На другій стіні — птахи і дикий кіт — твір Венікса, а на протилежному боці — група курей ван дер Кутера, імовірно Гілберта.

Закінчуємо мандрівку, переходячи з цієї зали до кабінету господаря дому. Тут знаходяться родинні портрети: батька теперішнього власника Чере-пащини, пана Адама Здзєховського, пана Владислава Здзєховського, пастель невідомого художника, портрет пані Міхаліни з Ярошинських Здзєховської, виконаний сміливо й надзвичайно подібно, — твір професора Вичулковського, який надав йому властивих для цього майстра рис.

Далі — портрет пані Пауліни Рогозінської і пана Чеслава Здзєховського.

Кабінет цей прикрашають дві акварелі Юліуша Коссака, що належать до найкращих робіт його періоду, а також ціла низка англійських кольорових гравюр XVIII століття з підписами: I. Murphy, Singleton, Waid, I. Morlund, і дуже гарна картина Патіна, представника нової школи, яка зображує трьох сільських дівчат — полотно, сповнене кольору, життя і руху.

Кілька цінних картин розміщено у сходовій клітці й у холі на верхньому поверсі, проте про них уже згадувати не варто.