«Лежала і кричала від болю». Хто перший надав допомогу мамі вбитої ракетою дівчинки Лізи?

Під час сигналу тривоги рятувальникам забороняли працювати - начальник караулу Владислав Гром (у центрі) в укритті

• Першими прибули на місце вибуху ракет на площі Перемоги рятувальники Державної пожежно-рятувальної частини №2 (ДПРЧ).
• Коли побачили перекинутий дитячий візок, ще не знали, що під ним дитина.
• Неподалік лежала горілиць жінка, яка кричала від болю.
• Про те, як їй надали допомогу, про роботу на місці трагедії протягом 12-ти годин рятувальники розповіли 20minut.ua.

Мені сон приснився, що Вінницю обстріляли ракетами

14 липня 2022 року о восьмій ранку рятувальники першого відділення ДПРЧ №2 заступили на чергування. Хлопці розмовляли між собою. Їх вразила розповідь старшого пожежного Владислава Венгерчука.

—Мені сон приснився, що Вінницю обстріляли ракетами, — сказав Венгерчук

 —Це було сказано десь о пів на дев’яту ранку, а об 10.45 сон Владислава став дійсністю, — говорить, начальник караулу Владислав Гром.

Командир відділення Андрій Лещенко додає: «Після того, що сталося, ми почали розпитувати нашого колегу, чи, бува, не приховує він здібності  віщуна, провидця?»

Їхня частина розташована неподалік від місця трагедії. Дехто з них не тільки чув вибух, а й бачив політ ракет. Попередив інший вигуком: «Лягайте на землю! Ракети!».

Зізнаються, що страшнішого звуку ніколи не чули раніше. Він нагадував гул літака з реактивним двигуном, що летить над головою, але цей гул ще доповнював страшний свист.

Співрозмовники кажуть, що чули три вибухи. Між двома першими проминули лічені секунди. Третій був найпотужніший. Кажуть, здавалося земля задвигтіла під ногами. Він пролунав приблизно через секунд 10-15 після двох попередніх.  пройшли лічені секунди.

На площу Перемоги вони прибули за лічені хвилини.

До перекинутого дитячого візка підійшов водій і…

 —Перше, що ми побачили, це перекинутий дитяча візочок, розповідає Андрій Лещенко. — Він лежав недалеко від літака. Першим до нього підійшов водій нашої пожежної машини, щоб прибрати, бо розуміли, що зараз під’їдуть  інші автомобілі. Коли підняв, раптово відсахнувся. Сказав, що там загибла дитина. Перша швидка, яка прибула на площу, забрала тіло.

Недалеко від того місця лежала жінка, вона кричала від болю. До неї підбіг начальник караулу Владислав Гром.

Він розповів, що жінка лежала горілиць. Було видно поранення у живіт з правого боку.  Треба було зупиняти кровотечу.

Гром взяв в автомобілі аптечку. В цей час поруч з ним зупинився чоловік, сказав, що він парамедик. Він допоміг з перев’язкою рани. Жінка не переставала  кричати і стогнати від болю.

—Не знаю, чи так само швидко я б справився з перев’язкою за інших умов, як це зробив тоді, — говорить Владислав Гром. — Все робив на навичках, знав, як робити і робив. Добре, що маємо сучасні аптечки. У них   гемостатик для згущення крові,, ексклюзивна пов’язка, медичні бинти, пластери, турнікети.

Каже, це з гуманітарної допомоги. Індивідуальним пакетом, яким користувалися раніше, не допоміг би настільки швидко й ефективно. Приблизно 40 секунд витратив на накладення пов’язки. Кровотечу вдалося призупинити, а вже далі постраждалу забрала швидка. Автомобіль бригади медиків заїхав зі сторони Коцюбинського.

Рятувальники показали медикам тіло дитини під візком. Вони забрали дівчинку разом з пораненою жінкою.

Дитячий візок залишався на площі приблизно до 16-ї години, коли його забрали слідчі. Хлопці згадують, як мороз холодив спину, коли доводилося проходити поруч. «Кожен з нас пам’ятав, що там лежала мертва дитина, і психіка реагувала на це відповідно…», —  кажуть співрозмовники.

Пізніше вони дізналися, що російська ракета вбила 4-річну дівчинку, яку звали Ліза. У момент обстрілу вона йшла разом з мамою, котила поперед себе візочок, а мама зафіксувала цей момент на відео.

— У нас є таке поняття, як вирішальний напрямок. —  розповідає Владислав Гром. — Якщо є загроза життю, чи здоров’ю людини, не важливо, що там горить, у першу чергу треба рятувати людину.

Щоб вивести двох жінок з підвалу, прокопали ще один вихід

На площі горіли автомобілі, стояв дим від палених шин, пластику, вибухали баки для пального з бензином, дизпаливом, газові балони. Димом затягнуло те, що залишилося від приміщення клініки «Нейромед». Рятувальники розповідають, що гасили полум’я, потім відтягували вручну залишки спалених автівок, щоб зробити «коридор» доступу до сходів клініки.

Коли заходили у приміщення «Нейромеду», їх попередили, що там можуть бути люди.

Всередині проливали конструкції. За їхніми словами, прибити вогонь ще не означає, що не відновиться горіння. Поетапно розбирали конструкції, проливали водою і так аж до самої підлоги.

Під час роботи раптом почули голоси. Вони йшли з підвального приміщення. У підвалі клініки було обладнано приміщення. Гром і Лещенко спустилися по сходах, перед тим розібрали завали з металу, скла, піноблоків.

—Внизу ми побачили двох жінок з переляканими обличчями, — каже Владислав Гром. — Що вони робили? Сиділи навпочіпки. У такому положенні ми їх застали. У самому приміщенні було помітно незначні руйнування. Вивести на вулицю жінок через головний вхід не було можливості. Ми працювали у захисних костюмах, тому почувалися захищеними. Довелося копати запасний вихід.

Як пояснив пан Владислав, коли рятувальники виїжджають на великий об’єкт, мають з собою план і схему будівлі. На схемі будинку побуту «Ювілейний», до якого прилягає «Нейромед», роздивилися, де краще прокопати запасний вихід.

Копати довелося вручну. Пояснюють, що техніка у такій ситуації не кращий помічник. Адже під зруйнованими конструкціями могли бути люди.

Таким чином відділення Андрія Лещенка врятувало трьох жінок — поранену на площі і двох у «Нейромеді».

На жаль, їм довелося також бачити тіла загиблих. Одних виносили з клініки, одне лежало на сходах, ще одне  — на площі. Кажуть, неможливо було зрозуміти стать цих людей, настільки обгоріли їхні тіла.

Обстежили всі поверхи «Ювілейного»  

Владислав Гром і Андрій Лещенко, одягнувши апарати захисту органів дихання, обстежили усі дев’ять поверхів будинку побуту «Ювілейний».

Одразу зауважують, що нікого з постраждалих не бачили.

Припускають, що після сигналу тривоги, люди залишили приміщення. Можливо, дехто спустився у підвал. Вхід туди є по праву і по ліву сторону від центрального входу.

Запасний вихід з підвалу виводить позаду за «Ювілейним» у двір.

Всі вікна у будівлі вибиті, знищено всі перегородки, що не були капітальні, з петель злетіли частина дверей. Найбільше пошкоджень на першому поверсі.

Стеля обсипана. Кругом скло. Десь дріт висів, десь труби водопостачання прорвало.

—Думаємо, хто сховався у підвалі, той уцілів, — кажуть співрозмовники. —Але нікого з людей там ми не бачили. Можливо, після вибуху вони вибралися звідти.

Їхнє відділення працювало до 11-ї вечора. Весь цей час замість них у частині чергував резервний караул. Коли рятувальники повернулися у частину, резервний караул приступив до ліквідації наслідків ракетного удару. Вони ж залишилися чергувати до кінця зміни, тобто до наступного ранку.

Співрозмовники звернули увагу на ще одну обставину. Кажуть, приємно були вражені допомогою, яку надавали тим, хто працював на місці трагедії. Заклади харчування привезли їжу, вдосталь було води.

—Варто було тільки голову повернути, як тебе уже запитували, що тобі потрібно, — каже Владислав Гром. — Мені два рази ставало зле. Медики одразу подавали необхідні пігулки. Вміють наші люди організовуватися, коли настає біда…

Рятувальники декілька разів звертали увагу журналіста на те, що вони не одні працювали. Що людей було багато представники Нацгвардії, поліції, медики, Червоний Хрест, інші структури

Їхнє відділення виїжджало разом з першим в відділенням їхньої частини, де командиром Роман Рильський.  

До речі, Лещенко і Рильський брали участь у ліквідації пожежі на с калах у Калинівці у 2017 році, Саме тоді автор цієї публікації познайомився з ними. Кажуть, нинішня трагедія страшніша. Тоді рятувальники більше ризикували. Працювати довелося під вибухами снарядів. На щастя, ніхто не загинув.

Ракетний обстріл Вінниці забрав життя 26 людей, серед яких троє — діти.

Читайте також:

«Якби не Лановенко, мене не було б у живих». Виніс з поля бою поранених - командира і його заступника

«Мрію про мир ціною перемоги» — вінничанин Євген Ісаєв з передової

Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.