Колега сплагіатила посібники. Хто насправді має на них право?

До редакції звернулася 33-річна вінничанка Світлана Медецька. У 2010 році, будучи викладачкою фінансово-економічного університету, вона підготувала до друку два підручники – «Системи технологій» і «Логістика».

Чотири роки потому її колега та рецензент Вікторія Боковець видала праці «Технологія в галузі» та «Управління логістичними системами». І все б нічого, якби не єдина проблема: посібники Медецької і Боковець – повністю ідентичні.

Це було несподівано

– Ми з Вікторією були в хороших стосунках, разом на кафедрі працювали. Свого часу вона була моїм рецензентом, – каже Світлана. – Але якось я випадково дізналася, що під її іменем видано мої авторські матеріали. Навіть оформлення точно таке саме, і літера в літеру – все моє! А нещодавно знайшла в інтернеті ще один поцуплений посібник, третій. Усі ці матеріали навіть продаються.

Зараз ані Світлана, ані Вікторія у фінансово-економічному не працюють. Медецька звільнилася, бо зменшили навантаження, Боковець перебралася в торговельно-економічний інститут. Тому справжня авторка робіт вирішила написати офіційного листа на ім’я керівництва обох вишів та на електронну пошту Міносвіти. У ньому вона вказала дані з протоколів засідань, на яких посібники були затверджені. Також розповіла, що у вересні знайшла ідентичні з власними посібники авторства Боковець у бібліотеці фінансово-економічного університету. Плагіатним працям навіть надано гриф Міністерства освіти.

Відповіді не було анізвідки.

–  Я все сфотографувала і звернулася до ректора фінансово-економічного Петра Білоконного. Хотіла з’ясувати, яким чином посібники проходили перевірку. Він зробив мені зауваження, мовляв, не можна користуватися бібліотекою без його відома. Яка різниця, колишній я працівник чи нинішній? Я залишила в користування купу матеріалу, ним досі користуються студенти. Тож, по-моєму, маю повне право зайти в бібліотеку і порівняти свої тексти з краденими, – каже Світлана.

Медецька розповідає, що із розмови з Білоконним зрозуміла, що йому відомо про «унікальний» доробок Боковець, і, оскільки вона на той час вже працювала в торговельному, ця ситуація академіка зовсім не схвилювала. Світлана зверталася і в торговельно-економічний інститут, бо хотіла зрозуміти, чому Вікторія навіть не зв’язалася з нею і не попросила про використання праць. Через знайомих Світлані переказали, що на час видання книжки вона нібито була в Італії, і Боковець не змогла знайти її навіть після того.

Втратила усі права?

А ректор Вінницького фінансово-економічного університету Петро Білоконний каже, що це питання судове. До самої Боковець він жодних претензій не має і вважає, що Медецька – неправа.

– Право на посібники належить вишу, бо коштом закладу їх редагували і видавали. Тому можна вважати, що Медецька подарувала університету це право. Це не її витрати, – говорить Білоконний.

За його словами, в даному випадку виш може використовувати праці викладача на свій розсуд, а фактично право на авторство Світлана втратила. Каже, негарно з її боку було «ні з того ні з сього» покинути заняття, нікого не попередивши заздалегідь про рішення звільнитися.

Сама Вікторія Боковець вважає претензії колишньої колеги необґрунтованими. Вона говорить, що місія викладача – працювати на благо студентів і доносити до них фахові знання у будь-який дієвий спосіб. А цей спосіб - цілком нормальний і законний.

– Світлана працювала зі мною на кафедрі, я там була заступником завідувача. Усі праці писали разом. Посібники, про які йдеться, – інтелектуальна власність університету, – каже Вікторія, – не розумію, чому вона досі на щось претендує. Я ж також залишила там усі свої праці, бо заклад виділяв на них кошти.

Боковець також говорить, що нема чого вишукувати, адже її посібники видані під грифом Міносвіти.

В суд. Може правда там?

Дізнавшись про підготовку цього матеріалу, із журналістом зв’язався чоловік Вікторії Боковець, перший заступник начальника управління Держпраці Володимир Боковець. Він просив, щоб висвітлення конфлікту було максимально об’єктивним і пропонував ще раз поспілкуватися з Вікторією та ректором Білоконним. Почувши у відповідь, що спілкування вже відбулось, і до роз’яснення ситуації буде залучений юрист, Володимир поділився своєю точкою зору.

– Я розумію, що в когось щось не складається в житті, але це не є причиною для безпідставних звинувачень. Посібники друкувались і видавались під егідою університету. Дослідженням методик, які, зрештою, були там описані, займався цілий колектив. Це імідж навчального закладу, і викладачі повинні працювати на нього, – каже Володимир.

Він пояснює, що ректор сам визначає, хто буде автором та співавтором. Говорить, що у сфері освітньо-наукової діяльності треба керуватися потребами студентства та успіхом закладу, а не думати про збагачення.

Як би там не було

Так чи інакше, в обох варіантах праць, продемонстрованих Світланою, все абсолютно однакове, окрім прізвищ і назв. У 2010 році автор – Медецька, у 2014-му – Боковець. А в одному з посібників – ще й кандидат економічних наук з ВФЕУ Вадим Швед. Медецька б хотіла звернутися до суду, але хоче ретельно розібратися у ситуації, залучивши юриста. Каже, якби вийшло стягнути з Боковець грошову компенсацію, віддала б ці гроші юристу за допомогу. А в ході судової тяганини хоче добитися лише одного – щоб колега визнала свою неправоту і припинила видавати себе за автора чужих навчальних посібників.

Юрист каже, що порушення авторського права – має місце

Олександр Білошкурський (40), адвокат:

– У даному випадку університет як джерело фінансування тут ні до чого. Якщо Медецька самостійно підготувала та структурувала матеріал, якщо на посібнику зазначено її ім’я, – їй і належить авторське право. У Кримінальному кодексі є стаття 176 – “Порушення авторського права і суміжних прав”. В даному випадку має місце незаконне відтворення та розповсюдження творів науки. Друга сторона мала б попросити в авторки дозволу на передрук. Якщо звернутися до Кодексу про адміністративні правопорушення, можна скористатися статею 51-2: “Порушення прав на об’єкт права інтелектуальної власності”. І в даному випадку порушником цього права є Боковець.

Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.