Історії шести собак, які чекають на своїх господарів у притулку

Зараз у притулку “Планета” у 35 вольєрах живуть 195 собак, тоді як має бути максимум 50. З притулку тварин забирають рідко. І часто повертають назад. Щоб відійти від сухої статистики, RIA розповість своїм читачам кілька реальних історій тварин, що пройшли крізь вінницький притулок

Історії шести собак, що чекають За неофіційними даними, у нашому місті близько 10-15 тисяч бездомних тварин. Бідні песики нікому не потрібні. А в місті випадків масового отруєння вуличних псів стає все більше. У питанні життя і смерті бездомних песиків вінничани розділилися на два табори. Одні переймаються за життя та здоров’я своїх дітей, і вважають убивства тваринок виправданими.

- Цих бездомних псів треба всіх потравити і повбивати, - каже вінничанка Ірина. - Навіщо  через них стільки перейматися, адже ці собаки можуть переносити всяку заразу та покусати будь-кого. 

А інші – наголошують на аморальності вбивств. 

Відео дня

У притулку для тварин «Планета» можуть вирішити проблему бездомних тварин стерилізацією, але їм бракує фінансування. Та й живеться там собакам далеко не солодко.  

- У нас тут зараз дуже тісно, тому що в 35 вольєрах живуть 195 тваринок, тоді як має бути максимум 50 песиків, - розповідає працівниця притулку Людмила Сидорук. 

Бєлка

Бєлка жила на території воєнкомату, що на вулиці Папаніна. Тоді була ще цуциком - поряд з нею постійно знаходилася мама та братик Черниш. За собаками доглядала жінка, що працювала прибиральницею у воєнкоманті. Однак така ідилія продовжувалася недовго. Матір убили. Люди кажуть - справа рук комунальників. 

Добра жінка, все-таки, не покинула малих напризволяще. І поставила їх на всі чотири лапи. Але, далі доглядати за ними в неї не вийшло. Так братик та сестричка опинилися в притулку. Собачки ще довго сумували за нею. Та вона не поверталася. 

Та Чернишеві пощастило. Його рік тому забрали в добрі руки. Хоча до цього його вже забирали двічі. А потім знову повертали до притулку, оскільки пес не хотів сидіти на ланцюгові. Тепер забрали назавжди. 

А Бєлка залишилася сама. 

- Вона була дуже беззахисна і налякана, тижнями ігнорувала людей, - каже працівниця притулку Людмила Сидорук. - Собака майже  нічого не їла. 

Та й собаки в притулку їй не давали спокою. Постійно видирали їжу, кусали, гарчали… Сміливіші пси «вижили» її з притулку. І тепер Бєлка живе під воротами притулку.  Вона чекає свого господаря. Думає, що одного дня він з’явиться біля воріт…

Крохотуля

Її знайшли на узбіччі в Сабарові. Закривавлену та ледь живу. З повністю вивихнутою передньою лапою та з відкритою кров'яною раною на шиї. Над нею хтось жорстоко знущався.

- Ми були шоковані побаченим -  на шиї цієї рудої дівчинки  було видно сліди від тоненького металевого дроту, - каже Людмила Сидорук. - Складалося враження, що садисти її підвішували за шию. 

Люди, що знайшли Кротохотулю, віднесли її до притулку. 

- У нас вона боялася усіх і  дивилася на все великими повними сліз очима, - говорить Людмила Сидорук. 

Собака ніколи не була агресивною. Але її важко було приручити, незважаючи на те, що жила собачка разом з працівниками притулку. 

- Ми її вилікували – рани загоїлися, лапка зрослася і Крохотуля почала нарешті приходити в себе та їсти, - розповідає Людмила Сидорук.

Але через необережність працівників притулку Крохотуля постраждала.

- Хтось із працівників притулку через необережність випустив Крохотулю, - згадує Людмила Сидорук. - І її розірвали на шматки інші собаки. 

Лаккі 

Пса збила машина 6 листопада 2012 року. 

- Куратори Лаккі розповідають, що він цілу ніч пролежав із перебитими задніми лапами на вулиці, - згадує теперішня власниця Лаккі Ірина Корчевська. 

Після цього собака більше не міг ходити. Але його підібрали добрі люди і вирішили допомогти. Лаккі віднесли до пункту тимчасового утримання тварин. 

- Йому пощастило з кураторами – його там лікували і активно шукали  хорошого господаря. Він навіть навчився заново ставати на задні лапки. Особливо гарно в нього це виходило, коли песика кликали їсти, - розповідає Ірина Корчевська.

Куратори написали у соціальних мережах про гірку долю Лаккі. Його історію поширювали та читали небайдужі. 

- Я про нього зовсім випадково прочитала в групі і одразу забрала його, незважаючи ні на що, - говорить Ірина Корчевська. - Ні на те, що у нього задні лапки втратили чутливість, ні на те, що Лаккі постійно потрібно змінювати підгузки,  тому що, задня частина в нього паралізована, ні на те, що в мене вже було шестеро собак. 

Лаккі виявився справжнім щасливчиком. Адже новій хазяйці, завдяки тим самим соцмережам, вдалося купити йому інвалідний візочок вартістю майже в 3000 гривень. Тепер Лаккі може безтурботно гуляти. У нього є дружня родина – з ним живуть спаніель Аліса, собачка-інвалід Зося та кішечка Ляля. 

Зося

У його собачки-подружки Зосі така ж сама проблема із задніми лапками. 

- Її теж півроку тому збила машина, ніхто не хотів її брати до себе, оскільки нікому не потрібен песик із купою проблем, - каже Ірина Корчевська.

 Однак власницю Лаккі це анітрохи не злякало. Жінка, прочитавши історію Зосі у соцмережі, одразу погодилася забрати її собі без жодних роздумів. Зося  теж не ходить, тому що задня частина в неї паралізована.

- Зараз у собачки почалося гостре запалення нирок і я дуже хвилююся за її життя, - каже Ірина Корчевська. - Тепер  Зося на крапельницях і нам вкрай необхідіні гроші на її лікування. 

Утримання собак-інвалідів обходиться зовсім недешево.

- Щоб утримувати таких песиків, в місяць потрібно 4-5 тисяч гривень, - каже Ірина Корчевська. - Та й саме піклування про таких собак є особливим, адже їм не можна їсти сухих кісточок. 

Лаккі і його подружку люблять. Тепер вони повноцінні члени сім'ї. У них  навіть свої справжні паспорти є. 

Скоро Лаккі та Зося поїдуть до Києва, де є хороша ветеринарна клініка. 

Ліза

Вона породиста європейська лайка. Її знайшли біля озера. Там Ліза безпомічно сиділа з перебитим хребтом. Що сталося з собакою, невідомо, але вона й досі боїться чоловіків з палицями. Чоловік сподівався, що вона швидко видужає. Та не склалося. І Лізу віддали до собачого притулку «Планета». Там її зробили всі можливі уколи і процедури. Але результатів не було. Адже, рентген показав, що в неї перелом двох хребців і потрібна була термінова операція вартістю у 8000 гривень. 

- Її хотіли  умертвити, тому що у притулку собак понад  дві сотні,  - каже куратора Лізи Марта Сивак. - Але коли я прийшла до притулку, щоб просто познайомитися з Лізою і подивилася в її очі, то побачила неймовірну волю до життя - Ліза дала зрозуміти, що вона хоче жити і готова боротися. 

Завдяки зусиллям дівчини та поширенні її історії у соцмережах вдалося зібрати потрібну суму грошей на операцію та спеціальний інвалідний візок. У Києві Лізу прооперували. 

- У неї є шанси стати на лапки – вона їх вже навіть відчуває, - каже Марта Сивак. -  Також собачка вже може ворушити хвостиком, що є добрим знаком.  

Ліза вже встигла стати телезіркою – ця мила та щира собака знялася у передачах про наших чотирилапих друзів  на каналах «1+1» та на «Інтері». Незважаючи  на проблеми із задніми лапками, Ліза вже перемагає у різних собачих виставках. Ліза – це чудовий приклад для наслідування не лише для собак, а й для людей. У цієї собаки вистачить щастя та емоцій для нового доброго господаря. 

Мася

Маленька сіренька собачка живе у притулку вже три роки. Як вона туди потрапила, вже й точно не пам’ятають. 

- Кажуть, що хтось залишив її на зупинці, коли вона була ще цуценям.  Найімовірніше, погралися – і викинули напризволяще. Вона дуже прив’язалася до горе-господаря, - каже працівниця притулку Людмила Сидорук. 

Розповідають, що собака тиждень сиділа на тролейбусній зупинці. І чекала. Нічого навіть не їла, хоча її підгодовували небайдужі вінничани. А потім її принесли до притулку. Цю вірну собаку в притулку чомусь поселили з агресивними псами.

- Наші собаки її так залякали, що вона кілька тижнів ховалася по усіх закутках, я її два місяці взагалі не бачила, - каже Людмила Сидорук. - А коли вона вилізла із своєї буди, то дуже схудла – одні кістки виднілися. 

Після залякувань Мася стала дуже дикою. 

- Масічка зовсім не йшла до рук, огризалася до всіх, - каже Людмила Сидорук.

Однак одній із працівниць притулку вдалося її приручити і собака повірила людині заново. 

- Вона була дуже вірною новій хазяйці і до жінки дуже звикла, а потім коли жінка перестала працювати в притулку, Мася дуже тужила, - каже Людмила Сидорук.

Мася стала вінницьким прототипом Хатіко. Вона знову чекає на господаря.

Якщо ви хочете взяти собі песика із притулку, звертайтеся за телефонами: (097)2514558; (063)2944770  - Тетяна Владиславівна; (067) 9769757 - Людмила Миколаївна.

Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.