«Дуже хочеться в Копіївку» - зйомки у Вінниці нагадали столичному актору про діда

Відбувся перший показ фільму Валерія Шалиги «Тримай її біля серця». Картину показали в оновленому кінотеатрі «Мир». Перед початком автори стрічки й актори спілкувалися з журналістами. Участь у розмові брав також міський голова Сергій Моргунов. Режисер дякував міській владі за підтримку в роботі над картиною. «Час уже відкривати у Вінниці власну кіностудію» – жартував дехто. Картина «Тримай її біля серця» не перша, знята Валерієм Шалигою у рідному місті.

Журналіст RIA спілкувався з виконавцем головної ролі Ігорем Волковим. Він актор столичного академічного Театру на Подолі. Під час розмови гість зауважив, що Вінниччина для нього друга мала батьківщина.

Ігор Волков з виконавицями головної ролі - акторкою з Києва Лілією Нагорною та пятикласницею вінничанкою Маійкою Львовою

Зброя, стрільби – все справжнє

-Хоча я народився в Києві, але на Вінниччину приїжджав, бо тут проживав мій дід, - каже пан Ігор. – Значить, тут наше родове коріння.

Співрозмовник уточнив, що йдеться про село Копіївка. З прикрістю зізнався, що був там ще в дитинстві. Зйомки в Шалиги нагадали йому ті роки. Актор промовив:

-Дуже хочеться в Копіївку, особливо зараз, коли я немало часу провів на Вінниччині. Думаю, нарешті зберуся і таки вирушу в дорогу. Робота така, що інколи буває час. Бо ж праця актора ненормована. Інколи думаєш: зараз є час, щось зроблю, а тут – нова робота, і часу, зрозуміло, вже нема.

Ігор Волков має тітку з Копіївки. Каже, що вже так перейнявся бажанням побувати у селі свого дитинства, що знайде і час, і можливість.

-На зйомки я щоразу приїжджав з Києва, а після їх закінчення повертався, - говорить актор. – Можливо, якби залишався на цей час у Вінниці, то вдалося б добратися до Копіївки. Поїду, обов’язково поїду.

У Волкова гарне враження від спілкування з вінничанами. робота на майданчику давалася легко. Щоправда, її ускладнювали сцени з використанням зброї. Уточнює, зброя була справжня. Стрільби так само справжні. Таке непросто сприймається цивільною людиною. Важко було дихати, коли знімали сцени із задимленням. Не мали кіношного диму. Тому змушені були терпіти незручності.

-Коли ми збудували блокпост для однієї із сцен, приїхали нацгвардійці, військові теж задіяні у фільмі, - продовжує співрозмовник. – Перше, що ми від них почули запитання: «Хто допомагав у роботі?» Сказали, ніхто, самі робили. Вони переглянулися між собою. З’ясувалося, що захисний пункт було зроблено за такими само вимогами, яких дотримуються військові. Справа в тому, що на знімальному майданчику були люди, які також знають толк у цій справі.

Жіночу головну роль також виконувала актриса з Києва – Ліля Нагорна, а дитячу зіграла п’ятикласниця з Вінниці Марійка Львова.

Про що картина?

Автор «списав» із життя образ офіцера, головного героя стрічки. Особисте життя не склалося і він добровольцем пішов у зону бойових дій. Там доля підготувала йому ще одне випробування – він опинився у полоні бойовиків. На війну офіцера проводжала донька. Дівчина подарувала квітку чорнобривця. Навіть засушені пелюстки вражали своєю красою. «Тримай її біля серця, тату, - просила донька. – Чорнобривці – квіти безсмертя». Як цей незвичний талісман врятував бійця від кулі, глядач матиме можливість дізнатися під час перегляду картини. Як пояснив автор, фільм демонструватимуть як в кінотеатрах, так по телебаченню.

Картину режисер розглядає, як свою участь у війні. Каже, це його внесок у перемогу тут, у тилу, на ідеологічному фронті.

Зйомки відбувалися на військовому полігоні однієї з частин Нацгвардії, що дислокується у Вінниці, на полігоні підрозділу «Ягуар» в Калинівці.

Показ картини планують і на телебаченні, і в кінотеатрах.

Ігор Волков і його роботи в кіно та театрі

Ігор Волков – актор і режисер Київського академічного драматичного Театру на Подолі. Закінчив естрадно-циркове училище, Університет культури і мистецтв (факультет режисури кіно і телебачення).

Знімався у фільмах: Дівчина і море" (роль Юрія ), "Нескорений" (Л. Янчук), "9 життів Нестора Махно" –(комбриг Маслаков),  "Останній довід королеви" (Сивий),           
"Мухтар-3" ("Чотири малюнки") - Микола Миколайович , "Мухтар-4" ("Перевірка") – Антипов, "Ой, мамочко!" - Андрій (реж. В. Криштофович)

Театральні ролі Ігоря Волкова: "Шахрай мимоволі" (рекламний хлопець),"Сон літньої ночі" В. Шекспіра  (Деметрій), "Дама з камеліями" О. Шипенка  (Малюк), "Хто боїться Вірджинії Вульф" (Нік), "Трактирниця" К. Гольдоні (Пепітто), "Мауглі" Р. Кіплінга (Мауглі), "Вертеп" В. Шевчука (Син Ірода, Москаль), "Бенкет під час чуми" О. Пушкіна  (Сальєрі), "Софокл. Шекспір. Брехт" (версія театру) – Актор, "Білосніжка та семеро гномів" Е. Успенського (Вівторок), "Єрма" Г. Лорки (Віктор), "Наречена" (американський м'юзікл, реж. Річард Монтез, 2003) - Ісус Христос, "Алєко" - (Театр "Романс", реж. О. Примогенов) - молодий циган, "Лунін або смерть Жака" - Григорьєв (реж. О.Крижанівський)

Митець був учасником багатьох фестивалів:  1989 рік - США. "Вудлендденс", Мексика. Фестиваль "Сервантіно",  Коста-Ріка. Фестиваль мистецтв. 1990 - Греція. Театральний фестиваль "Олімпікос",  Фінляндія. Дні Києва у Тампере. 1991- Великобританія. Лондон. 1992 - Коста-Ріка. Фестиваль мистецтв
1993, 1994, 1995 - Великобританія. Единбурзький фестиваль
2000, 2003, 2004 - Львів. Театральний фестиваль "Золотий лев".