Напередодні іменин нашого трамваю журналіст 20 minut.ua спілкувався з директором музею «Вінницький трамвай» Олегом Матюховим. Від нього дізнався про подарунок, який працівники музею підготували відвідувачам.
— Швейцарські трамваї уже стали символом Вінниці, — говорить Олег Матюхов. — Хочеться, щоб вінничанb більше знали про їхню історію. Для цього у вагоні «Міраж», у нього є ще одна назва — «cліпа корова», створили тематичну експозицію.
Представили фотографії трамвайних вагонів Цюриха від 50-х років і до нашого часу. Є тут схеми трамвайних маршрутів швейцарського міста. Щоб відтворити автентичність обстановки, з Цюриха привезли примірник їхньої газети «20 хвилин». Як нам розповідали працівники музею цюріхського трамваю, саме цю газету безкоштовно поширювали у трамвайних вагонах. Для цього навіть передбачено спеціальні скриньки. Є вона і в нашому вагоні. Представили також копії цюріхських трамваїв.
Вагон «сліпа корова» з тематичною експозицією знаходиться на території трамвайного депо поруч з ретро-вагончиками — «Гота», «Лялька» та іншими.
—Найцікавішим, на мою думку, є дослідження, яке зробив активіст у сфері громадського транспорту, наш працівник Валерій Старжинський, — говорить Олег Матюхов. — Про нього він розповідатиме тим, хто приходить до нас на екскурсію.
Влітку минулого року Валерій Старжинський був у Цюриху. Звичайно, проїхався по місту трамваєм, вагони нагадали Вінницю, відвідав музей цюріхського трамваю.
—Коли оглядав експонати, звернув увагу на те, що окремі з них присвячені Вінниці, — розповідає Валерій. — Швейцарці відтворили у фотографіях і документах те, як передавали нам трамваї. Це був великий проект. Він має продовження. Сподіваємося ще отримати вагони з Цюриха.
Повернувшись додому, Валерій запропонував директору музею підготувати у нашому музеї матеріали про цюріхські трамваї. Задум схвалили. Втілили його оригінальніше, ніж швейцарці.
— Наша експозиція знаходиться у вагоні, якого уже нема у Швейцарії, — каже Валерій Старжинський. — Саме в цьому її оригінальність.
Організатори занурилися в історію створення трамваїв в Альпійській країні. Валерій віднайшов матеріали, з яких дізнаємося, чому швейцарські вагони мають таку назву «Карпфен» і «Міраж». Тут є згадка і про бойові літаки, і про риб. Про це він розповідає під час екскурсії.
Складність дослідження полягала в тому, що більшість матеріалів доводилося перекладати з німецької. Частина була на англійській. З англійською Старжинському простіше, він вільно спілкується цією мовою. Окремі тексти з німецької доводилося показувати професійним перекладачам, аби точно передати суть матеріалу.
Так він дізнався про проект підземного трамвая у Цюріху. Його розробили у 50-х роках минулого століття. Називали метротрам. Протягом 30-ти років планували сховати міський рейковий транспорт під землю, аби залишити більше місця для автомобілів. Однак тодішні трамваї конструктивно не були передбачені для роботи у тунелях. Вони складалися з моторних вагонів і безмоторних причепів.
Причіпні вагони “B4 FFA” виготовлялися на заводі “Flug- und Fahrzeugwerke Altenrhein”. Підприємство було відоме у першу чергу виробництвом легендарних літаків-винищувачів для Повітряних сил Швейцарії — “FFA P-16”. Самі ж вагони B4 були класичними уніфікованими причіпними вагонами, мали декілька модифікацій. Остання з них призначалася для роботи з вагонами Mirage.
До речі, 10 таких причіпних вагонів отримало наше місто у 2008 році. Щоправда, використовували їх не часто. Нині вони взагалі не експлуатуються. Один з таких вагонів є експонатом у нашому музеї.
Проект метротрамваю у Цюріху реалізували частково. Проклали тільки одну підземну лінію довжиною 2,5 км. Відкрили її у 1986 році і експлуатують дотепер. Надто дорогим він виявився, щоб продовжувати надалі.
Під час підготовки до експлуатації трамваїв під землею транспортна компанія Цюріха VBZ замовила партію нових вагонів, які б могли працювати на підземних та наземних лініях. Таке замовлення зробили ще у другій половині 50-х. Проект нового трамваю назвали “P-16”. У такій кількості, 16 одиниць, мала надійти перша партія цих вагонів.
Коли завод виготовив перші вагони, мали намір назвати їх “Hechtfisch”. У перекладі з німецької — щука. Але через те, що передня частина вагона була більше схожу на коропа, тому і назвали “Karpfen”. 14 вагонів тієї серії отримала Вінниця. Їх доставили у 2007 році. Один з перших Карпфенів, 1959 року виготовлення, сьогодні перевозить вінничан на маршруті №3.
Вагони серії “Karpfen” не повністю задовільняли пасажирів Цюріха. Вони були невеликих розмірів, маломісні. Моторні вагони використовували у парі з причіпами. На той час деякі виробники трамваїв уже пропонували багатосекційні вагони. Замовити їх вирішила транспортна компанія VBZ. Згодом місто отримало двосекційний вагон серії “Karpfen”. Про нього відомо мало. З кінця 90-х до середини 2000-х вагон працював в якості трамваю-кафе. Потім був списаний.
Спроба створити новий вагон закінчується поставкою у місто двох вагонів- прототипів - “be 4/6”. Ці вагони все ж мали незначні недоліки, експлуатувалися у місті до середини 2000-х.
У 1966 році до Цюріха прибула перша партія вагонів “be 4/6 mirage”. У них було виправлено всі недоліки вагону-протипу та серії “Karpfen”. Пасажирам було зручно їхати у салоні, водієві відносно легко керувати. Протягом сорока років вагони «Міраж» були символом Цюріха. Тепер вони символізують наше місто.
Назва “Mirage” походить від гучної на початку 60-х справи про закупівлю для Швейцарських Повітряних сил французьких винищувачів “Mirage”. Справа була політичною, стосувалася перевитрати коштів. Замість ста літаків закупили тільки 57. Під час придбання Цюріхом вагонів «Міраж», також відбувся перерозподіл коштів, однак в іншу сторону. Замість 90 моторних вагонів, закупили ще 36 безмоторних причіпних під назвою “сліпа корова”.
До Вінниці прибули три вагони такого типу. Всі інші цієї моделі списані (у Цюріху не залишилось жодного). Один вагон, його бортовий номер – 264, збережений в оригіналі в якості музейного експонату. Інколи виїздить на лінію з екскурсійною метою. Найперше приваблює швейцарських туристів, які приїжджають подивитися на те, як «живуть» цюріхські трамваї у Вінниці.
—Вагон «сліпа корова» єдиний у світі ходовий вагон, — каже Валерій Старжинський. — Це причіпний моторний безкабінний вагон. Виготовлений у 1969 році. У Вінницю його доставили у 2008 році. Ось так ми зберегли для швейцарців те, чого у них нема.
28 жовтня 1913 року о 6 годині 40 хвилин у рейс вийшов перший умісті над південним Бугом рейковий вагон.
По єдиній на той час лінії між жіночою гімназією (нині школа №2) і залізничним вокзалом почали курсувати сім вагонів MAN. Їх придбали у Німеччині на заводі у Нюрнберзі. У кожному було 18 сидячих і 14 стоячих місць.
Влітку наступного року завершили спорудження другої трамвайної лінії від Вознесенської церкви до Військового містечка на вулиці Замостянській. Придбали ще чотири вагони уже на більшу кількість пасажирів: 24 сидячих і 16 стоячих місць. Регулярні перевезення на новій лінії розпочали у вересні 1914-го.
Нині у місті нараховується 150 пасажирських вагонів. Переважна більшість з них швейцарського виробництва. Вінниця отримала їх з Цюріха у рамках програми співпраці між урядом України і Швейцарії.
У 2015 році на лінію вийшов перший трамвай вінницького виробництва. Його назвали VinWay. Відтоді у цехах комунального підприємства «Вінницька транспортна компанія» виготовили 10 власних вагонів.
Назву їм, як відомо, придумували усім містом. Було це у 2015 році. Міська влада організувала конкурс. Понад двісті пропозицій надійшло на конкурс. Комісія відібрала п’ять кращих і виставила в Інтернеті на рейтингове голосування. До цієї процедури долучилися понад п’ять тисяч містян. Найбільшу кількість голосів (2213) отримала назва Vin Way. Її автор Дмитро Гаврилов у подарунок від підприємства «Вінницька транспортна компанія» отримав проїзний квиток на всі види міського комунального транспорту терміном на три роки.
100-річчя вінницького трамваю колектив ТТУ святкував у театрі імені Садовського. Спеціально до цієї дати державне підприємство «Укрпошта» випустило художній конверт, на якому зображено центральну вулицю міста Вінниці 20 століття та один з перших трамваїв.
Також до свята виготовлено ювілейний штемпель спецпогашення. Під час урочистостей відбулась і церемонія погашення художнього конверту.
Внничанин Віталій Трембанчук змінив своє прізвище.
Тепер у його документах значиться прізвище Віталій він-Вей. Зробив це молодий чоловік на честь вінницького трамвая. Про нього розповідав сайт 20minut.ua.
Пояснював це великим захопленням трамваями. Зокрема, говорив про це і в міграційній службі, де офіційно змінював прізвище.
Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.
№ 16 від 16 квітня 2025
Читати номер