Для збереження рівноваги і запобігання сказу: вперше за 4 роки дозволили відстріл хижих тварин

• У мисливських угіддях Вінницької області проводять регульований відстріл хижих тварин — лисиць, вовків, диких кабанів і шакалів.
• Заходи проводять мисливці з метою контролю чисельності диких тварин та профілактики поширення сказу. Що кажуть про це лісники?

З початком повномасштабного вторгнення на території України діяла повна заборона полювання. В кінці грудня на Вінниччині дозволили полювання на хижаків.

Відстріл вовків, шакалів, лисиць, диких кабанів проводять у межах заходів із регулювання чисельності дикої фауни. Ці кроки здійснюються, зокрема, для запобігання поширенню сказу та підвищення безпеки населення, а також для підтримки екологічної рівноваги в регіоні. 

Контрольований відстріл

У грудні минулого року та на початку цього року були заплановані і здійснені полювання на хижих тварин в різних районах області. Заходи відбуваються відповідно до рішення Ради оборони Вінницької області від 10 грудня 2025 року, повідомляє Державна екологічна інспекція у Вінницькій області.

Основна мета відкриття полювання — зменшення чисельності хижаків, що можуть бути переносниками сказу, та запобігання можливому поширенню цієї небезпечної хвороби серед людей і тварин. Крім того така діяльність спрямована на покращення безпеки в сільській місцевості. Спеціально організовані заходи зі санітарного відстрілу хижаків контролюються Державною екологічною інспекцією. 

Наприкінці грудня 2025 року фахівці відділу державного екологічного нагляду тваринного світу та біоресурсів провели рейдову перевірку в мисливських угіддях Тиврівської районної ради УТМР. У ці дні там працювали дві мисливські бригади. Полювання проводилось відповідно до вимог чинного законодавства.

В період з 3 по 4 січня фахівці Державної екологічної інспекції у Вінницькій області провели контрольні  заходи, спрямовані на забезпечення дотримання вимог законодавства у сфері мисливського господарства та полювання. Робота проводилась в Тульчинській та Калинівській територіальних громадах.

• 3 січня інспектори перевірили мисливські угіддя філії «Центральний лісовий офіс» ДП «Ліси України». Під час рейду увагу приділяли законності перебування мисливців, наявності дозвільних документів, дотриманню строків полювання та встановлених лімітів добування тварин. Полювання на дикого кабана проводилося відповідно до ліцензії — у результаті було добуто одну особину.
• 4 січня заходи продовжилися у Калинівському районі. Там з метою запобігання поширенню особливо небезпечного захворювання — сказу, а також у рамках регулювання чисельності хижих тварин мисливцями Калинівського РО УТМР було проведено відстріл лисиць. Усі дії здійснювалися у визначених мисливських угіддях, у дозволені строки, під контролем представників Інспекції та поліції. Загалом було добуто 6 лисиць, яких передали до Держпродспоживслужби Калинівки для подальшого лабораторного обстеження на наявність сказу.

Як відбувається відстріл

Відстріл хижаків проводиться під контролем відповідних органів — екологічної інспекції, поліції та мисливських організацій. Є вимога з погодження дати та місця відстрілу із місцевими органами влади і службами. 

Екологи наголошують: регулювання чисельності хижаків допустиме лише як винятковий захід, коли існує реальна загроза поширення небезпечних хвороб, зокрема сказу. За їх словами, у багатьох районах Вінниччини чисельність лисиць перевищує екологічно допустимі норми, що створює ризики для людей і домашніх тварин.

— Багато лисів забрав сказ, їх зараз набагато менше, ніш раніше, — говорить єгер філії «Вінницьке лісове господарство» Олександр Сіваченко. — Через вовків мали втрати або хвороби. Тому, вважаю, що лімітовані полювання потрібні.

Водночас фахівці підкреслюють: масовий або безсистемний відстріл може порушити природний баланс, адже хижаки відіграють важливу роль у регуляції популяцій гризунів та слабких тварин.

— Треба регулювати чисельність звіра, оскільки ми аграрна область і вся дичина іде в поля, — наголошує єгер. — Тому екологи наполягають на строгому контролі, обмежених термінах і чіткому обліку добутої дичини.

Позиція лісників

Мисливські господарства області заявляють, що санітарний відстріл — це не розвага і не класичне полювання, а вимушений захід у межах державних програм біобезпеки.

— Такі заходи — це не про жорсткість, а про профілактику, відповідальність і захист здоров’я людей, а також збереження балансу в дикій природі, — зазначають фахівці.

Лісники звертають увагу на те, що:

• лисиці все частіше з’являються поблизу сіл і навіть у містах;
• фіксуються напади на домашню птицю та тварин;
• зростає кількість звернень громадян через підозру на сказ.

За їхніми словами, усі заходи проводяться за дозволами, у визначених місцях і в присутності відповідальних служб.

— Екологам і мисливствознавцям я давно казав, що полювання відкривати треба, природу потрібно урівноважувати, — каже єгер. — Два роки тому було стільки диких кабанів, що власники сільгоспгосподарств почали скаржитися на нас: тварини шкодили врожаям кукурудзи і соняшнику. Цього року їх не часто в лісі зустрінеш — навесні 2024-го багато свиней від хвороб полягло. А могли б кошти від ліцензій на полювання отримати, які б пішли у казну мисливського господарства, а також на допомогу армії. Добре, що зараз полювання відновлене.

Чому забороняли полювання

З початку повномасштабної війни в Україні полювання майже повсюдно заборонили з кількох чітких і важливих причин. 

1. Воєнний стан і заборона на використання зброї

Після запровадження воєнного стану цивільним особам обмежили використання будь-якої вогнепальної зброї. Полювання автоматично підпадає під ці обмеження, адже:

• люди зі зброєю в лісах і полях могли бути сприйняті як диверсійні групи;
• було складно оперативно відрізнити мисливця від загрози.

2. Питання безпеки

У перші місяці війни, а подекуди й пізніше:

• ліси та поля були заміновані;
• працювали військові, тероборона, ДРГ;
• діяли комендантські години.

Тож, полювання створювало прямий ризик для життя самих мисливців і військових.

3. Контроль за обігом зброї

Держава прагнула:

• мінімізувати кількість зброї «на руках»;
• уникнути її незаконного використання;
• запобігти мародерству та хаосу.

Дозволяти масовий вихід мисливців зі зброєю в таких умовах було небезпечно.

4. Пріоритет — оборона країни

У період активних бойових дій:

• мисливські угіддя часто використовувалися військовими;
• транспорт, паливо та ресурси були спрямовані на фронт;
• державні служби не мали змоги повноцінно контролювати мисливські заходи.

 5. Екологічний фактор

Через війну:

• тварини масово змінювали міграційні маршрути;
• частина популяцій зазнала стресу та втрат;
• посилилося браконьєрство.

Тимчасова заборона полювання дозволяла зберегти дику фауну в критичний період.

Зараз частково дозволяють

З часом, у відносно безпечних регіонах (зокрема, на Вінниччині), держава:

• посилила контроль;
• обмежила полювання лише санітарними та регуляційними заходами;
• залучила поліцію, екологів і ветеринарів.

Тобто мова йде не про повноцінний мисливський сезон, а про виняткові заходи задля безпеки людей і профілактики захворювань.

На Вінниччині (як і в інших областях) дозволяють саме відстріл, а не вільне встановлення пасток.

Капкани, петлі, саморобні пастки вважаються:

• негуманними;
• небезпечними для інших тварин і людей;
• формою браконьєрства.

За незаконне встановлення пасток передбачена адміністративна або кримінальна відповідальність. Для загалу це не є дозволеною практикою.

У дуже поодиноких випадках спеціалізовані служби (не мисливці-аматори) можуть використовувати гуманні живоловні пастки:

• для відлову агресивних або хворих тварин;
• за окремим дозволом;
• з подальшим оглядом або евтаназією за медичними показаннями.

 

Читайте також:

«Готова дати гроші, аби тільки був живий»: вінничанка занепокоїлася чутками про можливе приспання леопарда в зоопарку

Скільки живих ялинок купили вінничани цього року і за якою ціною

Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.