Шиншил цінують за гарне, густе хутро. Воно ще й дорого коштує. У природному середовищі ці гризуни більше не водяться. Їх розводять за кордоном на спеціальних фермах, для продажу.
А от викладачі Аграрного університету запевняють, що зробили шиншилову ферму зовсім для інакших цілей. Пухнасті гризуни їм треба для досліджень та відродження шиншиловодства в Україні.
Незабаром науковці зроблять посібник з рекомендаціями для догляду та розробляють особливу клітину для тваринок. Хоча перспективу зробити з цього бізнес в Аграрному університеті не відкидають.
Шиншилова ферма є в одному з підсобних приміщень Вінницького аграрного університету, і діє вже четвертий рік. Як розказав завідувач кафедри технології виробництва та продуктів тваринництва Валерій Кучерявий, така ідея виникла через недосконалість знань про шиншил.
Віднайшовши спільну мову з львівською «Асоціацією шиншиловодів», науковці змогли отримати одну сім’ю для створення ферми. Її дали в безкоштовну «оренду» і тепер Аграрний університет та Асоціація обмінюються самцями шиншил, щоб отримувати якісне потомство.
Так, за останні три роки ферма у вінницьких аграріїв збільшилася вже до восьми сімей, де в кожній по чотири самки та один самець. І це не рахуючи зовсім маленьких гризунів, які з’являються у самок кілька разів на рік.
У догляді тварини невибагливі. Їм добре в сухому приміщенні з температурою від 5 до 15 градусів тепла. Вік гризунів, що живуть в Аграрному університеті — до 3-4 років.
Виявляється півсотні шиншил не потребують багато простору. Вони всі уміщаються на невеликій площі, десь 10 квадратних метрів. А клітки знаходяться в кілька рядів.
Доцент кафедри тваринництва Євген Трачук пише про цих гризунів дисертацію останні чотири роки. Науковець розказав, що загалом є близько 200 відтінків хутра в шиншил
— Шиншила, що в мене на руках, має біле забарвлення. Відтінок називається білий оксамит. Вони трохи більше цінуються, ніж звичайний сірий відтінок — «сірий стандарт», — розказав доцент Трачук. — Нам це для дослідження: як можна покращити їм раціон, як краще розводити, як уникнути змішання генів тощо. Це все величезна наукова робота, яка ляже в основу майбутнього шиншиловодства.
До речі, науковці Аграрного університету, планують запатентувати нові відтінки шиншил. А ще нову клітку, яка буде відповідати під різні вікові категорії гризунів. І не буде однаковою для всіх.
Вдень шиншили сплять: вони нічні тварини. І починають їх годувати з 4-5-ої вечора. Один раз на день, чого, як кажуть фахівці, вистачає. У раціоні комбікорм, родзинки, сіно, сухофрукти і вітаміни.
Студент університету Владислав один з тих людей, які постійно доглядають за фермою. І він почав займатися шиншилами спонтанно.
— На кафедрі відшукували людей. які б хотіли доглядати за тваринками. А що мені, проводити зайвий час в гуртожитку не хочеться. Вирішив займатися шиншилами. Ще доглядаю за кролями. Приходжу пару раз в тиждень, бо є ще інші хлопці.
Раз на тиждень гризуни купаються. Але для цього використовують не воду, а вулканічний пісок. Бо так шиншили краще вичищають своє густе хутро. А от імен у тваринок немає, є лише порядкові номери.
Вінницькі науковці зараз вбачають в фермі лише наукові цілі. Хоча перспективу на майбутнє продавати тварин — не відкидають.
— Головна ідея – наукові дослідження. Вивчити технологію утримання, годівлі та вдосконалити усе це. Адже в Україні шиншиловодство є в зачатковому стані, — казав Валерій Кучерявий, щоб ще раз пояснити для чого ферма Аграрному університету — Про продаж поки що не замислюємося, оскільки в нас дуже мала ферма. А потрібно мінімум 20-25 сімей (100-125 гризунів), щоб почати заробляти на цьому.
Останні 80 років у Данії діє хутряний аукціон — Kopenhagen Fur. Його вважають одним з найбільших хутряних центрів світу. І щороку тут продають до восьми мільйонів (!) шкурок норки, шиншил та інші види хутра. А за один аукціон продати хутра на 260 мільйонів євро. Або на 3000 євро за секунду.
А на минулому аукціоні в липні шкури шиншил купували по 230 доларів за одну штуку. Зазвичай, її вартість на данському аукціоні починається від 60 доларів США. При цьому вирощувати та доглядати за твариною не складно. Про це розказав представник компанії, що займається шиншиловодством у Львові Григорій Стахов.
— Витрати невисокі. Одна тварина з'їдає 30-40 грамів корму на день. За рік — 12-13 кілограмів і ще 4-6 — сухої трави. Корм містить пшеницю, овес, ячмінь, кукурудзу, макуху, крейду тощо та коштує кілька гривень за кіло, — розказав Стахов порталу Gazeta.ua
Нагадаємо, що у Вінницькій області ще водяться трюфелі. Вінницький фермер Олександр Джига бажає їх самостійно вирощувати та непогано на цьому заробляти. Читайте більше про це в інтерв’ю: Гриби від 300 євро за кіло. Під Вінницею фермер вирощує трюфелі
Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.
№ 16 від 16 квітня 2025
Читати номер
Хто це вигадав таку дурницю?