Чим хата багата… Страви національних кухонь пропонують «спробувати» в онлайн-форматі

Цього разу "смакувати" страви, приготолвені на свято "Чим хата багата...", доведеться з екрана

Традиційно обласне свято «Чим хата багата, тим і рада» організовує обласний Центр народної творчості (ОЦНТ). Якщо раніше учасники і гості мали можливість не тільки побачити представлені страви, а й спробувати їх на смак, то у нинішньому році уперше організовують смачне дійство з екрана.

Відеосюжети про свято транслюватимуть протягом січня на YouTube (https://youtu.be/IBasYNYp2go). Про це йдеться у повідомленні на сайті ОЦНТ.

Пропонуємо гурманам ознайомитися з назвами цих страв, а також тими, хто їх приготував.

Фарширований короп по-польськи й індійські пиріжки

Відеосюжети розкажуть про традиційні національні страви низки народів і те, як їх треба готувати. Називаємо ці страви, а також прізвище тих, хто саме їх готував:

- «Фарширований короп» — Ірина П’ясецька-Пушкар (ГО «Конфедерація поляків Поділля XXІ століття»).

- «Хачапурі по-аджарськи», «Хінкалі» — Резо Теймуразов (грузинська громада «Арго»).

- «Кутл з рибою», «Цукер-леках» — Лоліта та Мар’яна Михайлові(обласне товариство єврейської мови та культури).

- «Левенгі з рисом» - Абушов Теймур Аловсат Огли (голова громади азербайджанців «АТЕШ»).

- «Риба по-циганськи» — Ольга Марценкевич (керівник родинного циганського ансамблю «Ягорі», Іванівська ОТГ).

- Індійські пиріжки «Самоса» — Сергій Журавльов (керівник родинного ансамблю індійського танцю «Сур сангам», м.Вінниця)

- «Ґуґіль» —  Тетяна Цвігун (Панчук), директор ОЦНТ

- «Пиріжки з гречкою» — Оксана Моторна з с.Гончарівки Літинського району

На які свята готують кутю?

У давні часи кутю готували як звичайну кашу, без приправ.

Нині її подають до столу тричі на рік — на Вілію (Різдво), Василя (Старий Новий рік) та Горданю (Водохреще).

Про це розповідає Марія Бугай з села Човновиця Оратівського району. У наступному році жінці виповниться 80. Її розповідь розмістили на сайті обласного Центру народної творчості.

Жінка уточнює, що, крім згаданих вище свят, у їхньому селі ця страва присутня на столі також на обідах за покійними, тільки її називають Колово. У кожній хаті готують нібито й однаково та дещо є різниця: хтось любить густіше, хтось рідше. Додають на смак приправи.

Пані Марія готує так, як колись вчила мама Василина.

Традиційними інгредієнтами для куті є каша пшенична, цукор, мак, мед, горіхи та узвар.

Бо найперше, кутя — це символ та традиція.

Коли їмо кутю, то долучаємося до поминання всіх наших померлих предків.

«На Різдво у дім прихоять їхні душі, щоб скуштувати цю страву", — говорить  Марія Іванівна.

Саме тому, після вечері, ні кутю не прибирають зі столу, ні решту страв.

Хто не мав меду чи цукру — підсолоджували кутю узваром", — розповідає Марія Іванівна.

Раніше для цього варився концентрований та наваристий узвар із сушених груш та яблук.  Він мав бути солодким, щоб надати смаку куті.

"Живущим прожити, а мершим царство небесне"

Звичайно,смачнішеа кутя приготовлена у печі. Однак далеко не у всіх нині є така можливість.  Каша обов’язково має охолонути.

Мак розтирають у макітрі. Це складніше, ніж іншим способом. Однак смак маку, перетертого у макітрі з цукром, буде відрізнятися від перетертого по-іншому.

За словами пані Марії, саме в цій макітрі далі готують кутю, і саме цю макітру ставлять на стіл. До тертого маку жінка додає гарячу воду чи узвар, розмішує, а вже тоді кладе приготовлені охололі зерна пшениці. Знову розмішує все. Нарешті кладуть горіхи, родзинки, мед чи халву. Кожен на свій смак.

Коли увечері сідають за стіл, запалюють свічку, моляться Богу. Тоді по черзі  куштують кутю. Першим робить це той, хто найстарший за віком.

Перед тим у їхньому селі промовляють такі слова:  "Живущим прожити, а мершим царство небесне". Кажуть їх разом усі присутні за столом.

Після цих слів приступають до вечері.   

«У цей вечір ще не колядують, тому в хаті має бути тихо- тихо, —

розповідає жінка. — Розмовляють спокійно, згадують рідних, як колись вони були поруч і разом вечеряли у цей святий вечір народження Христа».

—Дякую тобі, Господи, за смачну кутю, і дай Боже дочекатися такої само смачної Великодньої пасочки і крашеного яєчка, — цю фразу автор публікації неодноразово чув в іншому районі. Її промовляють на півдні нашого краю.

З Різдвом усіх нас!
Христос народився!
 Славімо його!

Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.