У середньому — 31 тисяча на учня: де у Вінницькій області навчання обходиться найдорожче

• Держава в середньому витратила на освіту одного учня із села 35 тисяч гривень на рік, а в місті — 26,5 тисячі гривень. Це на Вінниччині.
• Журналістка «20 хвилин» проаналізувала дані з освітніх дашбордів МОН і з’ясувала, де ці витрати найвищі, чому сільська освіта обходиться дорожче — і що чекає на малокомплектні школи вже з 2025 року.

На сайті Міністерства освіти і науки розміщені освітні дашборди, за допомогою яких можна дізнатися більше про кількість учнів у громадах, учителів та різні фінансові показники.

Журналістка «20 хвилин» проаналізувала, які громади Вінниччини протягом 2024/2025 навчального року отримали найбільші та найменші субвенції на одного учня.

Яка громада витратила найбільше коштів на одного учня у 2024/25?

Яка громада витратила найменше коштів на одного учня у 2024/25?

Що це означає?

Як видно з інфографіки, найбільше коштів спрямовується у селищні громади — переважно в ті, де учнів небагато. Чи добре це? Скоріше ні, ніж так.

Ще на початку цього навчального року пресслужба Міністерства освіти і науки повідомила, що з 1 вересня 2025 року коштом освітньої субвенції більше не фінансуватимуть заробітну плату вчителів у школах, де навчаються менше ніж 45 учнів. А з 1 вересня 2026 року — у школах із кількістю учнів менш як 60. Це рішення не стосується початкових шкіл, які є окремими юридичними особами.

Водночас до розрахунку освітньої субвенції кожної громади включатимуть усіх дітей шкільного віку. Тобто громада отримуватиме кошти на навчання всіх дітей, але не зможе витрачати їх на утримання малих шкіл.

Це означає, що місцева влада повинна буде вирішити: або довозити учнів таких шкіл до найближчої великої школи, або оплачувати працю вчителів малокомплектних шкіл із місцевого бюджету.

Додамо, що схоже рішення з метою поліпшення якості освіти для учнів із сіл в Україні вже ухвалювали. Зокрема, з 1 вересня 2016 року освітню субвенцію перестали виділяти школам, у яких навчається менше ніж 25 учнів.

Чому ухвалили таке рішення?

У Міністерстві пояснюють: його прийняли через низку чинників, що впливають на якість освіти. Наприклад, у малокомплектних школах діти часто навчаються в об’єднаних класах або індивідуально, що обмежує їхню соціалізацію та якість навчання. До того ж у таких школах бракує кваліфікованих учителів і ресурсів.

Крім того, за даними міжнародного дослідження PISA-2022, учні із сіл відстають від своїх однолітків із міст на 4,5 року за рівнем навчальних досягнень. Тобто їм потрібно 4,5 року, щоб досягти таких самих знань і навичок, як у міських школярів того самого віку.

Водночас сільська освіта, попри нижчу якість, обходиться державі дорожче — що підтверджує і наша інфографіка.

До прикладу, аналізуючи ситуацію у Вінницькій області, бачимо: цього навчального року держава в середньому витратила на освіту одного учня із села 35 тисяч гривень на рік, а в місті — 26,5 тисячі гривень. Загалом цей показник по Вінницькій області виходить 30,9 тисяч гривень. Це пов’язано з потребою утримувати та виплачувати зарплату працівникам великої кількості шкіл, у яких навчається мало учнів. Тобто, як стверджують у Міністерстві освіти і науки, освіта в селах коштує дорожче, але не виправдовує ці витрати якістю.

Чи будуть закривати школи?

Згідно з дослідженням освітнього порталу Education.ua, щонайменше 403 малокомплектні школи можуть бути закриті або реорганізовані. Із них 22 — у Вінницькій області.

Як зауважують на порталі, варто розуміти, що школи закриває не Міністерство освіти і науки. Але воно створює умови, за яких це відбувається, шляхом зменшення фінансування. Рішення про закриття або реорганізацію кожної конкретної школи ухвалює місцева влада.

Що це означає для учнів та вчителів таких шкіл?

У пресслужбі МОН запевняють: дітей із малокомплектних шкіл підвозитимуть до опорних — більших і краще оснащених закладів, у яких навчаються діти з кількох населених пунктів. Під час поїздок учнів має супроводжувати вчитель. Держава фінансує закупівлю автобусів для цього. Початкові школи і надалі отримуватимуть фінансування, щоб наймолодші діти могли вчитися ближче до дому.

Якщо місцева влада вирішить не фінансувати малокомплектну школу, вчителям можуть запропонувати роботу в опорних школах. Для цього передбачене підвезення. Тобто педагоги не залишаться без альтернативи — їх можуть перевести на роботу в інші заклади з більшим навантаженням і кращими умовами.

Але що на практиці?

Дослідження Education.ua наводить приклад Житомирської області. Там через проблеми з постачанням пального шкільні автобуси тимчасово припинили курсування, і 180 дітей із навколишніх сіл залишилися без очного навчання.

Складна ситуація і для вчителів: працевлаштування після закриття чи реорганізації шкіл залежить від місцевої влади. Якщо є вакансії, педагогів можуть перевести до інших закладів. Але багатьом доведеться шукати нову роботу або навіть змінювати професію.

Як стверджує ресурс, це лише поглиблює кадрову кризу, адже вже за шість років кількість учителів в Україні скоротилася на 16,2%.

Читайте також:

До 55 тисяч гривень на рік: скільки коштує навчання у вінницьких вишах?

Кращі з кращих. Ми склали рейтинг шкіл Вінниці за перемогами в олімпіадах

Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.