«Потрібно вміти говорити так, як треба» - прокоментувала проведення олімпіади семирічна дівчинка

Студенти показували свої знання в межах двох турів — письмового та усного. Письмові завдання оцінювались найбільшою кількістю балів — 80. А за усний тур учасники могли отримати 20 балів, під час публічного виступу на одну з тем протягом 7 хвилин.

Урочисте відкриття олімпіади, за коментарями студентів, дало змогу зібратись тим, хто хвилювався, послухати університецький хор, подивитись виступи танцювального ансамблю та… пограти іграшковими єдинорогами.





















Серед юрби студентів журналісти помітили і маленьку дівчинку, що, на відміну від сусідок, звичайно анітрохи не хвилювалась, а лише піднімала настрій учасниками своєю допитливістю та іграшками.

— Дуже подобається українська мова, бачу як хвилюються перед початком дівчата, що сиділи біля мене, дуже сподобалось як співав хор, і ще те, як тут багато людей, є з ким поговорити — розповіла маленька Аннушка з Дніпра (7 років)

Після олімпіади дівчинка, посміхаючись, пообіцяла, що як виросте, обов’язково буде брати участь у таких олімпіадах, щоб ще краще вчити українську мову. Адже потрібно вміти говорити так, як треба.



Учасниця олімпіади Анна Власюк, другокурсниця — журналістка, що сиділа поряд з маленькою Анею, хоч і мала перемінливий настрій, була також рада спілкуванню з дівчинкою та зазначала, про важливість проведення таких олімпіад.

— Особисто для мене конкурс такого рівня став новим етапом у вивченні української мови «професійного ґатунку», — коментує студентка. — Адже журналіст — своєрідний комунікатор між владою та суспільством, інструментами якого є грамотність та майстерне володіння словом. Було цікаво та водночас хвилююче приймати гостей з усіх куточків України. Найбільшою приємністю все ж стало знайомство зі своєю тезкою — маленькою Ганнусею, що приїхала з дощового Дніпра з мамою-викладачем та підіймала настрій присутнім упродовж усієї урочистої частини. 

Окрім дівчат можна було помітити і учасників у військовій формі, курсанти Житомирського військового інституту також приїхали до Вінниці спробувати свої сили.

Севельєва Ірина та Артур Лозівський говорять, що така олімпіада повинна популяризуватися ще більше, адже це перевірка знань нашої державної мови, не тільки вміння висловлювати думку, але і дізнаватися усі нюанси правопису. І кожен українець, на нашу думку, повинен володіти мовою якнайкраще та збагачувати її. Курсант Ірина перед олімпіадою, все ж трішки хвилювалася, а ось Артур говорив, що «нащо?», адже у цьому немає сенсу.





Із закінченням урочистої частини учасники розійшлися по аудиторіям, склали всі свої смартфони перед викладачами, маючи перед собою тільки ручки та воду. З викладачами-модераторами з цікавості нарахували в одній аудиторії 33 смартфони, «щоб все було чесно».

— Було шість груп завдань зорієнтованих на норми орфографії, пунктуації, на оформлення ділових паперів, редагування наукового тексту, — прокоментувала після написання роботи Тетяна Олійник. ( як пізніше стало відомо, студентка отримала перемогу в олімпіаді — авт.). — Останнє завдання — творча робота, потрібно було скласти твір про правду, аргументуючи це прикладами з літератури, мистецтва або історії. Я задоволена тим, як впоралася, проте з хвилюванням чекаю завтрашнього ранку, коли з’являться результати першого туру. Для виконання завдань я використала майже всі призначені три години. Особисто мені сподобалася така «міжрегіональність», бо є щось важливе й приємне в тому, що люди зі всієї України змогли з’їхатися до нашої Вінниці.

По закінченню олімпіади  учасників та переможців нагородили грамотами та спеціальними призами.