Побори чи добровільні внески — за що батьки не зобов’язані платити у школі

• Щороку разом із початком навчання перед батьками постає питання додаткових витрат на школу.
• Частину покупок вони готові робити самі, але не завжди зрозуміло, де закінчується добровільна допомога і починається те, що заклад освіти має забезпечувати за бюджетні кошти.

З початком навчального року в батьківських чатах знову з’являється знайоме питання: скільки здавати на потреби класу та школи. Комусь пропонують купити шафки, канцелярію чи техніку, на кшталт принтера для вчителя, хтось отримує повідомлення про збір на подарунки чи свята.

Для одних батьків кількасот гривень на рік не проблема. Інші не розуміють, чому мають оплачувати те, що школа повинна забезпечувати за бюджетні кошти.

Водночас тут важливо розрізняти потреби конкретного класу і всієї школи. Якщо батьки самі вирішили придбати для свого класу додаткові навчальні матеріали, органайзери, стенди чи інше обладнання — це може бути добровільною допомогою.

Інша справа — потреби всієї школи, а саме збори «на школу», «на потреби закладу» чи «на фонд». Батькам можуть озвучити перелік того, що потрібно придбати або зробити, а представники класів передають цю інформацію в батьківські чати.

Але виникає логічне питання: хто визначає ці потреби, на якій підставі та чому їх мають оплачувати саме батьки? Ми вирішили розібратися, де закінчується добровільна допомога батьків і починається обов’язок школи та її засновника забезпечувати заклад необхідним.

І це не лише питання канцелярії чи побутових дрібниць. Наприклад, в одній із вінницьких шкіл, за словами батьків, збирають гроші на аптечку для укриття. Про це редакції розповіли самі батьки учнів.

Подібні ситуації батьки обговорюють і в соцмережах. Одна з мам розповіла, що у першому класі спочатку здала 1000 гривень, а потім ще 500 на санітарні та гігієнічні засоби для школи. Але на цьому збори не закінчилися.

«Думала, що мене це омине, але ласкаво просимо в перший клас і класичні збори грошей в батьківських чатах», — написала вона у Threads.

Інша мама каже, що на початку року здала 1 200 гривень на різні потреби класу та школи.

«Все може залежати навіть не від школи, а від конкретного класу. Перейшли до школи два моїх сини: старший пішов до шостого класу, молодший — до першого. У першому класі — збір коштів на фонд класу (мило, вода, печиво до укриття...) щомісячно, збір на подарунки вчителям, на свята та смаколики, на подарунки іменинникам. Я тільки і знала, що переводила кошти. Шостий клас: переведіть 100 грн на піцу та сік з нагоди першого дзвоника діткам. Все», — розповідає вінничанка Олена.

То які саме витрати школа повинна покривати з бюджету? Чи можуть батьків зобов’язувати здавати гроші та що робити, якщо відмовлятися незручно?

Ми запитали про це у Департаменті освіти Вінницької міської ради. Також з’ясували, скільки бюджетних коштів у 2026 році отримує кожна вінницька школа на свої потреби.

На вінницькі школи виділили понад пів мільярда гривень

У 2026 році на утримання закладів загальної середньої освіти Вінницької громади з бюджету передбачили 511,2 млн гривень. Йдеться саме про кошти бюджету громади, без урахування державних та інших місцевих субвенцій.

Найбільша частина цих грошей, 430,6 млн гривень, припадає на захищені видатки. Це заробітна плата, харчування та комунальні послуги. Окремо в бюджеті заклали фінансування на те, що безпосередньо стосується умов у школах. На ремонтні роботи у всіх закладах загалом виділили понад 27,1 млн гривень. Ще 22 млн гривень передбачено на обладнання та меблі для харчоблоків.
Є також кошти на меблі, облаштування укриттів, контейнери для сміття та інше обладнання.

При цьому суми для різних шкіл суттєво відрізняються. Наприклад, у 2026 році загальні витрати на утримання ліцею №23 становлять понад 22,6 млн гривень, ліцею №18 понад 18,5 млн, а ліцею №27 понад 18,4 млн гривень. Водночас для Великокрушлинецької гімназії передбачено близько 2,3 млн гривень, для Щітецької гімназії 2,1 млн, а для Стадницької гімназії 2,9 млн гривень.

Але наявність бюджетного фінансування не означає, що кожна гривня може бути витрачена на будь-яку потребу конкретного класу. Бюджетні кошти мають своє призначення. Саме тому важливо розібратися, які витрати вже закладені у фінансування шкіл, а за що батьків справді можуть попросити допомогти добровільно.

Що каже міськрада про батьківські гроші

У Вінницькій міській раді наголошують, що утримання та розвиток матеріально-технічної бази комунальних шкіл є обов’язком засновника закладу. Фінансування державних і комунальних закладів освіти здійснюється з відповідних бюджетів та інших джерел, які не заборонені законом.
Водночас закон дозволяє батькам за власним бажанням допомагати школі. Але ключове тут саме слово «добровільно».

«Стаття 79 Закону України «Про освіту» передбачає можливість отримання закладами освіти добровільних внесків у вигляді коштів, матеріальних цінностей та нематеріальних активів від фізичних і юридичних осіб, — пояснюють в департаменті освіти. — Батьки мають право за власним бажанням надати закладу освіти благодійну допомогу, однак надання такої допомоги є правом, а не обов’язком».

Тобто сама можливість допомогти школі законом не заборонена. Проблема виникає тоді, коли добровільний внесок стає фактично примусовим.

«Фонд класу» не може бути обов’язковим

Окремого платежу, який батьки повинні регулярно сплачувати на «фонд класу», «потреби класу» чи «розвиток школи», у законодавстві немає.

Тому ситуація, коли батькам просто повідомляють суму і встановлюють її як обов’язкову для всіх, не відповідає поняттю добровільної допомоги. Це стосується і випадків, коли гроші збирають на ремонт, меблі, техніку, канцтовари, мийні засоби чи інші речі, необхідні для роботи закладу.

У міськраді зазначають, що витрати, необхідні для належного функціонування школи, її утримання, забезпечення матеріально-технічної бази та створення безпечних умов для освітнього процесу, не можуть перекладатися на батьків як обов’язковий фінансовий внесок.

На практиці такий збір можуть називати по-різному: «фонд класу», «на господарські потреби», «на ремонт», «на воду», «на канцтовари» чи просто «здаємо по 500 гривень на рік». Назва не змінює суті. Якщо гроші вимагають від батьків як обов’язковий платіж, добровільною допомогою це вже не є.

На що батьки можуть дати гроші добровільно

Якщо батьки самі вирішили придбати для класу додаткові навчальні матеріали, стенди, органайзери чи інше обладнання, така допомога може бути добровільною. Так само вони можуть допомогти школі й у вирішенні інших питань, якщо самі вважають таку допомогу потрібною.

Але таке рішення має бути добровільним. Людина має право відмовитися і не повинна через це отримувати гірше ставлення до себе чи дитини.

У відповіді міськради окремо зазначено, що благодійна допомога має бути належним чином оформлена та відображена в бухгалтерському обліку.

«Для зарахування та обліку власних надходжень, кожна бюджетна установа має відкрити спеціальні реєстраційні рахунки в органах Державної казначейської служби, на один із них зараховуються благодійні внески, гранти та дарунки, отримані як в грошовій так і в натуральній формі», - кажуть у департаменті освіти.

Там пояснюють, що дізнатись номер такого рахунку можна в адміністрації закладу освіти. За бажанням батьки або інші благодійні організації можуть здійснити грошовий внесок на відповідний спеціальний рахунок закладу освіти.

«Чинним законодавством заборонено класним керівникам чи іншим уповноваженим особам закладу отримувати готівку», — йдеться у відповіді міськради.

Вісім звернень і жодного підтвердженого випадку

Ми також запитали Департамент освіти Вінницької міської ради, скільки звернень щодо примусового збору коштів у школах надійшло протягом минулого навчального року.

Таких звернень було вісім.

«Жодне зі звернень щодо примусового збору коштів не підтвердилось», — повідомили у департаменті.

Водночас звернення до міського департаменту — не єдиний варіант. Батьки можуть також звернутися до Служби освітнього омбудсмена, якщо вважають, що їхні права або права дитини порушують.

Зокрема, це стосується ситуацій, коли добровільну допомогу фактично перетворюють на обов’язковий збір.

Що робити, якщо у школі вимагають гроші

Найперше варто спробувати з’ясувати, про який саме збір йдеться. Чи це добровільна допомога, яку батьки самі вирішили надати, чи повідомили конкретну суму і дали зрозуміти, що здати її повинні всі.
Якщо гроші вимагають, батьки можуть звернутися до директора школи та попросити пояснити, на якій підставі проводиться збір, хто його організував і чому ці витрати не покриваються з бюджету.

У зверненні варто максимально конкретно описати ситуацію. Зазначити назву школи, що саме вимагають придбати або оплатити, суму, хто повідомив про збір, як саме збирають гроші та чи говорили про нього як про обов’язковий. До звернення можна додати скриншоти повідомлень у батьківських чатах, оголошення чи інші документи, які підтверджують ситуацію.

Якщо ж через відмову платити на дитину тиснуть, погрожують, створюють їй перешкоди в навчанні або ситуація має ознаки іншого правопорушення, батьки можуть звернутися і до правоохоронних органів. Крім того, можна подати скаргу до Служби освітнього омбудсмена, яка розглядає звернення щодо порушення прав учасників освітнього процесу.

У Департаменті освіти Вінницької міської ради зазначили, що перед початком 2026/2027 навчального року керівників закладів освіти додатково поінформували про необхідність дотримуватися законодавства та не допускати примусового збору коштів з батьків. Благодійна допомога, наголошують у департаменті, має бути виключно добровільною.

Тобто рішення про надання благодійної допомоги батьки приймають самостійно, без примусу чи встановленого для всіх обов’язкового платежу.

А як із цим у вашій школі? Чи здавали цього навчального року кошти, скільки та на що саме? Розкажіть про свій досвід у коментарях.
 

Вас може зацікавити:

Служба у справах дітей Вінниччини отримала нового керівника. Що відомо про Сергія Шмігленка

«Мене вкусила собака, а в міськраді порадили взяти її під опіку»: чому вінничанин звернувся до суду

Додайте 20 хвилин до вибраних джерел у  Google