Директори шкіл, які очолювали заклади десятиліттями: хто вони і як тепер проходить конкурс на посаду

Директори шкіл, які очолювали заклади десятиліттями: хто вони і як тепер проходить конкурс на посаду
  • Система шкільної освіти у Вінниці останніми роками зазнає значних змін, що стосуються не лише програм і класів, а й управління закладами.
  • Багато з нас «виросли» у школах, якими десятиліттями керували одні й ті ж директори — по 15–20 років і навіть більше, формуючи стабільну, але часто консервативну систему.
  • Освітні реформи, відкриті конкурси та чіткі строки контрактів зробили керівництво прозорим і спрямованим на розвиток шкільної освіти.
  • Як змінювалася система відбору директорів і як вона працює нині? Ми дізналися.

За останні роки навчальний процес у школах зазнає значних трансформацій, що охоплюють усі його аспекти. Однією з ключових реформ стало запровадження старшої профільної освіти, що дозволяє старшокласникам обирати напрям навчання відповідно до своїх здібностей і майбутніх професійних планів.

У Вінницькій громаді вже цього року планується впровадження нових освітніх програм у п’яти ліцеях, що є частиною більш широкої стратегії оновлення навчальних закладів.

Окрім цього, активно обговорюється перехід на 12-річне навчання, який передбачає зміну структури шкіл: деякі заклади стануть початковими школами, інші — академічними ліцеями. Таку мережу шкіл на 2026–2027 роки депутати Вінницької міської ради затвердили рішенням №2258 від 26 квітня 2024 року.

Паралельно зміни відбуваються і в системі обліку учнів. Постанова Кабінету Міністрів №241 від 25 лютого 2026 року вдосконалює взаємодію між школами, службами у справах дітей та правоохоронними органами, щоб жодна дитина не залишалася поза навчанням. Тепер заклади освіти зобов’язані оперативно повідомляти поліцію про пропуски, а дані автоматично надходять до централізованої системи для оперативного реагування.

У цей же час українські школи стикаються із комплексом нових завдань, які виникають у складний воєнний період. Запровадження нових правил, програм, підходів до викладання та оцінювання навичок вимагає гнучкості та активного залучення колективу.

Але при цьому залишається критичне питання: чи готова система освіти до оновлення управлінських підходів? Адже стабільність і розвиток шкіл неможливі без ефективного та мотивованого керівництва.

З таким запитом до редакції звернулася одна з наших читачок і повідомила:

«У школах постійно говорять про реформи: зміну структури старшої школи, нові програми, підходи до викладання. Але при цьому майже не змінюються директори. Багато закладів очолюють одні й ті ж люди по 15–30 років. І хоча стабільність у керівництві потрібна, часто вона не приводить до реальних змін у школі. Водночас є керівники, які за 3–5 років змогли реалізувати освітні проєкти, оновити простір, мотивувати колектив і реально вплинути на розвиток учнів. Саме тому варто піднімати тему не лише реформ програм і класів, а й оновлення управління школами, адже від керівництва напряму залежить розвиток закладу, мотивація вчителів і якість освіти».

Питання директорів, які десятиліттями очолюють школи, зацікавило й саму журналістку, яка також навчалась у одній із вінницьких шкіл із незмінним керівником. В обласному центрі ще до масштабних реформ багато директорів очолювали свої школи роками, формуючи стабільну, але часто консервативну систему управління. Це не лише про звичку залишатися на посаді, а й про те, що багато учнів і батьків звикали до облич, традицій і способу роботи, який не завжди відповідав викликам часу.

Історії стабільності та впливу

Журналістка проаналізувала відкриті дані про керівників вінницьких шкіл і виявила кілька яскравих прикладів таких «директорів‑довгожителів», які впливали на шкільне середовище не лише роками, а й конкретними освітніми подіями.

  • Вінницький ліцей №7 — Олександр Сухомовський

Олександр Сухомовський очолював Вінницький ліцей №7 ім. Олександра Сухомовського майже 30 років — із 1990 по 2020 рік. За його керівництва школа стала одним із найвпливовіших освітніх закладів міста, розвинула авторську модель навчання й отримала численні визнання в Україні.

У 2006 році йому присвоїли звання Заслуженого працівника освіти України, а школа за його керівництва неодноразово входила до числа кращих у місті й Україні. Саме на його честь заклад у 2021 році й отримав сучасну назву — Вінницький ліцей №7 ім. Олександра Сухомовського.

  • Вінницький ліцей №9 — Валентин Капуста

Валентин Капуста понад два десятиліття очолював Вінницький ліцей №9 — із 1998 по 2021 рік.

За цей час заклад став для багатьох учнів не лише місцем навчання, а й справжнім другим домом.

Його керівництво відзначалося стабільністю, згуртованим педагогічним колективом та увагою до розвитку учнів, що дозволило ліцею зберігати міцні позиції серед навчальних закладів міста.

 

  • Вінницький ліцей №3 ім. М. Коцюбинського — Надія Лепко

Як зазначають на сторінці навчального закладу, Надія Лепко є директоркою ліцею №3 з 2003 року. Вона очолює заклад, який підпорядкований департаменту освіти Вінницької міської ради, і за цей час ліцей утвердився серед провідних навчальних закладів міста.

У 2005 році Надія Лепко здобула перемогу в конкурсі «Директор року» у номінації «Директор‑творець» за інноваційний підхід до управління, що додало закладу репутації одного з найбільш прогресивних ліцеїв Вінниці. Цей приклад яскраво ілюструє, як довготривале та системне керівництво може формувати сильну шкільну спільноту.

  • Вінницький ліцей №6 — Наталія Тітова

Наталія Тітова очолює Вінницький ліцей №6 з 1991 року. Загалом у цьому закладі вона працює ще з 1985 року, пройшовши шлях від педагогині до керівниці. За більш ніж три десятиліття на посаді директорки ліцей зберіг стабільну репутацію одного з сильних навчальних закладів міста. 

У 2012 році Тітова Н. А. стала лауреатом Всеукраїнського конкурсу «Директор ХХІ століття» у номінації «Інноваційна культура школи». Згодом отримала грант від облдержадміністрації «Відкритий освітньо-виховний хаб для проєктної діяльності».

Її управління відзначається послідовністю, сформованим педагогічним колективом та збереженням традицій освіти, що дозволило закладу впевнено пройти як період змін 1990-х, так і сучасні освітні реформи.

  • Вінницька школа №29 — Надія Василенко 

Надія Василенко очолювала Вінницьку школу №29 з 1982 по 2005 рік, тобто понад два десятиліття безперервного керівництва.

За цей час заклад пройшов складний період трансформації системи освіти, зберіг стабільність педагогічного колективу та здобув авторитет серед учнів і батьків.

Рішенням 11-ої сесії Вінницької міської ради 22 скликання від 31 жовтня 1997 року школу №29 реорганізували в навчально-виховний комплекс – гуманітарно-естетичний колеж №29. За впровадження нових освітніх технологій та багаторічну плідну роботу у 2000 році керівниці закладу присвоїли звання «Заслужений вчитель України».

  • Вінницька школа №22 — Марія Кічмаренко

Марія Кічмаренко тривалий час з грудня 1985 року очолювала Вінницьку школу №22 За цей час вона забезпечила стабільну роботу закладу, сформувала згуртований педагогічний колектив і підтримувала високий рівень навчального процесу.

Згодом обиралась депутатом Верховної Ради УРСР дев’ятого, десятого, одинадцятого скликань. Відмінник народної освіти.

24 квітня 1985 році присвоєно почесне звання «Заслужений учитель Української РСР», а в 1998 році – педагогічне звання «вчитель-методист».

  • Вінницький фізико математичний ліцей №17 — Віталій Сапіга

Віталій Сапіга очолив Вінницьку школу №17 у 1986 році. Як учитель фізики він володів високою науково-теоретичною підготовкою, приділяв значну увагу практичній спрямованості курсу.

Як директор проводив плідну організаторську роботу, завдяки чому гімназія працювала стабільно, творчо та результативно, а її досягнення були відомі далеко за межами міста та області. Родина Сапіги також пов’язана з освітою.

 

  • Вінницька середня школа №2 — Раїса Уманець

Раїса Уманець очолила Вінницьку середню школу №2 з 1 червня 1979 року і пропрацювала на посаді директора 22 роки. Під її керівництвом заклад стабільно розвивався, здобуваючи репутацію одного з провідних навчальних закладів міста. Раїса Семенівна має педагогічне звання «вчитель-методист», нагороджена значком «Відмінник народної освіти», а у 1984 році їй присвоєно почесне звання «Заслужений учитель України». 

Ці приклади не про випадковість — вони демонструють, як багато років одна людина може формувати шкільну культуру, впливати на професійний рівень педагогів і репутацію закладу в місті.

Що змінив закон про освіту в управлінні школами

Практика довготривалого керівництва була типовою ще на початку 2010‑х років. З прийняттям Закону України «Про повну загальну середню освіту» від 16 січня 2020 року № 463‑IX процедура призначення директорів змінилася кардинально. Новий закон набрав чинності з розгортанням реформи Нової української школи й суттєво змінив правила роботи керівників закладів загальної середньої освіти.

Акцент перенесли із безстрокових призначень на відкритий конкурс, у межах якого директора обирають за участі конкурсної комісії, а не призначають автоматично чи продовжують контракт без змагального відбору. Такі зміни мали на меті зробити управлінський процес прозорішим та орієнтованим на розвиток закладів освіти відповідно до сучасних викликів.

Зокрема закон встановлює:

  • керівника школи визначають результати конкурсного відбору, який оголошує засновник закладу (наприклад, міська рада чи департамент освіти);
  • особа може бути директором лише на підставі строкового трудового договору, укладеного за результатами конкурсу;
  • трудовий договір укладається строком на шість років за результатами конкурсу, і після цього строкового періоду його не продовжують без нового відбору;
  •  особам, які вперше призначаються директором, контракт укладають спочатку на два роки з правом продовження до шести при належному виконанні обов’язків.

Тепер керівників шкіл обирають на відкритому конкурсі, який проводить незалежна конкурсна комісія, а не продовжують контракти автоматично чи призначають без відкритого відбору.

Конкурс може тривати до двох місяців і включає:

  • представлення власного бачення розвитку закладу;
  • оцінку професійних компетенцій кандидата;
  • тестування знань і управлінських навичок.

У Вінниці Департамент освіти регулярно публікує оголошення про конкурсні відбори на посади директорів комунальних закладів та результати відбору. Нещодавно завершився прийом документів на керівника Вінницького ліцею №21. Наразі тимчасово виконуючою обов’язки директора цього закладу є Анжеліка Вовк.

Для оцінки кандидатів формується спеціальна конкурсна комісія. Наприклад, під час відбору очільника Вінницького ліцею №30 ім. Тараса Шевченка до її складу увійшли заступник міського голови Галина Якубович, директор департаменту освіти Оксана Яценко, депутати міської ради та члени постійної комісії з питань освіти, культури, молоді й спорту. Також у комісії беруть участь представники Державної служби якості освіти у Вінницькій області, керівники профільних відділів і досвідчені директори шкіл. Загалом кожна комісія налічує щонайменше десять посадовців, що забезпечує прозорий і збалансований відбір кандидатів.

Таким чином нинішня система відбору кандидатів забезпечує прозорість, рівні умови для всіх претендентів і дає можливість обирати керівників, які здатні не лише підтримувати стабільність закладу, а й впроваджувати інновації, мотивувати колектив і спрямовувати школу на розвиток учнів.

А ви пам’ятаєте директора своєї школи? Яким він був, чим запам’ятався? Поділіться своїми спогадами у коментарях!

 

Читайте також:

Хто тут головний? Вседозволеність підприємця в Будах вийшла за межі села

Бійка під носом у поліції, яка не втрутилася. У Вінницькому ТЦК прокоментували інцидент

Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.

Коментарі (2)
  • Andy Andy
    Найкраща освіта надавалась при комуністах. Відхід від надання такої освіти нічого гарного не дасть.  На даний час найкращі учні з математики, фізики є китайці, про що свідчать результати міжнародних олімпіад. Професіонал, що вмотивований контрактом на 6 років, буде використовувати будь яку можливість по максимуму заробити і іншого його не буле цікавити
  • Місцевий
    На привеликий жаль, багатьох цих людей вже немає в живих, але ми їх знаємо і помним.

keyboard_arrow_up