Чому кількість акредитованих освітніх програм не завжди означає вищу якість освіти (Пресслужба вінницького медуніверситету)

Чому кількість акредитованих освітніх програм не завжди означає вищу якість освіти (Пресслужба вінницького медуніверситету)
  • Нещодавно Центр міжнародних проєктів «Євроосвіта» оприлюднив рейтинг українських закладів вищої освіти, сформований за результатами акредитаційних експертиз Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти (НАЗЯВО) у 2019–2025 роках.
  • Та цей рейтинг відображає насамперед акредитаційну активність закладів освіти, тобто кількість освітніх програм, які проходили акредитацію протягом зазначеного періоду. Тому позиції університетів значною мірою залежать від кількості освітніх програм, які вони реалізують, а не лише від результатів самих акредитацій.

Наприклад, лише у 2026-2027 навчальному році Вінницький національний медичний університет (ВНМУ) готує до акредитації 11 освітніх програм. Та студенти навчаються за ними і зараз. За нинішніми вимогами Національного агентства із забезпечення якості освіти (НАЗЯВО), акредитувати можна лише програму, за якою університет вже проводить навчання. Це однаковою мірою стосується як нових, так і раніше акредитованих освітніх програм, якість яких потрібно підтверджувати щоп’ять років.

Наприклад, поряд із традиційними освітніми програмами «Медицина», «Педіатрія», «Стоматологія», «Фармація» та «Медична психологія» у 2026 році ВНМУ проходитимуть акредитацію й нові напрями підготовки — «Клінічна психологія», «Психологія», «Фізична терапія», «Менеджмент в охороні здоров'я» та «Менеджмент організацій і основи проєктної діяльності у сфері громадського здоров'я». А ще три програми вже були акредитовані на початку поточного року.

І студенти за всіма цими програмами вже вчаться, бо ризиків не отримати диплом для них, практично, немає: до сьогодні у ВНМУ, згідно із згаданим рейтингом, не було неакредитованих програм.

Але позиції університетів у цьому порівнянні сильно залежать не лише від якості, а й від кількості акредитацій. Так, на Вінниччині лідером порівняння університетів став Вінницький національний технічний університет (ВНТУ) з 89 акредитованими програмами та 20 місцем. Наступним серед вінницьких ЗВО, але вже на 70ій сходинці, був Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського. Тут з 2019 по 2025 рік було акредитовано 66 програм.

Вінницький національний аграрний університет акредитував 39 програм та посів 77-у сходинку. ВНМУ був 131-им з 13 акредитованими програмами – у медичній сфері, яка уважно регулюється державою, із кількістю програм не розженешся. Але є і приємні моменти: з чотирьох названих вінницьких університетів зразкові акредитації отримали програми лише у ВНМУ та ВНТУ.

Одну зразкову програму та 129 місце рейтингу з 16 акредитаціями має релокований до Вінниці Донецький національний університет імені Василя Стуса. Харківський національний університет внутрішніх справ, що також тепер розташований у Вінниці, акредитував 29 програм та посів 120 місце рейтингу. Найнижчу регіональну сходинку, 210-у з 215-и можливих, посіла Вінницька академія безперервної освіти. Вона за 5 років акредитовувала 7 програм, дві акредитовані не були.

Та акредитація освітніх програм — це не лише формальна процедура. Це й підтвердження того, що університет постійно розвивається, реагує на потреби суспільства та відкриває нові можливості для студентів. Зрештою, найкращим підтвердженням якості освітніх програм залишаються не рейтинги, а довіра вступників, студентів і роботодавців, яку університети, зокрема, і ВНМУ послідовно зберігає протягом багатьох років.

Вікторія Родінкова,
проректорка ВНМУ з інновацій та зв’язків з громадськістю

Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.

Коментарі

keyboard_arrow_up