Рештки п'ятьох людей, давній посуд, козацькі люльки… Що знайшли на розкопках в центрі Вінниці?

Розкопки на території комплексу Спасо-Преображенського кафедрального собору ПЦУ (раніше Домініканського монастиря)

• У центрі Вінниці продовжуються археологічні розкопки на території Свято-Преображенського собору.
• Вже були знайдені різні фрагменти кераміки, давні монети та рештки п'ятьох людей похованих в одній могилі.
• Журналістка «20 хвилин» дізналася детальніше про ці знахідки та їхні значення для історії нашого міста.

Розкопки на об’єкті «Домініканський монастир» розпочалися в другій половині червня. Про відновлення археологічних досліджень повідомили Музей Вінниці. З повідомлення стало відомо, що керуватиме роботами співробітниця музею, кандидатка історичних наук Ольга Манігда. Вона і розповіла журналістці «20 хвилин» детальніше про ці розкопки.

— Місце, де ми знаходимося є найдавнішим серцем Домініканського монастиря (нині Спасо-Преображенський кафедральний собор ПЦУ), який був заснований у Вінниці у 1624-му році. Два роки від заснування відбувалося будівництво цього монастиря і за документами, дуже добре відомо, що він був дерев'яний, — розповідає пані Ольга. — Однак, саме зараз ми проводимо дослідження кам'яних споруд, тобто можемо зробити висновок, що вони з'явилися тут ще раніше.

Ольга Манігда говорить, що саме ці рештки кам'яної споруди були знайдені під час досліджень 2013-2017 років, але проєкт був заморожений. Кандидатка історичних наук каже, що ніхто не думав, що цей проєкт матиме таку довгу паузу. Але з 2020 року у Вінниці з'явилося багато хороших дипломованих фахівців та археологів, які мають право проводити дослідження. Пані Ольга пригадала, що саме керівником цієї великої археологічної експедиції стала Ольга Грабовська. Також, відомо, що за ініціації місцевих істориків та археологів, Департамент архітектури та містобудування заснував програму археологічних досліджень, яка поширюється на всі археологічні пам'ятки, які розташовані в межах міста. Саме в межах цієї програми відбуваються ці дослідження.

— Ми не працюємо заради знахідок, ми працюємо заради того, щоб дати відповідь місту, на те, що собою являють ці фундаменти. Але попутно в тих археологічних шарах, які ми досліджуємо, одночасно знаходимо вишуканий посуд XVII-XVIII століття, козацькі люльки, монети часів Російської імперії, елементи устрою, елементи облаштування споруд і кімнат, наприклад кахлі, — ділиться інформацією про знахідки керівниця проєкту. — Але основне наше завдання, це знайти, де закінчується цей фундамент, як він влаштований. І можливо це дасть нам відповідь якого часу він.

Але одним з найцікавіших відкриттів та знахідок стали рештки п'ятьох людей, які були поховані в одній могилі. Детальніше про них нам розповіла Яна Короленко — виконуюча обов'язки зав сектора археології в Краєзнавчому музеї.

Відомо, що це були три чоловіки та дві жінки. 

 — Умови поховання досить дивні, оскільки одна жінка була як в труні, а чоловіка ніби просто кинули на неї зверху. Тому коли вже зачистка проходила, місцями було важко відрізнити, де чия кістка, — розповідає пані Яна. — Але кісток жінки насправді майже не залишилося, в той момент, як у чоловіка було їх багато. Він взагалі був таким велетнем м'язистим.

Ще два інших, які були знайдені на тому ж місці належать також жінці та чоловіку, археологи висувають припущення, що вони могли бути родичами, через те, що мають сильну схожість між собою.

— Лише гендерна різниця вказує на їхню відмінність. Хоча ми ще помітили, що у чоловіка на голові є сліди від ударів, але скоріш за все він з ними ще жив. І у жінки також ми помітили певні ознаки травм голови, але вони не так сильно виражені, як у чоловіка, — каже дослідниця.

Більше про походження та час решток цих людей зможуть сказати дослідження антропологів, про знахідки їм вже повідомили. Та все ж таки висувають припущення, що всі ці люди були поховані не одночасно, а впродовж будівництва монастиря.

— Але цікаво, що ще один з трьох чоловіків, який був знайдений трішки під фундаментом, має зовсім інший череп. Тому, що ці чотири є більше схожими до нас, а той зовсім інший.

Існує кілька теорій щодо походження цих пам'яток, включаючи козацьку добу та добу Литовського королівства, а можливо кожна з них належить до різних часових проміжків. Більш точну інформацію можна буде отримати лише після проведення антропологічних досліджень. Ці дані та відкриття можуть розповісти більше про історію нашого міста, дозволити глибше зануритися в його витоки та допомогти відповісти на деякі нерозгадані таємниці нашої історії.

Відомо, що дослідження вже завершується, залишилося 4-5 днів. Зараз проводиться більше чистове розчищення, фіксація та креслення для того, щоб наступні покоління могли працювати тут за зробленими попередньо кресленнями й могли зрозуміти, що і як було.

На питання щодо до долі цього фундаменту розповіли наступне:

— Зараз місту належить вирішити долю цих кам'яних решток. Чи будуть вони тут робити музей, чи будуть просто зберігати фундаменти консервуючими речовинами, щоб зберегти на майбутнє з розрахунком, що через певний проміжок часу будуть більш досконалі методи дослідження і можна буде створити кращий музей, щоб не руйнувати цемент, — каже Ольга.

Щоб провести тут дослідження знадобилося близько 30 людей, серед них були студенти двох вінницьких вищих навчальних закладів: Донецького національного університету та Вінницького педагогічного університету. Але на сьогодні працює лише семеро осіб.

— Нам дуже пощастило, що у нас працювали студенти, вони дуже вмотивовані та круті, які змогли зробити 80% важкої фізичної роботи. Хоч можливо ця професія виглядає романтично, але на 90% вона складається з важкої фізичної роботи, — говорить Ольга Манігда.

Крім того, допомогти згодилися хлопці волонтери. З одним журналістка «20 хвилин» поспілкувалась, його звати Володимир Гуцул.

— Я прийшов сюди із власної ініціативи, мені цікава історія та відвідування історичних місць, як розкопки. Зацікавив мене до історії мій дідусь, він мені завжди розповідав багато захопливих історичних фактів, — говорить хлопець. — А самі розкопки та розчищення можна порівняти з банальним прибиранням вдома, єдине трішки інструменти відрізняються. Але мені показали тут якими щітками та шпателями це робити, як правильно це робити, що можна розчищати, а що краще залишити.

Зі своїх знахідок назвав шматочок глечика керамічного та рештки ребра коров'ячого.

Читайте також:

У Вінниці відновили археологічні розкопки на території Спасо-Преображенського собору. Що знайшли?

Юнак з Миколаєва намалював комікс про Вінницю як вдячність місту

Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.