Напередодні презентації Георгій Федорков розповів журналісту 20 хвилин Вінниця про сюжет книги. Втім, про це читач може дізнатися самостійно. Набагато цікавіше почути, як автор диктував тексти на волю по мобільному, хто записав сотні сторінок. Це друга книга трилогії. Перша мала назву - «Жизнь вне закона» . Три тисячі її примірників поширили на Майдані під час Революції Гідності.

«Яника» назвав вмілим митарем

«Жизнь вне закона»  стала першим прозовим твором Федоркова. Він каже, що її мали надрукувати ще у 2007-у році. Насправді побачила світ тільки у 2013-му.

-За цю книгу Новий 2013-й я зустрічав у карцері, - згадує співрозмовник. - Це художньо-документальний твір. У ньому «Яника» назвав «удачным митарем». Як тільки про написане дізналося тюремне начальство, мене відразу заперли в карцер. Потім почався Майдан і це мене врятувало. Книга вийшла 5-тисячним тиражем. З них три тисячі роздали на Майдані.

За словами автора книги, у ній представлено всіх відомих політиків – від Лазаренка, Кравчука, Кучми, Ющенка – до нинішніх Тимошенко й Порошенка.  Хоча основу сюжету становить життя на зоні. Щоб зрозуміти, як все це поєднується, треба читати.

Писати прозу порадив один із злодіїв в законі. До того «на зоні» були відомі вірші Федоркова. У 2002-у його доставили у тюремну лікарню міста Буча під Києвом. Там познайомився із злодієм в законі. Майже місяць вони провели в одній камері. Той сказав, що про зону пишуть неправдиво. Запропонував Георгію спробувати виправити несправедливість.

-До того я не написав прозою жодного рядка, - каже Георгій. – Не знав,я к це робиться. Але думав про інше – чому ніхто правдиво не описав життя за ґратами. Тоді я ще не знав, скільки матиму через це проблем. Коли взявся писати, тексти полилися зсередини. 

Конфіскований з друкарні текст відновив по пам’яті

Перші сторінки у нього відібрали під час «шпону». Тоді він примудрився писати на туалетному папері. Писав олівцем. Незручно, бо ж не та якість паперу. Написане диктував по мобільному на волю.

-Мені порадили одну жіночку, яка погодилася записувати  під мою диктовку, - каже Георгій. – Хочеться назвати її прізвище. Тільки не знаю, як вона до цього поставиться. Вона відповідала на мої дзвінки у будь-яку пору доби. Найбільше здивувало, що за таку адську роботу не взяла жодної гривні. А книга має 300 сторінок! Частину тексту,правда, вдалося передати по етапу. Але в основному виручив телефон.

Згадує, скільки мав через це проблем. Бувало, сексти його видавали начальству. Одного разу охорона взяла мене в кільце, шоб не міг нічого ні сховати, ні викинути. Закінчувалися такі сцени відправкою в карцер.

У 2007 текст книги в електронному варіанті знаходився в роботі в друкарні.

-Я тоді тільки вийшов на волю, - розповідає співрозмовник. – Одного разу до мене підійшов знайомий. Каже, ти написав книжку про бандитські 90-і у Вінниці. Засвітив там людей, які тепер у пошані. Порадив не друкувати цього. Насправді я нікого не світив. Та й описані події відбуваються не у Вінниці, а в іншому місті. Через місяць після того мене знову посадили. Флешки забрали з друкарні. Дома під час обшуку відібрали диск з текстом. Був такий слідчий Сергій Бондарчук. Обіцяв після завершення слідства повернути. Дотепер повертає. Довелося все відновлювати по пам’яті. Частково написане від руки на папері збереглося у мами. Як уже згадував, надрукували книжку тільки у 2013-му.

«Жизнь в законе» має ще більше сторінок, ніж попередня книга, - 471. Долю головного героя Радіона Дубровкіна визначила випадкова зустріч із злодієм у законі. Спершу він став залучати молодого хлопця до злодійського світу. Але одного разу круто змінив свою думку. У його черепну коробку «постукала» геніальна ідея: навіщо конфліктувати із законом, коли можна керувати ним так, як це потрібно. Він вирішив дати своєму молодому знайомому гарну освіту , щоб той увійшов в політичну еліту. Як далі склалася доля героя, при бажанні можна дізнатися, прочитавши книгу. Скажу тільки, що сюжет не закінчується нашими днями. Автор заглядає за горизонт, у 2020-й рік. Фентезі… Елемент цього жанру додає твору Федоркова ще більшої інтриги

За що судили?

Перед тим, як відповісти на це питання Георгій Федорков каже, що повністю переосмислив своє попереднє життя. За його словами, перший раз засудили у молодості за бійку. Дали два роки. Потім були квартирні крадіжки. 15 років дали за вбивство, хоча, переконує, готовий поклястися перед Господом, що не має за собою такого гріха. Останній термін ув’язнення отримав за кредитні махінації, до яких, стверджує, також не мав стосунку. На волю вийшов 2 жовтня 2015-го. Рік перебуватиме під постійним наглядом правоохоронців. З певністю стверджує, що жахливе минуле для нього назавжди кануло в Лету.