Перш ніж стати барменами, вінничани закінчували академії та міняли роботи. За вечір можна взагалі не отримати чайових або заробити на «Жигулі». Бармени заробляють більше за юристів. Якщо у тебе є схильність до алкоголю, то краще не ставати за барну стійку. Вони знають, чим пригощати будь-яких дівчат.

Події, які відбуваються в житті вінницьких барменів, часом бувають незвичними. І кожен новий день не схожий на всі попередні. У них свої постояльці, які приходять не тільки випити, але й поговорити. Висповідатися.

Владислав Золотовський
27 років, бармен в Hungry Duck Pub

— Перш ніж я опинився тут, я працював адміністратором у інтернет-салоні, на поліграфії, торговим агентом, вантажником, експедитором, барменом у ресторані, клубі та караоке. Але життя змусило змінити роботу і я прийшов сюди.

Спочатку я не знав, як правильно вести себе з клієнтами, але це приходить з досвідом. Давайте на прикладі гостя напідпитку: він приходить і просить тебе налити — ти наливаєш. Чому? Тому що він попросив. А з досвідом ти будеш вступати з ним у контакт: запитаєш, що він пив, що їв, як себе почуває, може відмовиш його чи запропонуєш інший варіант, наприклад, чайку.

Бармен — це живий емоційний щит. Тобто, ми повинні бути психологами, а якщо того вимагає ситуація, то бездушною машиною, яка буде тільки наливати. З роками я навчився підводити гостей до того, чого хочу я, а не вони. А я хочу, щоб гість пішов задоволеним, адже задоволений гість завжди приведе із собою друзів і скаже, що хлопець за стійкою минулого разу не дав йому напитися.
 

Нерідко буває, що люди розмовляють зі мною про погоду чи напої, а хтось приходить і скаржиться на свої особисті проблеми, але таке буває, коли підійшла кондиція. До кондиції теж по різному приходять. Був у мене один постоялець, якого можна назвати професійним «любителем рідини». На моїх очах він із пивної лійки випив півлітра горілки з пивком, встав, закусив і продовжив вечір. А напередодні останнього Нового року, один з гостей був так вдячний, що за вечір ми з напарником заробили на «Жигулі». Але потрібно пам'ятати, що алкоголь — це такий хлопець, з яким потрібно на ви, в пенсне і в котелку.

Коли ти хороший бармен — гості приходять безпосередньо до тебе, тому що знають, що все буде добре, їм приємно з тобою спілкуватися. У людей є свій стоматолог, психолог, перукар і є свій бармен. Якщо все так, значить, ти фахівець своєї справи.

Владислав Бекетов
25 років, бармен в Beef Eater

— Прийшов працювати барменом, тому що потрібні були гроші. Це було сім років тому, тоді як раз у Ірпінській податковій академії навчався. Закінчив бакалаврат, міг продовжити навчання, але на бюджет я б навряд чи пройшов, а йти за дві тисячі працювати за фахом не хотів.

Барменом я почав заробляти в два рази більше за колег-юристів. Іноді зустрічаю їх, розповідають про роботу в офісі, нудьгу, сірість та скаржаться на рутину. Для деяких п'ятниця стала приводом напитися, а я відчуваю себе добре. Мені це подобається, я вмію це робити, так що і далі буду цим займатися. Хоча є і зворотна сторона — робота морально важка, постійний недосип, а у деяких через безперервне стояння починається варикоз.

Найбільше мені подобаються компанії друзів, які давно не бачилися і збираються в нашому закладі. Коли вони підходять до бару, я завжди намагаюся приділити час, щоб подарувати їм свято. Деякі з них щось тобі розповідають, але я знаю, що у відповідь вони нічого чути не хочуть. Їм просто потрібно висловитися. Під кінець вечора вони вже бачать у мені друга, який може запропонувати їм не чергову порцію гіркого віскі, а солодку каву.
 

Для того, щоб гості поверталися знову, мені нічого особливого робити не доводиться: налив та вислухав. Забороняти їм пити я теж не маю права, можу запропонувати замість 50 мілілітрів алкоголю 25. Реакція буває різною, але, як правило, по людях відразу видно, коли вони неадекватні, а коли п'яні.

Колись давно я вважав, що бармен може відпрацювати курортний сезон і купити машину. Принаймні так говорили. Хотів в університет на власному авто їздити, а виявилося, що все зовсім не так. Чайових буває всього 20 гривень за вечір, а іноді взагалі не буває. Особисто я живу на ставку.

Той, хто думає, що робота бармена, це створення коктейлів, глибоко помиляється. Коктейлі — це крапля в морі. Ми підготовлюємо і прибираємо робоче місце, затарюємо полиці, проводимо контроль посуду, контролюємо наявність товару, постійні переобліки і матеріальна відповідальність за весь бар, робота з клієнтами та колективом. У професію я прийшов заробляти, але завдяки їй мені стало легко спілкуватися з людьми, я навчився коктейльному мистецтву і отримую задоволення від своєї роботи.
 

Тимофій Хмарський
28 років, бармен в River City

— Потрапив у цю професію випадково, коли найкращий друг підбив піти навчатися на бармена. У підсумку я пішов, а він ні. Минуло багато років, десять з яких я працюю за фахом.

Кожен мій день — це рух, я ніколи не стою на місці і маю можливість розвиватися. Мені подобається ця робота, бо я по життю не звик нудьгувати. У мене постійне свято, нові люди, цікаві та корисні знайомства, та й гості час від часу щось видають.

До кожного з них потрібен індивідуальний підхід — як до наших, так і до іноземців. Через фінансові можливості між нами є різниця. Українці більше по пиву, горілці, легким та дешевим коктейлям, а іноземці вважають за краще віскі, коньяки, бренді та вина.

Звичайно ми намагаємося сприяти тому, щоб люди пили менше горілки, навчаємо їх культурі пиття. Тобто, що та з чим пити. І українці нарешті починають вникати у це. Їм починає це подобатися. Але випадків: «ану налий мені найдорожчого, що у вас є і залий туди пепсі» — все одно вистачає.

Наприклад, нелогічно розбавляти Hennessy кока-колою. По-перше, через ціни, по-друге, через смакові якості коньяку. А ось віскі з колою — це цілком нормально. Взагалі конкретних рамок не існує, є рекомендації від виробників чи сомельє.

Коли люди тільки потрапляють в барну справу, то в багатьох страждає печінка. Є інтерес спробувати все, дізнатися, яке воно на смак. Але головне тут — дружити з головою, а якщо є нездоровий інтерес до алкоголю, то я б взагалі не радив йти працювати за бар. Тільки в мінус підеш.

А кажучи про чайові, я скажу, що «багато чайових» — це відносне поняття. Так, вони є, але ми, як і багато інших, живемо від «зп. до зп.». Чайові більше на сигарети чи проїзд. У багатьох гостей взагалі немає такого поняття, як віддячити бармену за виконану ним роботу. Але ж, якщо нас добре попросити, то ми можемо порадити, з яким напоєм «підкотити» до тієї чи іншої дівчини. Ми знаємо цю кухню.