У «Плеяді» весь день співали й танцювали – іменини Танцюри справляли

Нині молодь так не співає

Вік виконавців – від семирічного до 80-річного. Деякі співаючі бабусі спиралися на ціпок, бо мають за плечима статечні роки.

-Ми вже думали не показуватися цього разу на люди, - розповіла журналісту «20 хвилин» керівник народного колективу села Тернівка Крижопільського району Ольга Десяк. – Все-таки поїхали. Бачимо, а тут є такі, що на палиці спираються. У порівнянні з ними ми ще на коні.

Бабусі з Тернівки заслуженим артистом України Станіславом Городинським та працівником Центру народної творчості, поетесою, депутатом облради Жанною Дмитренко. Тернівчани потішили глядачів народною піснею про п’яницю. Кажуть, вибрали її для виконання, щоб людей трохи розсмішити, бо нині журби багато.

На грудях у пані Ольги Золота Зірка Героя Соціалістичної Праці. Нагородили її за високі урожаї кукурудзи. Було це у далекому 1960-му. Ольга Федорівна тоді працювала ланковою.

-Ми й на полі співали, і коли йшли на роботу, чи поверталися додому – теж співали, - розповідає співрозмовниця. – Бувало, сапаємо, стомимося. Я кажу до дівчат: «Покидайте сапи, гайда до гурту». Як затягнемо пісню – одна другої веселіша!.. Десять хвилин поспівали – і далі кукурудзу сапати. Нинішня молодь мене не зрозуміє. Але нехай хоча б знають, як воно було.

Сільський художній колектив Ольга Десяк очолила у 20 років. Відтоді залишається його керівником. І сама не перестає співати.

-Старість пісні боїться, - каже пані Ольга. – Ми це давно зрозуміли, тому й відганяємо її піснею. Репетиції чекаємо, як свята. Так і живемо з піснею.

На майданчику біля «Плеяди» всі місця для паркування транспорту були зайняті переважно автобусами, які привезли на фестиваль самодіяльних артистів з усіх районів області. Деякі колективи репетирували свої номери тут же, на вулиці. Одні співали на сцені інші на вулиці. Звучала мідь духового оркестру музикантів з Чечельника.

Бриніли струни кобз ансамблю з Горбанівки Вінницького району.

Колектив з Піщанки співав навіть після виступу на сцені

Ансамбль "Марічка" з Животівки Оратівського району

-Не фотографуйте когось окремо, бо будуть ображатися, зробіть колективне фото, - каже керівник відділу культури Оратівського району Олександра Пушкар. – Наш колектив має назву «Марічка». Він із села Животівка. Виступав вже й на столичній сцені. Керує ансамблем Марія Жук.

Лідія Горошко знайомить зі своїм  ансамблем «Родичі» з Ладижина.

Представниці етномайстерні "Коло"А в етномайстерні «Коло» є викладач з Донецького національного університету Вікторія Ніколаєва. Виступає разом з вінничанами Юлією Васюк, Наталією Сентемон, Інною Єрмаковою. У колективі беруть участь і їхні малі діти.

Так само малі артисти є в ансамблі «Чопова криниця» з Гущинець Калинівського району.

Директор обласного департаменту культури Станіслав Городинський не приховував задоволення від виступів самодіяльних артистів і спілкування з ними.

Сттудентки Вінницького училища культури і мистецтв імені Леонтовича

Микола Мельник і його кобзаДуховий ансамбль з Чечельника

Марія Моторна з Гончарівки Літинського району

-Народна пісня – неоціненний скарб нашого народу, а ці люди, які її зберігають і передають молодому поколінню, народилися з піснею в серці, - каже Станіслав Городинський.

У суботу – гала-концерт

У суботу, 11 червня, у другий день фестивалю, виступатимуть самодіяльні колективи з Хмельницької, Житомирської, Волинської, Черкаської, Івано-Франківської, Чернігівської, Кіровоградської та Чернівецької областей.

О 16-й годині розпочнеться гала-концерт переможців фестивалю, кращих колективів нашої та інших областей. У програмі також заплановано виступ фольклорного гурту «Кралиця» Київського національного університету культури та мистецтв.

Гала-концерт має тематичне спрямування і пройде під девізом: «Ой, зійдімося, роде!»

Один раз у п’ять років

Фестиваль у пам'ять про Гната Танцюру започатковано у червні 2001 року до 100-річчя фольклориста, етнографа, краєзнавця, митця. Проводять його у Вінниці та на батьківщині – у селі Зятківці Гайсинського району та в самому Гайсині з періодичністю один раз у п’ять років.

-Такі фестивалі це найкраща пам'ять про нашого видатного земляка, - каже Станіслав Городинський. – Кожен з тих, хто нині виступав на сцені, виконували пісні, записані Гнатом Танцюрою. Люди пам’ятають митця і передають зібраний ним скарб наступним поколінням.

12 червня фестиваль завершиться у Гайсині. У програмі заключного дня – марш-парад фольклорних колективів Гайсинського району, урочистості біля музею-садиби. У міському парку культури виступатимуть місцеві самодіяльні колективи та учасники конкурсу з інших областей.  Працюватиме «Містечко майстрів», де представлять вироби декоративно-ужиткового мистецтва.

Довідка

Гнат Танцюра народився 10 червня 1901 року у селі Зятківці тоді Кам’янець -Подільської губернії  Зібрав понад 2500 українських пісень (із мелодіями). Автор друкованих праць: «Жіноча доля в народних піснях» (1930), «Записки збирача фольклору», «Цвіте калинонька», підготував збірник «Пісні Явдохи Зуїхи» (1965), в якому подано 925 найкращих зразків із репертуару співачки.

Рукописні праці — «Історія с. Зятківці», «Весілля в с. Зятківцях» та інші — становлять окремий фонд в Інституті мистецтвознавства, фольклору та етнографії НАН України. З життя пішов 12 листопада 1962 року.

Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.