У Краєзнавчому музеї показали золоті скарби сарматів та срібло Грохольських

• Золоті прикраси царя Інесмея та його дружини, яку вбили, щоб поховати поряд з ним.
• Скарби зі скрині, яку випадково знайшли на території Вінниці. Коштовна зброя та обладунки.
• У малій залі Краєзнавчого музею відкрили виставку скарбів

 

Експозиція поділена на 10 вітрин. Предмети, які там представлені, належать до різних періодів історії. Тут є Трипільська культура, а саме: прикраси-обереги з глини та міді, Доба бронзи, сарматське золото, Черняхівська культура, доба ранніх слов’ян, чорних клубуків (кочовиків), Пізнє середньовіччя і Нова доба.

 

Перші в Україні ювелірні вироби Доби бронзи (ХV-X століття до н.е.) — речі поховань Гордіївського курганного могильника, що в Тростянецького району. Зі слів наукового співробітника відділу археології Олександра Фіщука, на території цього району у 80-х роках археологи дослідили близько 40 курганів. Ще в давнину їх пограбували.  Намисто з бурштину і золота, персні, браслети, скроневі кільця-підвіски, зроблені у вигляді солярних знаків (символів сонця) - це те, що грабіжники не забрали з собою.

—  Узагалі, в ранніх культурах солярний знак дуже поширений, — каже Олександр і показує на інші вітрини з прикрасами, що мають символи сонця. — Ці речі з’явилися десь 1500 років до нашої ери. Он ті прикраси — в третьому столітті до нашої ери. Але в них теж присутній солярний знак у вигляді квіток, а на намисті висять круглі підвіски. Тобто абсолютно різні культури, які навіть не є родичами один одному зберегли солярні знаки.

 

Золота колекція Гордіївського курганного могильника вважається найбільшою і найстарішою. Окрім золота, тут виставлене намисто з бурштину. Але це лише частина, яку змогли помістити у вітрину. А загалом знайшли півтора кілограма напівкоштовного каміння.

Намисто з бурштину

Цікава також колекція сарматського золота, яку розкопали в курганах Ямпільського району неподалік села Пороги. Учені припускають, що це  речі з поховань сарматського царя Інесмея. Разом із ним поховали і його дружину. Історик Олександр Фіщук пояснює, що  коли у скіфів і сарматів помирала якась знатна особа, то за традицією його дружину чи наложницю хоронили разом із ним. Тому ліворуч під склом можна побачити коштовні прикраси царя, а праворуч — його дружини.

Речі з поховань сарматського царя Інесмея та його дружини, І ст. н.е. Кургани біля села Пороги Ямпільського району. Зображення робили британці.

Гривна із орнаментом двох голів коней, яка одягалася на шию чоловікові, слугувала таким собі прототипом корони. Але дещо практичним: вона не злітала при верховій  їзді.

Гривна - символ влади. Для сарматів і скіфів також присутній звіриний стиль в оормленні будь-яких предметів.

Гарнітура парадного та портупейного пояса, гастагна — прикраса у вигляді щитка, яка прикривала кисть від удару тятивою лука. Браслет, короткий меч у піхвах, предмети із золота для оздоблення чоловічого і жіночого костюмів, масивний  срібний кубок — майже всі речі досить практичні через кочовий спосіб життя сарматів.

Меч в піхвах (залізо, дерево, шкіра, золото, емаль)

На пряжках портупейного поясу чоловічок тримає за хвіст двох грифонів, які терзають лань.

 

 

Речі з поховань дружини царя

 

Жіночі прикраси

— Сармати були неписемним народом, тому дуже рідко виходить прив’язати такі знахідки до певної історичної постаті. Адже на цій могильній плиті не було написано: “Тут похований цар Інесмей",  — розповідає Олександр. — Як вдалося знайти? На деталях одягу і зброї є родовий знак сарматів – тамга. Народ був кочовим і мав величезну кількість худоби. Для того, щоб не сплутати свою з чужою, тварин таврували. Поступово форма тавра перетворилася в родовий знак. У кінці першого століття нашої ери у місті Ольвія владарював цар Інесмей, який чеканив свої монети. На них була точно така тамга, як на предметах з могили, відкопаної у селі Пороги.

На деталях одягу і зброї є родовий знак сарматів – тамга.

Поряд із цією експозицією інша — Черняхівської культури: найдавніші монетні скарби на Вінниччині, римські динарії (монети) ІІІ-ІV століття до нашої ери.

 

 

Нову добу представляють предмети столового срібла XVIII-XIX століття. Це виделки, ножі, ложки, таці, блюда, на яких вигравірувана абревіатура “МГ”, тому припускають, що столові прилади належали родині Грохольських.

— Це випадкова знахідка на території Вінниці під час земляних робіт, — каже Олександр Фіщук. — Ковшом трактора витягнули скриню  із столовим сріблом вагою 31 кілограм. Загальна кількість предметів 191. У нас на вітрині виставлена тільки їх  частина.

 

Виставка «Коштовні сторінки історії Поділля», діятиме до 19 червня, щоденно, крім понеділка, з 11.00 до 17.00.

Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.