Три дні, що перевернули культурний простір Вінниці. «Codafest» вдався!

«Сода фест? Це щось пов’язане з кулінарією?» — подібні безглузді питання  неодноразово ставили вінничани команді фестивалю «Coda», який відбувся у Вінниці з 18 по 20 листопада.Таке не розуміння з боку мешканців нашого міста не дивує, адже організатори вирішили відійти від усіх стандартів проведення творчих заходів і зробити щось справді революційне. 

На «Codafest» злились в одне ціле чотири різні мистецькі стихії: література, театр кіно та музика. Саме на останній була побудована концепція заходу. Музична складова лейтмотивом проходила через усі виступи та перфоманси, об’єднуючи їх у неймовірну фестивальну симфонію. Головна особливість «Coda» — майже повна відсутність у лайн-апі гучних імен. Більшість виступаючих — молоді, проте дуже перспективні письменники та музиканти, маловідомі широкому загалу. Не дивлячись на це, фестиваль таки знайшов свою публіку. Протягом трьох днів близько 400 людей, переважно  прогресивної молоді, зібралось разом, щоб поринути у бурхливий океан творчості. Гостинно приймав у своїх стінах відвідувачів та артистів клуб «Люди FushionPlace».

Перший день фестивалю розпочався з виступу чарівного літературного тандему «ДП» — Вікторія Дикобраз та Ольга Перехрест.  Талановиті панянки провели уявний радіоефір, під час  якого читали свою глибоку поезію, розмовляли про подорожі та богів, багато жартували один з одного, підтримуючи при цьому постійний діалог зі слухачем. Після такого позитивного поетичного експерименту вінничани мали змогу поглянути і на темний бік свідомості. Допоміг їм у цьому Євгеній Морі зі своїм проектом «Это не депрессия». Поет читав  публіці свої меланхолійні  філософські тексти та розповідав сумні історії з життя, змушуючи кожного присутнього зануритись у себе і подумати про власний біль. 

Чуттєвеі романтичне завершення літературної сцени першого дня забезпечив творчий симбіоз поетеси Оксани Боровець та бандуриста Ярослава Джуся. Інтимна лірика у поєднанні з прекрасними мелодіями зробили слухачам відповідний настрій для переходу на музичну сцену, де на них вже чекали молоді гурти «TikTu» та «BloomsCorda». Обидва колективи змогли завоювати серця вінницьких меломанів, знайти собі нових фанатів та стали чудовим розігрівом перед виходом на сцену «важкої артилерії» - відомих зірок андеграундної  естради «Фіолет» та «Dakooka». Перший гурт запалив своїми драйвовими  поп-роковим піснями зал, а другий навпаки намагався заспокоїти публіку ніжним жіночим вокалом. Проте збудженні вінничани не хотіли просто так відпускати улюблених артистів і вимагали більше і більше пісень, тому  виступ  «Dakooka» завершився далеко за другу ночі.

Наступний день фестивалю був ще більш яскравим та насиченим, ніж перший. Лекції, дискусії, майстер-класи, презентації книг, театральні вистави, музичні виступи та поетичні читання  – заходи і митці змінювались буквально щогодини. Глядачів вражала не тільки кількість події, але і їхній  незвичайний формат. 

Організатори фестивалю вирішили повністю відмовитись від типових поетичних читань, де декламування віршів чергується з питанням від модератора. Ламати кордони і працювати на грані жанрів  – під таким гаслом пройшов другий день на літературній сцені. Найкраще показав, як гармонічно можуть поєднуватись література, живопис та музика, перфоманс «Заповнення».  Вінницькі поетеси – Марина Однорог, Алла Жабокрик та Іліна Шишкіна ділились своїм почуттями та емоціями, читаючи пронизливі вірші. У це час художниця Ольга Трач виводила химерні візерунки на трьох жіночих манекенах, кожен з яких символізував поезію одної з літераторок. Музичний супровід створювало неперевершене струнне тріо: гітара, скрипка та віолончель.

Найбільш очікуваними гостем другого дня став відомий український письменник Макс Кідрук, який презентував свій новий техно-трилер  «Зазирни у мої сни». Усі сюжетні ходи та технології описанні у романі автор обґрунтовував з наукової точки зору, перетворивши свій виступ на захопливу  лекцію. 

На музичній сцені сьогодні несли варту  «ZE:RO», «MariCheba»та «Beissoul&Einius» - три абсолютно різні за звучанням гурти. Відсутність одноманітності у плейлисті стало найбільшим задоволенням для вінницьких меломанів.

На третій день фестивальна симфонія досягла своєї кульмінації. Продовжився шалений обмін енергією між артистами та шанувальниками мистецтва виступами Павла Коробчука, Богдана Куценка, Ірини Мисник та багатьох інших.  Своєрідною родзинкою вечора став виступ львівського театру «Склад 2.0», з виставою «Приморська пустка» за оповіданням Сергія Жадана. Щира акторська гра та експериментальність постановки не давали  глядачами відірвати ока від сцени, хоча там і було лише три людини та порожня ванна. Хед-лайнером третього дня був живий класик української літератури, легендарний Юрко Іздрик. Спочатку він взяв участь у дискусії на тему «Снобізм у культурі – як не «скурвитись» на хвилях мейн-стріму», а вже за кілька годин Юрко знову з’явився на сцені, але уже в ролі вокаліста колективу «Drumтиатр».Після цього  виступив неповторний гурт «Zapaska»,чиї інді-фолкові мелодії у поєднанні з електронікою по-справжньому розкачали зал. Дограють останні акорди фестивальної симфонії. Музиканти виконують свій найвідоміший хіт «Я радію сам». Проте у залі сам не радіє ніхто, усі присутні злились у шаленому мистецькому екстазі, проводжаючи  бурхливими оплесками наймасштабнішу культурну подію осені.

  До зустрічі наступного року, «Codafest»!

Іван КИСЛОЩУК

Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.