Остап Ступка – про стосунки і стан українського кіно: «Все життя – суцільний трилер!»

Народний артист України у ексклюзивному інтерв’ю RIA і 20minut.ua розказав про зйомки у канадському фільмі «Гіркі жнива», мрію побачити козацькі вестерни і українські фільми жахів на великому екрані та свою моральну підготовку до нового статусу – дідуся.

Остап Ступка – про стосунки і стан українського кіно: «Все життя – суцільний трилер!»

Грою народного артиста України Остапа Ступки вінничани насолоджувалися 7 березня. На сцені Вінницького театру імені Садовського у комедії «І тільки смерть розлучить нас» він грав змученого надмірною любов’ю чоловіка, який знаходить порятунок у дружбі з коханцем своєї дружини. Шалені пригоди і всі неочікувані перипетії незвичного любовного трикутника Остап Ступка грав з відомими друзями-акторами: зіркою серіалу «Повернення Мухтара» Костянтином Костишиним і зіркою серіалів «Коли ми вдома», «Слуга народу» і «Родичі» Катериною Кістень.

Під час перегляду неординарної вистави глядачі заходилися від сміху і у фіналі зустрічали улюблених акторів, стоячи. Та попри комедійний настрій, розмова Остапа Ступки з RIA виявилася напрочуд серйозною – про наболілі проблеми українського кіно і його уявний бум, про який усі говорять, але якого насправді і на горизонті не видно.

– Остапе, жанр вистави «І тільки смерть розлучить нас», яку ви показали у Вінниці, визначають як комічний трилер. Наскільки це вдало?

– Вдало, бо вистава про життя, а все наше життя – суцільний трилер! (посміхається) Ми як почали грати у цій виставі, багато згадували із власного життя. Тому що є що підкладати під певні тексти (посміхається). Усі перипетії цього любовного трикутника, всі ці текстові інсинуації драматурга, які стосуються стосунків, сімейного життя, чоловічих монологів – у багатьох ситуаціях і висловах і ми, і глядач пізнаємо себе. Від цього і йде відповідна реакція на цю тему, яка насправді близька всім без винятку.

– У кінотеатрах триває показ першого фільму про Голодомор «Гіркі жнива» за вашою участю. Наскільки важливо саме зараз підіймати цю тему?

– Дуже важливо! І, в першу чергу, це має робити Україна. Адже зараз цю тему першими підняли наші західні партнери – фільм канадський. Канада першою заговорила про Голодомор, а ми, знаєте, весь час запізнюємось… Колись кричали, що треба терміново «Тараса Бульбу» зняти, і зрештою «Тараса Бульбу» зняли росіяни. По Голодомору – та ж ситуація. Хоча є чудові, фантастичні сценарії, присвячені цій темі! До речі, теж спрямовані на співпрацю з європейськими кінематографістами. Але знову ж – усі готові знімати, крім нас. Як сказав класик: «За пустяком дело - нужен денежный капитал». Для кіно потрібні гроші. Бюджет «Гіркі жнива» - 20 мільйонів доларів. Ми не змогли, а Канада знайшла інвестора, спонсора й мецената, який дав гроші на зйомки фільму, що розкриває трагічну сторінку в історії України. І нам треба швидше реагувати на все! Це ж історія 30-х років! За цей час Україна могла зняти не одне кіно на цю тему. Але – першість у Канади. Зараз «Гіркі жнива» показують 43 країни світу і фільм має таку просвітницьку, політичну і пропагандистську місію. Насправді кожна країна має мати свою пропаганду – у  хорошому змісті цього слова. Сьогодні слово «пропаганда» трансформувалося настільки, що ми сприймаємо його лише у всьому, що стосується Росії. Хоча самі теж маємо мати свою пропаганду і кіно якраз гарно відображає ідеологію держави. Але у нас поки що це ще незрозуміло для дорослих, заможних хлопців, які можуть стати потенційними інвесторами в кіно. Кіно - це бізнес, кожен коли дає гроші, хоче отримати хоча б щось назад. У питанні кіно такої гарантії немає, тому люди й вагаються і не стоять у черзі, щоб дати гроші на кіно.

– Але ж усі кажуть, що зараз українське кіно переживає справжній бум?

– Бу-у-ум?! Який бум? Хочу подивитися на цей бум - хай покажуть! Скільки було повнометражних українських фільмів для кінотеатрів у 2016 році? Три, чотири? Це несерйозно! Це не бум! Бум – це коли на українське кіно не можна потрапити у зал, коли знято 44, 54, 64 фільми, а не чотири за цілий рік. От колись французи дійшли до того, що скоротили західне кіно, почавши виробляти більше свого, вийшли на рівень 50% іноземного, 50% - французького, тоді й отримали свій бум. А у нас зняли одну-дві стрічки – і потім десять років про них говорять: «От, ми зняли…» У день прем’єри вже наступний фільм треба знімати, а не говорити про минуле. Кіно – це ж конвеєр. Я не люблю цього слова, але це конвеєр, виробництво. Якщо вже існує у нас така структура як «Держкіно», то має бути чітка державна програма розвитку українського кінематографу, мають оголошуватися конкурси на історичні фільми, драми. Де ця програма?! У нас що, знімаються історичні фільми, історичні серіали? Подивіться, що в телевізорі робиться… Де повноцінні козацькі вестерни? Де українські казки? Де фільми жахів на основі українського фольклору? Україна ж стільки всього може знімати на абсолютно різні теми! У нас самодостатня, нормальна країна, тільки чомусь весь час чогось не вистачає… Відчувається недолугість у всьому. Немає престижного кінофестивалю: є одна «Молодість», ну і Одеський кінофестиваль з’явився – все! Що стосується акторського ринку праці - теж маса проблем. Немає акторських профспілок, які б захищали свої права і закони: хто, що і як знімає.

– А чому профспілок немає?

– Значить - це невигідно комусь. Але ж ми маємо себе захищати, а не пускати сюди по 120 російських акторів, які в минулому році знімалися на території України. Все ж як і було - нічого не змінилося! Вивісили списки, кого не можна пускати – їх не пускають. Фільми забороняють, а російські актори знімаються… Це те саме, що торгувати вугіллям з окупованих територій! Нам треба навчитися брати щось хороше у сусідів, навіть у тої ж Росії, яка видає іноземцям дозволи на роботу. Щоб зніматися в Росії, актор має отримати дозвіл на роботу, як і в будь-якій іншій країні. І цей дозвіл коштує грошей. А в нас пачками знімаються актори з Росії! Платять їм набагато більше, наші сидять без роботи - про що ми тоді кричимо?! «Ге-е-ей, да-а-а-вай!» А що давай? Зробіть щось, а потім вже будемо кричати: «Гей!» У культурі щось робити треба. Зокрема, вводити ті ж дозволи на роботу. Якщо ми вже не можемо жити без російських акторів – окей, зробіть обмеження, щоб не по сім людей у одному проекті знімалися, а – двоє. І щоб кожен отримував дозвіл, який, наприклад, буде коштувати по тисячі доларів. А потім щоб ці гроші йшли на розвиток українського кіно. Насправді ж усе дуже просто! Велосипед у світі вже давно винайдений. Ми намагаємося вигадати якийсь свій «український велосипед». Але ні, велосипед є один на весь світ. Є відповідні закони кіно, закони профспілок, закони для акторів, сценаристів, всіх людей кінематографічних професій. А ми, знаєте, весь час, як на плаву: то нас туди занесе, то - туди. І так весь час бовтаємось…

– У яких проектах ви зараз знімаєтеся?

– Я зараз не знімаюсь, чекаю весни й літа – тоді активний сезон почнеться. Зараз чекаю прем’єри. Має вийти «Казка старого мельника» для дітей. Знову ж – три роки, її, бідолашну, роблять… Ну не можна три роки казку знімати, розумієте?! Але вже з нетерпінням чекаємо, цього року має з’явитися. Також має вийти спільна українсько-італійська чорна комедія «Ізі» - там у мене невелика, але досить яскрава роль. Зараз творці планують по фестивалях покатати стрічку, а за правилами, поки тривають фестивалі, у прокат не можна пускати. Тому, сподіваюсь, що глядачі вже побачать цей фільм наприкінці цього року або на початку наступного.

– А у антрепризні вистави часто запрошують?

– У Києві є театр «Браво» з антрепризним принципом. Художній керівник Любов Титаренко запрошує акторів з різних театрів, які роблять разом вистави. От там у двох антрепризних виставах я відпрацював п’ять років. Ми, на жаль, нікуди не їздили, просто працювали на майданчику у Києві, ну і ще один раз уривок з вистави грали в Ізраїлі. Тому активна фаза антреприз у мене зараз тільки починається – комедія «І тільки смерть розлучить нас», яку побачила Вінниця, перша, з якою ми маємо великі гастролі. У рамках нинішнього туру з 20-го березня поїдемо у Житомир, Миколаїв, Одесу, Кропивницький, Запоріжжя…  Завершимо тур у Києві, де 30 жовтня 2016-го і відбулася прем’єра.

– Як виставу сприймають у різних містах?

– У кожному місті свій глядач, який вибудовує свою історію, перекладає на себе, чи відбувалося з ним у житті те, що він бачить на сцені. Повторюсь, у комедії «І тільки смерть розлучить нас» дуже багато знайомих ситуацій і в тексті, і в поведінці героїв, тому кожен глядач по-різному сприймає, але головне  - пізнає себе. Особливо гарячим був прийом на сході. У Маріуполі, Краматорську, Покровську глядачі з такими гарячими очима після вистави вибігали на сцену, фотографувалися. Вони голодні на цей рахунок - культурний. Ми ж майже ніякої культурної підтримки не робимо у тих областях! І втрачаємо їх потихеньку…

– Культурний голодомор?

– Так. Якщо ти хочеш будувати державу, то всі регіони потрібно залучати. Яка різниця, хто якою  мовою говорить – є державна програма! Це важливі речі, бо на сході люди дійсно прагнуть спілкуватися, хочуть чути українську мову, бачити українських акторів, відвідувати концерти українських артистів. Міністерство культури й відповідні інстанції мають посилати туди театри з гастролями, бо люди цього там потребують. Це ж наша територія! Хоч і дуже невесела…

– Надії на краще є?

– Все-таки є. Ми ж оптимісти! Тому сподіваємось.

– Остапе, наостанок – розкажіть, ви морально готові до нового звання, адже скоро станете дідусем? (син Остапа Ступки – актор Дмитро Ступка зі своєю дружиною Поліною Логуновою наприкінці лютого повідомили, що за два місяці чекають народження донечки, - авт.)

– Та хто ж не буде готовий? (посміхається) Дід Остап! Звучить! Життя триває.

Дякуємо за організацію інтерв’ю компанії «ВІННИЦЯКОНЦЕРТ».

Фоторепортаж з комедії «І тільки смерть розлучить нас» - Юрія Білошкурського.

Коментарі (1)
  • Прокоповна Проня

    Кто в укре живет, тот фильмы ужасов не смотрит.
11:28 По вулиці Київській закінчують облаштовувати тротуар та велодоріжку photo_camera 10:52 ДТП на Вінниччині: два побиті автомобілі, травмована жінка та загиблий водій photo_camera 09:53 За 3,3 мільйони гривень оновлять фасад вінницького аеропорту 09:05 Вибухи у Калинівці: оштрафували військового на 2,5 тисячі гривень 08:47 Як зекономити на опаленні житла: поради фахівців (Новини компаній) 08:30 Курс валют від НБУ на сьогодні, 23 листопада 2017 року photo_camera 07:30 Погода у Вінниці на сьогодні, 23 листопада photo_camera 22:30 У Вінниці 16 днів триватимуть заходи проти ґендерно насильства 21:35 Вінниця прийме чемпіонат Центральної України із зендокай карате-до 19:02 Чому молодий кондитер хоче взяти участь у «Народному бренді» photo_camera 18:42 ТОП – 13 фільмів усіх часів, відзнятих у Вінниці 18:07 Волонтерка Діана Мороз: про силу соцмереж та зібрані 1,5 мільйони гривень 17:15 Дев'ять китайців вивчають у педуніверситеті українську мову

На Хмельницькому шосе патрульних привернув увагу «ВАЗ», який буксирував інший «ВАЗ». Як виявилося не даремно, адже одне із...

Вінницькі правоохоронці викрили шахрайську схему заволодіння коштами громадян. Очільника так званої "фінансової піраміди"...

photo_camera

Вчергове з передової повернулися вінницькі волонтери. Вони доставили близько чотирьох тон вантажу для бійців, які несуть...

У коворкінг-центрі ДонНУ 18 листопада активісти з ГО ФРІ організували вечірку «Ковток Мексики». Захід охопив близько...

Не пропускай новини — долучайся до нас на Facebook
keyboard_arrow_up