На «Лялі Ратушній» освідчуються та чекають на фонтан

Пристань «Вінниця», середа 8 липня, четверта година дня. На теплоході близько десяти людей. Чекають відправлення. Для цього має набратись 20 пасажирів. Через півтори години ми відчалили від берега. Не всі витримали такого довгого очікування.

- Маємо відправлятись щогодини. В будні дні коли не набираємо людей – перескакуємо час. А в суботу та неділю кожен час аншлаг. Вдень їдуть на Сабарів шашлики смажити, а після третьої катаємо тих, хто приїхав на фонтан подивитись, - розповідає матрос «Лялі Ратушної» Валерій Заєць.

Чоловік розповів, що зазвичай у «фонтанних» туристів до початку дійства три-чотири години вільного часу. І сідають прокататись на катер. Шоста сьома вечора – найпіковіші години. Найбільше катаються з Київської, Львівської та Житомирської області. І якщо в києвлян ще є свій Дніпро, то туристам зі Львова дуже цікаво, бо не мають своєї річки.  

- Кажуть до мене: «музику не включай совєцьку. Виключай взагалі, щоб ми її не слухали. Тільки треба українську». А в нас підбірки й немає. Ми приймач включаємо – там не вибереш що гратиме, - говорить Валерій. – А взагалі веселі туристи, місця їм наші дуже подобаються.  

Півтори години триває поїздка туди й назад. Сорок хвилин в одну сторону і стоянка десять хвилин в Сабарові. Квиток в одну сторону коштує 40 гривень. Зі студентським – 30. Дитячий – 20. Дітям до шести років – безкоштовно.

Екскурсовода немає, але якщо потрібно - матрос Валерій все покаже і розкаже. Також він слідкує за порядком, щоб ніхто не пірнав, миє та чистить корабель. Підміняє капітана, якщо той втомиться. Також з Валерієм можна нічого не боятись – він інструктор рукопашного бою.- П’яних на борт я сам не пускаю. Я з ними таку бесіду проводжу, що вони самі сюди не йдуть. Якщо ж пускаю,  то йому буде не цікаво, - я його просто до лавочки прив’язую. А з неї він нікуди не піде. В мене такий договір: якщо їдеш – то їдеш зі мною. Один раз був інцидент, один  трошки помірявся зі мною силою. Але я питання вирішив. Я колишній інкасатор, тілоохоронець, пройшов цю школу,- каже матрос.

Під час поїздки в основному фотографуються та милуються краєвидами. Цього року на катері почали масово освідчуватись. За два місяці за словами матроса Валерія тільки на «Лялі» вже десять людей так освідчилось.

- Приходить дівчина, а позаду неї друзі вже підтягують квіти, вона ні про що не здогадується. Окремо можна замовити повністю ніс корабля – щоб бути там лише вдвох. Про ціну домовляються з директором. Або хлопець просто при всіх робить пропозицію, - каже Валерій. - Дістає букет із 50 чи 80 троянд. На букет каже, півтори тисячі гривень витратив, якісь сортові троянди. В капітанській кабіні я йому відро поставив для них. Дівчина заплакала, потім почервоніла. Стоять, цілуються. Так красиво. Всі хлопали, то він мусив то все роздати, йому і не залишилось нічого. Ні цукерок ні шампанського. Всі, хто їхав на Сабарів – погуляв і порадувався разом з ним.

Фото 1 з 20

Previous Next

1. 
2. 
3. 
4. 
5. 
6. 
7. 
8. 
9. 
10. 
11. 
12. 
13. 
14. 
15. 
16. 
17. 
18. 
19. 
20. 

Previous Next

«Лялі Ратушній» цієї весни виповнилось 50 років. На табличці написано «Бобруйський судоремонтний завод, 1965 год». «На свої роки» теплохід не виглядає. Свіжа фарба, чисто та охайно. Видно, що прибирають. На борту є дев’ять рятувальних кругів і 160 рятувальних поясів. На першому поверсі знаходиться бар. Але за барною стійкою пусто. Там тільки висить прапор України. Алкоголю на борту немає. На пиво потрібна ліцензія, а на два місяці купувати – дорого.

Бажано до поїздки запастись водою та взяти щось перекусити. Купувати у Сабарові - дорого. І невеликий вибір.

Вінничани та гості міста від поїздки в захваті. Єдине, чого не очікували, що довго чекатимуть відправлення.

- Внучку вирішили перший раз покатати. Щоб вона побачила, яка красива Вінниця з річки. Сабарів – взагалі дуже красиве місце, - говорить вінничанка Ніна Левчук.

- Я вінничанка, дві мої подруги перший раз у Вінниці. Вирішили прокататись. Ще в цьому році та в минулому не каталась. Найбільше подобаються краєвиди, пейзажі вінницькі. Проводити час на річці це круто. Згадується дитинство, - каже  Олена Бобрук.

Люди, повз яких проїжджає Ляля Ратушна весело махають нам руками. Скелясті пейзажі вражають красою. Поїздка проходить на одному диханні.

Сходжу на Сабарові та проводжаю поглядом катер. Серед гранітних скель ледь-чутно долинає музика з радіоприймача. «Ляля» повертається до Вінниці.

Фото 1 з 18

Previous Next

1. 
2. 
3. 
4. 
5. 
6. 
7. 
8. 
9. 
10. 
11. 
12. 
13. 
14. 
15. 
16. 
17. 
18. 

Previous Next

Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.