Бібліотекарка-дворянка та 300 тисяч знищених книг. «Тімірязевці» 111 років!

20 хвилин (Вінниця)

Одна з найбільших книгозбірень області — «Тімірязєвка», сьогодні, 2 (15) лютого, святкує свій 111 день народження.
Про те, як Артинов створив проект закладу за американським зразком, першу бібліотекарку-дворянку Вознесенську, 300 тисяч загиблих книг та «книжкову в’язницю» 20-30-років.

У кінці 19 сторіччя збільшилася кількість освічених людей. Тому виникла потреба в бібліотеках. У Вінниці це питання підіймала інтелігенція: місцевий вчитель Рубінштейн, в 1889 році, пропонував відкрити загальнодоступну читальню: «... так как не о едином хлебе жив будет человек». Але тільки через 13 років (в 1902 — авт.) міська Дума вирішила «закласти початок Вінницькі публічній бібліотеці ім. Гоголя», до 50-річчя з дня смерті письменника.

Будувати почали в 1904 за проектом архітектора Артинова, який узяв за зразок американські бібліотеки. Першим біблотекарем стала дворянка Вознесенська, яка пропрацювала 15 років.

Перед відкриттям в 1906 році міська Дума замовила для бібліотеки спиртові лампи з Москви, годинник з Петербургу, ікони просвітителів Кирила і Мефодія, а також Нестора-літописця та гіпсове погруддя Гоголя з Києва. Фонд книг тоді складав 6423 і 41 періодичне видання.

Відео дня

Заклад відкрив свої двері 2 лютого (15) 1907 року і працював з 10.00 до 14.00 і з 16.00 до 19.00. У вихідні та святкові дні — з 12.00 до 16.00. Літературу будь-якою мовою, крім державної російської, можна було видавати тільки після отримання офіційного дозволу. Користування читальним залом коштувало 2 копійки в день незалежно від кількості переглянутих видань. Додому літератури видавали під заставу або під письмове поручительство від керівника.

В 1923 році бібліотеці присвоюється ім’я Тімірязева (на честь відзначення 80-річчя від дня народження ученого-природознавця) і до сьогодні її знають як «Тімірязевку».

Відомі письменники читали в «Тімірязевці»

У 1926 році створили літературне об’єднання, яке влаштовувало зустрічі з відомими письменниками, серед яких — Володимир Сосюра, Іван Микитенко, Леонід Первомайський, Володимир Маяковський, Антон Макаренко, Ісак Бабель, Павло Тичина, Максим Рильський.
Павло Тичина під час читань

Коли в 20-30 роках посилився контроль за друкованим словом, «ідеологічно шкідливу» літератури зібрали в архів, який працівники згодом назвали «книжковою в’язницею». До неї входили українські історики і письменники: Грушевський, Яворницький, Туган-Барановський, Антоненко-Давидович, Олесь, Хвильовий, Огієнко, Лепкий, Вороний,Куліш та інші. Потрапили окремі твори Л. Толстого як от «Анна Каренина», «Воскресение», Тургенєва «Отцы и дети», Достоєвського «Бесы», «Идиот» тощо. Вилучалася вся релігійна література навіть дитяча. Тільки під час горбачовської перебудови ці книги повернули до фонду.

Цікавий факт. До 25-ї річниці «Тімірязевки» Харківський тракторний завод випустив трактор з написом «25 лет Винницкой областной библиотеки им. К.А. Тимирязева».

У 1934 році бібліотеці надали статус обласної.

1940 року в книгозбірні працювало 57 бібліотечних фахівців. Її фондом, який нараховував понад 400 тисяч видань, користувалося 15 779 читачів.

Німецька окупація

Під час війни в приміщенні бібліотеки була гітлерівська фельдкомендатура. Фашисти знищили каталоги, картотеки й більшу частину фонду. Книжки вивозили на річку Південний Буг і спалювали. За дорученням міського голови Севастьянова до Кракова вивезли понад 600 видань, а також 4000 цінних книг з природничих і хімічних наук. Усього загинуло більше 300 тисяч книг, а основну будівлю бібліотеки окупанти спалили, коли відступали.