Судитимуть керівника критичного енергооб’єкта за розкрадання п'яти мільйонів
- У той час, коли енергосистема України працює на межі можливостей через війну, на Вінниччині, за даними слідства, керівництво стратегічного підприємства наживалося на ремонтах.
- Прокуратура вже передала до суду справу про розкрадання п'яти мільйонів гривень, у якій фігурують гендиректор енергооб’єкта та двоє його підлеглих.
Вінницька обласна прокуратура офіційно передала до суду справу проти генерального директора підприємства критичної енергоінфраструктури та двох його спільників. Посадовців звинувачують у розкраданні п'яти мільйонів гривень під час війни.
За версією слідства, замість того, щоб зміцнювати енергетичну безпеку області, вони наживалися на ремонті обладнання, завищуючи ціни в документах. Деталі схеми — читайте далі.
Як «заробляли» на енергетиці
За інформацією прокурорів, у 2023 році гендиректор організував групу, до якої залучив начальника відділу закупівель та інженера. Схема працювала за чітким планом:
- Прямі договори. Керівник обирав «свої» фірми для ремонту та будівництва без відкритих торгів.
- Штучне завищення цін. Вартість будматеріалів накручували ще на етапі складання кошторису.
- Підробка документів. Учасники групи підписували акти виконаних робіт із захмарними цифрами, які не відповідали реальності.
Наслідки та покарання
Така діяльність завдала державі збитків на п'ять мільйонів гривень. У прокуратурі зазначають, що це негативно вплинуло на стабільність роботи енергооб'єкта, що особливо критично під час регулярних атак на систему.
Що чекає на обвинувачених. : Згідно з п'ятою частиною статті 191 КК України, посадовцям загрожує від 7 до 12 років тюрми, а також конфіскація майна та заборона обіймати керівні посади протягом трьох років.
Читайте також:
Зруйновані багатоповерхівки й загиблі: ракети та дрони влучили у 29 локацій
Світло — не за графіком. На Вінниччині почали застосовувати екстрені відключення
Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.
Та справжнє диво тоді полягало в іншому: Порошенко, уже як президент України, також подався до Сингапуру, відвідав їхнє Антикорупційне бюро, а згодом відправив туди й власного сина за державний грант, наданий сингапурською стороною. І так само дивовижно швидко після цього вщухли всі гучні монологи про “сингапурську модель”. Розмови перевели в філософське русло — про “конфуціанську модель управління”, та воядж нового українського Гетьмана по країнах Азії що впровадили у себе “малайзійську модель”, де простий люд має навколішки зустрічати свого Ідола. І тепер ті самі люди знову повчають уже нових політиків, подаючи боротьбу з корупцією у власному, зручному для себе форматі.
🔺 А як це відбувалося в Сингапурі насправді?
Лише на 28-му році реформ там дійшли висновку, що всі контролюючі державні та громадські структури не просто неефективні та розростаються до рівня новий "контроль над контролем" -- вони стають розсадниками нових корупційних скандалів. У результаті всі контролюючі органи були розпущені.
Замість них створили невеликий, але дійсно незалежний підрозділ -- агентів під прикриттям, набраних на конкурсній основі. Їхнім завданням було не “спостерігати”, а провокувати хабарників, фіксувати злочин і викривати винних, а не покривати їх адвокатськими ескадронами.
Щоб претендувати на державну посаду чи йти в політику, кандидат має мати не лише відповідну освіту та кваліфікацію — він зобов’язаний надати рекомендаційні листи від родичів. І це не формальність: у разі корупції вмикається жорстка система солідарної відповідальності й особлива повага молодого покоління перед усіма старшими родичами.
🔥 Сингапурська модель покарання є безжальною:
хабарника одразу в кайданці за принципом презумпції винуватості, і без щиросердечного зізнання він може отримати найвищу міру покарання;
родичів першого коліна вмить позбавляють 100% активів і пасивів;
на родичів другого коліна накладаються конфіскація у вигляді 50% їхніх статків;
усім родичам забороняється залишати країну до кінця життя, аби вони жили на місці, просили милостиню й ставали наочним прикладом для всіх інших громадян країни.
Це -- система, яка спрацювала. Не слова. Не емоції. Не телевізійні софіти та дискусії під камеру. А системні, жорсткі та рівні для всіх правила, що заклали основи до реальної меритократії.
Тим часом у більшості країн світу “експерти” роками товчуть воду у ступі, перетворюючи публічний галас на власний капітал монетизуючи його таким чином у соціальних сітках, замість обговорювати реальні механізми ефективної боротьби з корупцією. І все це -- коли в багатьох країнах політики та держслужбовці отримують неправомірні винагороди у вигляді високої зарплатні та премій і пенсій, що взагалі не співмірні з результатами їхньої роботи. А в державах, де люди щодня гинуть під ракетами й бомбами, знову й знову розгортаються гучні корупційні скандали, а частина суспільства все ще озирається: “а що знову скажуть у 🇺🇲 ?”, “як на це відреагують у 🇪🇺 цього разу ?”.
Саме тому українцям потрібні не міфи й політичні байки, а чіткі та дієві рішення, посилені тиском активної громадської думки, здатної змусити політиків діяти в правильному руслі реформ. Нагадавши політикам про їм минулі обіцянки та професійні "крокодилячі сльози" ... .
Р.S.: А, в 🇺🇦 товчемо воду у ступі дальше !