Шаргородському вбивці двох підлітків винесли вирок: Пономарьов отримав довічне
-
«Не усвідомлював». Так Олексій Пономарьов відповів у суді на одне з головних запитань прокурора. Чи розумів він, що робить, коли 10 вересня 2025 року підійшов до двох старшокласників у центрі Шаргорода та завдав їм ударів ножем?
-
У суді Пономарьов розповів про той день, згадав молодшого брата та пояснив, чому вчинив страшний злочин. Матері загиблих хлопців також виступили під час дебатів.
-
Суд оголосив Пономарьову довічний вирок — що він говорив на засіданні та як розглядали цю справу, читайте далі.
Сьогодні, 28 вересня, у Вінницькому міському суді озвучили вирок у справі про загибель 15-річного Миколи Білика та 16-річного Владислава Бевза. Обвинувачений у вбивстві колишній учитель Олексій Пономарьов почув рішення суду.
Напередодні, 24 вересня, журналістка «20 хвилин» була у Вінницькому міському суді на черговому засіданні у цій справі. Тоді допитали Олексія Пономарьова, заслухали позиції сторін щодо його психічного стану. Суд відмовив у проведенні нової комплексної психолого-психіатричної експертизи, після чого сторони перейшли до судових дебатів.

«Мені стало дуже жаль Лева, я не стримався»
Під час допиту Олексій Пономарьов значну частину розповіді присвятив своєму молодшому брату Леву. За словами обвинуваченого, незадовго до трагедії він дізнався, що хлопця побили. Серед можливих кривдників, як стверджував Пономарьов, були Владислав Бевз та Микола Білик.
Він пов’язував цю ситуацію і з попередніми конфліктами з хлопцями. Олексій Пономарьов розповів, що у квітні звільнився з роботи в школі, близько чотирьох місяців працював на іншому місці й, за його словами, вже перестав згадувати про глузування та конфлікти з учнями.
«Коли я це все дізнався, що серед кривдників Лева були Бевз і Білик, які за період мого вчительства займалися «травлею» по відношенню до мене, постійно мені погрожували, то це мене дуже образило», — сказав Пономарьов у суді.

За його словами, саме звістка про побиття брата стала причиною того, що старі конфлікти з хлопцями знову для нього стали важливими.
«Я вже тоді забув про їхні глузування. Але вони почали знущатися з Лева і мені стало його жаль», — розповідав обвинувачений.
Що було вранці 10 вересня
Вранці 10 вересня 2025 року Олексій Пономарьов поспішав на шкільний автобус. У сумці, за його словами, мав ніж, який вважав засобом самооборони.
Під час допиту суддя Ганна Гайду надала йому можливість детальніше розповісти, що, за його версією, відбувалося безпосередньо перед нападом.
Олексій Пономарьов стверджував, що Владислав Бевз та Микола Білик побачили його через вікно автобуса і почали глузувати.
«Влад Бевз і Микола Білик, які побачили мене через вікно автобуса, одразу почали з мене дразнитися. Так само, як дразнилися за період, коли я працював вчителем у школі. Кривлятися, сміятися», — розповів він.
За словами обвинуваченого, у цей момент він сильно емоційно відреагував на ситуацію з братом.
«У мене тоді помутніла свідомість. Я не стримався і захотів з ними поговорити з приводу побиття брата», — сказав Пономарьов.
Він розповів, що підійшов до хлопців в автобусі та сказав їм не чіпати його молодшого брата.
За словами Пономарьова, після цього хлопці лише посміхнулися.
«Мені стало дуже жаль брата, у мене вже помутніла свідомість, і я з того моменту мало що пам’ятаю», — сказав обвинувачений у суді.


Саме стан, у якому він перебував у момент нападу, став одним із ключових питань засідання. Присутні в залі суду мали можливість вислухати розповідь Олексія Пономарьова про обставини того пекельного дня — від ранкової поїздки до школи й зустрічі з хлопцями до подій, які сталися після цього.
Свою розповідь обвинувачений попередньо записав у зошиті. Саме з нього він читав під час судового засідання, час від часу доповнюючи написане власними поясненнями.
«Ваша поема трішки відрізняється від реальності»
Після розповіді Пономарьова прокурор Олег Ткаленко звернув увагу на те, що його версія відрізняється від показань свідків та інших доказів, які вже досліджувалися в суді.
«Скажіть, будь ласка, Олексій Вікторович, чому ваші показання взагалі розходяться з показаннями всіх свідків? Ваша оця написана поема відрізняється від того, що ми раніше слухали під час судового розгляду», — сказав прокурор.
Олег Ткаленко також зауважив, що Пономарьов раніше під час судових засідань не розповідав такої версії подій.
«Ці речі, які ви сказали в суді, вони досліджувалися, а ви весь час сиділи, мовчали і тут тільки зараз ви нам розказуєте такі цікаві речі», — додав прокурор.

Олексій Пономарьов пояснив, що раніше не мав можливості викласти свою версію.
«Під час судових засідань я міг тільки задавати питання, а не розповідати свою версію подій. Тому так. Я сказав, що коли я вчиняв злочин, у мене дуже сильно помутніла свідомість. Я не планував навіть з ними розмовляти. Тоді, 9 вересня, батьки подзвонили класному керівнику Лева і це питання образ мого брата мало вирішитись», — сказав Пономарьов.

Що говорили про його роботу в школі
Окремо прокурор запитав Олексія Пономарьова про його стосунки з учнями та авторитет серед них.
«Як ви думаєте, ви мали авторитет серед ваших учнів, працюючи в школі?» — запитав Ткаленко.
«Я не знаю, я просто виконував свою роботу», — відповів Пономарьов.
Після цього прокурор згадав показання Кушнір та Калінчук, які, за його словами, розповідали про агресивну поведінку вчителя. Йшлося про показання керівництва школи, завуча та директора щодо конфліктів Пономарьова з учнями.
«Вони кажуть, що ви висловлювали до дітей агресію. У вас регулярно виникали конфлікти з учнями. Це кажуть ваші керівники, завуч і директор. Як ви це можете пояснити?» — запитав прокурор.
Пономарьов пов’язав це з останніми тижнями своєї роботи.
«Це вже відбувалося після того, як я звернувся до директора, хотів звільнитися, а вона сказала, що ще трохи попрацюй. Це було в останні тижні роботи в школі. Вона мені сказала, що не треба все одразу кидати, як щось не виходить».

Про стан Пономарьова у момент нападу
Одне з головних питань допиту стосувалося того, що відбувалося з Олексієм Пономарьовим безпосередньо перед нападом та чи усвідомлював він свої дії.
«Скажіть суду і присутнім. У момент вчинення злочину ви усвідомлювали свої дії чи не усвідомлювали?»
«Не усвідомлював», — відповів Пономарьов.
Сам момент перед нападом, за словами Пономарьова, він частково пам’ятає.
«Відчував сильну тривогу, образу, і в мене помутніла свідомість далі. Далі сталася ця ситуація. Я мало що з неї пам’ятаю, але пам’ятаю, що я підійшов до них лицем до лиця і дістав ножа, показав ножа і сказав: «Не лізьте до брата!»»
Пономарьов стверджував, що після цього хлопці продовжили глузувати з нього.
«Вони далі продовжували глузувати, показувати, що я слабак. І в цей момент пам’ятаю, що вдарив їх ножем. Далі не пам’ятаю, як я бив».
Версія обвинуваченого не збіглася з відео
Слова Олексія Пономарьова про розмову з хлопцями перед нападом прокурор заперечив.
Олексій Ткаленко посилався на відеозаписи з камер спостереження та показання свідків, які вже досліджувалися під час розгляду справи.
За словами прокурора, відео не підтверджує, що перед ударами ножем між Пономарьовим та підлітками відбулася розмова.
«Ваші показання різняться з показаннями свідків. Крім того, на відео з місця вбивства видно, як ви нічого не говорите хлопцям, між вами не відбувається розмови, ви одразу наносите удари ножем», наголосив прокурор.

Що сказав про ніж
Окремо під час допиту прокурор запитував Олексія Пономарьова про ніж, який був при ньому того ранку. Обвинувачений називав його засобом самооборони, однак у матеріалах справи зазначалося, що це ніж для забою худоби.
Пономарьов пояснив, що придбав його для господарства, оскільки в родині тримали свиней.
«Цей ніж я купив для того, щоб зарізати свиню. У нас в господарстві були свині. Але він так і не був використаний за призначенням», — сказав обвинувачений.
Прокурор уточнив, чи вміє сам Пономарьов колоти свиней.
«Ні, але в мене батько вміє, тому я й купив цей ніж для забою худоби», — відповів він.
За словами Пономарьова, ніж до того дня взагалі не використовували за призначенням.
Що показала психіатрична експертиза
У матеріалах справи є судово-психіатрична експертиза, яку провели одразу після затримання Пономарьова у вересні 2025 року. Вона була амбулаторною. Під час допиту прокурор зачитував окремі фрагменти її висновку.
Зокрема, у ньому йдеться про те, що обвинувачений є осудним. Також експерти аналізували його поведінку та пояснення.
Прокурор зачитав фрагмент, у якому йдеться про намагання Олексія Пономарьова викликати до себе співчуття та про те, що така поведінка не свідчить про наявність хронічного психічного захворювання або тимчасового хворобливого розвитку психічної діяльності.

Окремо у висновку, який зачитували в суді, згадувалися ознаки симулятивності та применшення власних дій.
Тобто сторона обвинувачення вказувала на експертний висновок як на підтвердження того, що твердження Пономарьова про втрату контролю та пам’яті не змінюють висновку про його осудність.
Захист просив ще одну психіатричну експертизу
Після допиту Олексія Пономарьова його адвокат Олександр Царапора подав клопотання про призначення стаціонарної комплексної психолого-психіатричної експертизи.
Захисник наполягав, що в справі залишилися питання щодо психологічного та психічного стану його підзахисного саме 10 вересня 2025 року.
«До цього часу не було встановлено, чи дійсно Пономарьов, вчиняючи дії 10 вересня 2025 року, усвідомлював, що посягає на життя двох осіб, чи мав можливість передбачити та свідомо бажати настання суспільно небезпечних наслідків у вигляді смерті потерпілих», — заявив адвокат.
Захист також посилався на події, які сталися вже після трагедії.
За словами Олександра Царапори, 13 вересня 2025 року Пономарьов, перебуваючи в ізоляторі тимчасового тримання у Шаргороді, намагався вчинити самогубство. Після цього він перебував у психіатричному відділенні з 13 до 19 вересня.
Адвокат також посилався на документи, де, за його словами, був зазначений діагноз «гостра реакція на стрес», а також на висновок психолога від 17 вересня 2025 року.
«Враховуючи наведені обставини, виникла необхідність проведення стаціонарної комплексної психолого-психіатричної експертизи з метою визначення його психічного стану», — сказав Олександр Царапора.
Суд не побачив підстав для нової експертизи
Прокурор заперечив проти клопотання захисту. Сторона обвинувачення наголосила, що необхідні дослідження вже проводилися, Пономарьов перебував у медичному закладі та мав доступ до фахівців.
«Можливість проведення такої експертизи є на території України. Ми з цього питання зверталися у відповідні установи, і нам дали відповідь, що підстав для проведення такої експертизи немає. З ним проводилися відповідні тести, він перебував у лікарні Ющенка, в нього був доступ до експертів», — сказав прокурор Олег Ткаленко.
Після розгляду клопотання суд відмовив у призначенні нової стаціонарної комплексної психолого-психіатричної експертизи.
У матеріалах справи вже є висновок експертів, відповідно до якого Пономарьова визнано осудним. Після цього суд перейшов до наступної стадії розгляду справи.
Матері плакали та говорили про біль втрати
Під час судових дебатів суддя надала слово матерям загиблих хлопців — Наталії Білик та Євгенії Бевз. Обидві жінки говорили про своїх синів, яких втратили після трагедії, та про життя, яке для їхніх родин назавжди змінилося.
Наталія Білик розповіла про свого сина Миколу.
«Я говорю як мама вбитого сина. Я втратила свого Колю. Я досі не можу прийняти те, що його більше немає. Він більше не прийде додому, не подзвонить, не попросить щось приготувати, не розповість, як пройшов його день. Я більше не побачу, як він дорослішає, закінчує навчання, створює власну сім’ю. Усе це в нього забрали назавжди», — сказала Наталія Білик.

Окремо жінка згадала публікації у соціальних мережах, які з’явилися після трагедії. За її словами, у них намагалися покласти частину провини за те, що сталося, на самих підлітків, а також писали про нібито серйозний конфлікт між ними та обвинуваченим.
Наталія Білик із цим не погоджується.
«Жодного суттєвого конфлікту не було. Посилання на якусь дитячу сварку — це версія обвинуваченого, яку він використовує у своєму захисті», — заявила мати загиблого.
Після цього слово надали Євгенії Бевз — матері Владислава. Жінка також не стримувала емоцій, говорячи про сина та втрату, з якою їй доводиться жити після його загибелі.
«Що це за вчитель? У мене немає слів. Це не вчитель. В мене непоправна втрата. В мене крик душі і біль», — сказала Євгенія Бевз.
Вона згадала слова сина, які він говорив їй за життя, і розповіла, наскільки важливою його допомога була для родини. За словами Євгенії Бевз, після смерті Владислава вона залишилася без людини, яка постійно підтримувала її та допомагала доглядати за іншим сином, який має інвалідність.
«Син мені казав: «Мам, я тебе люблю». Хто мені скаже ці слова? Хто мені тепер допоможе? У мене залишився син з інвалідністю. Раніше Владик мені з ним постійно допомагав, навчав його», — сказала жінка.
Євгенія Бевз також розповіла про сина як про працьовитого хлопця. За її словами, ще за життя він самостійно заробив гроші на автомобіль.
«А яким він був роботящим. Він за одне літо зміг заробити три тисячі доларів і купив собі машину. Сам. Та дорослий не кожен так може. А тепер я лишилася сама. Без допомоги, без свого сина», — сказала Євгенія Бевз.
Матері обох загиблих хлопців під час дебатів просили суд призначити Олексію Пономарьову довічне позбавлення волі.
Таке ж покарання для обвинуваченого запросила прокуратура. Захист, зі свого боку, просив суд призначити Пономарьову 15 років позбавлення волі.
Суд призначив Пономарьову довічне
Вінницький міський суд визнав Олексія Пономарьова винним у вбивстві двох неповнолітніх та призначив йому покарання у вигляді довічного позбавлення волі.
Як зазначили у суді, чоловік «на ґрунті неприязних відносин вирішив заподіяти смерть двом неповнолітнім». Для цього він заздалегідь підготував ніж, а після конфлікту зі школярами завдав їм ударів у життєво важливі органи.
«Від сукупності проникаючих колото-різаних ран настала смерть потерпілих», — йдеться у повідомленні суду.

Під час розгляду справи обвинувачений провину визнав частково та заявляв, що не планував убивати хлопців.
Суд визнав його винним за пунктом першим частини другої статті 115 КК України та призначив довічне позбавлення волі. Цивільний позов потерпілих суд задовольнив у повному обсязі.

Як розслідували загибель двох школярів
Трагедія сталася вранці 10 вересня 2025 року у центрі Шаргорода. 15-річний Микола Білик та 16-річний Владислав Бевз їхали шкільним автобусом. Хлопці вийшли біля лікарні: Владиславу потрібно було отримати медичну довідку для участі у змаганнях, а Микола пішов разом із другом. За даними слідства, невдовзі після цього на них напав колишній учитель Олексій Пономарьов.
Обом підліткам завдали численних ножових поранень. За матеріалами слідства, один із хлопців отримав понад десять ударів ножем, інший — щонайменше п’ять. Від отриманих травм Микола та Владислав померли до приїзду медиків.
Правоохоронці затримали Олексія Пономарьова того ж дня. Його знайшли приблизно за п’ять кілометрів від місця нападу. 11 вересня Вінницький міський суд обрав йому запобіжний захід — тримання під вартою без права внесення застави. Надалі арешт неодноразово продовжували на час досудового розслідування.
- Кривава розправа в Шаргороді: що розповіли горем убиті матері загиблих школярів
- «Наших дітей ніхто не поверне»: розпочали розгляд справи про вбивство двох підлітків в Шаргороді
- Підозрюваний у подвійному вбивстві школярів Пономарьов отримав адмінку за «СМС з натяками на інтим»
Під час розслідування проводили судові експертизи, зокрема психіатричну. За висновками експертів, які стали відомі у справі, на момент подій обвинувачений міг усвідомлювати свої дії та керувати ними. Наприкінці грудня 2025 року обвинувальний акт передали до суду. Пономарьову інкримінували умисне вбивство двох людей — пункт 1 частини 2 статті 115 Кримінального кодексу України.
У січні 2026 року у Вінницькому міському суді розпочався розгляд кримінального провадження. Суд досліджував докази, записи камер спостереження та допитував учасників процесу. Пізніше під час засідань сторони перейшли до допиту самого Олексія Пономарьова, який розповів суду власну версію подій 10 вересня.
Окремо від справи про загибель хлопців суд розглядав адміністративне провадження щодо Пономарьова за статтею 173-7 КУпАП — сексуальне домагання. 3 лютого 2026 року Шаргородський районний суд визнав його винним, однак закрив провадження через закінчення строків притягнення до адміністративної відповідальності.
Вас може зацікавити:
Два авто та 20 дронів отримав спецпідрозділ ГУР «Артан»
Побачення закінчилося побоями та зґвалтуванням: 22-річний хлопець познущався з неповнолітньої
Додайте 20 хвилин до вибраних джерел у Google