Шахрайські кол-центри у Вінниці: які справи відкривали проти місцевих «офісів»?

Дар'я ДАЦКОВА

Гучна справа «Карфаген», у якій НАБУ та САП заявили про викриття злочинної організації в Офісі Генпрокурора, що, за версією слідства, «кришувала» шахрайські кол-центри, сколихнула Україну.
Водночас щодо деяких із них усе ж відкривалися кримінальні провадження та виносилися вироки.
Ми знайшли щонайменше два кримінальні провадження на Вінниччині. Що у них? Розповідаємо.

Вже більше тижня в Україні триває активне обговорення справи «Карфаген», яку розслідували НАБУ та САП. У результаті було викрито злочинну організацію, яка, за версією слідства, «кришувала» шахрайські кол-центри та легалізувала кошти, отримані незаконним шляхом.

Ключовим фігурантом справи став посадовець — заступник керівника Департаменту міжнародного співробітництва Офісу генерального прокурора Сергій Кропива. Близькою до нього особою, за даними слідства, була Муза — Єлизавета Івахненко.

Також на записах згадувався Шеф — особа, в інтересах якої діяв Канцлер. ЗМІ припускають, що це може бути генеральний прокурор Руслан Кравченко, однак він заперечує будь-яку свою причетність. Втім, 7 вересня останній повідомив, що подав заяву про відставку з посади генерального прокурора.

Почалися вироки у справах?

За перше півріччя 2026 року в Україні винесли 5 вироків у справах, пов’язаних із шахрайськими кол-центрами. Як йдеться в аналітиці Опендатабот, щонайменше 18 вироків у справах, пов’язаних із діяльністю кол-центрів, зафіксовано за даними пошуковика по судовому реєстру «Бабуся» від початку 2022 року. Загалом у цих вироках фігурують 27 обвинувачених.

Йдеться про судові рішення щодо шахрайства (стаття190 Кримінального кодексу України), створення злочинної організації (стаття 255 Кримінального кодексу України) та несанкціонованого втручання в роботу комп’ютерів, систем та мереж (стаття 361 Кримінального кодексу України).

У перший рік повномасштабної війни такий вирок був лише один. Втім, від початку 2026 року вже винесли п’ять вироків — це стільки ж, як і за весь 2024 рік.

У 14 із 18 рішень суди формально призначили покарання у вигляді позбавлення волі. Втім, до в’язниці засуджені потрапили лише у двох випадках: строки становили 5 та 8 років. В інших 12 рішеннях засуджених звільнили від відбування покарання з випробуванням.

Ще один обвинувачений отримав 2 роки обмеження волі — таке покарання відбувають у виправному центрі без повної ізоляції від суспільства. А у трьох випадках покаранням став штраф — від 51 тисячі до 68 тисяч гривень.

Понад половину всіх вироків винесли суди Дніпропетровщини — 10 судових рішень. По два вироки припадає на Харківщину, Одещину та Закарпаття. Ще по одному вироку винесли суди Києва та Київщини.

А що на Вінниччині?

Вінниччина — не виняток щодо існування кол-центрів. Адже ще минулого року журналістка «20 хвилин» ходила на співбесіду до шахраїв, причому саме роботодавці самі так себе представили.

При цьому, зі статистики від Опендатабот бачимо, що Вінниччина не серед регіонів, де були винесені такі вироки, тож ми вирішили хоча б пошукати відповідні справи.

Усього за весь час помітили щонайменше дві. Одна — ще з 2020 року, а інша — зовсім свіжа, 2026 року.

Закрили справу через рік

Перша ухвала у провадженні 2020 року була винесена в жовтні того ж року. Тоді Вінницький міський суд дозволив правоохоронцям провести обшук у приміщенні на другому поверсі виробничо-офісного центру «Слов’янський» у Вінниці. За даними суду, приміщення було обладнане під кол-центр та належало двом власникам.

Обшук проводили в межах кримінального провадження, відкритого 13 липня 2020 року за частиною третьою статті 190 Кримінального кодексу України — шахрайство.

Як зазначено в ухвалі суду, слідство вважало, що у Вінниці працював так званий «чорний кол-центр». Його працівники нібито телефонували клієнтам банків Росії та Білорусі, використовуючи IP-телефонію, та під приводом «банківської безпеки» отримували персональні й банківські дані людей.

За версією слідства, оператори повідомляли співрозмовникам про нібито несанкціоноване списання коштів і переконували їх назвати номер банківської картки, термін її дії, CVV-код та код із SMS, необхідний для підтвердження операції. Отримані дані, як стверджували правоохоронці, могли використовувати для заволодіння коштами.

Окремо в матеріалах суду йдеться про свідка, якого правоохоронці залучили під псевдонімом. За його словами, у червні 2020 року він знайшов на OLX оголошення про роботу в кол-центрі із зарплатою від 3000 до 15 000 гривень. Обов’язковою умовою було знання російської мови, оскільки працівники мали спілкуватися з громадянами РФ.

Після працевлаштування свідку нібито розповіли про роботу кол-центру. За його словами, працівники отримували бази телефонних номерів користувачів банківських послуг, після чого телефонували їм та намагалися отримати реквізити банківських карток.

У судовій ухвалі також зазначено, що в офісі було близько 10 одиниць комп’ютерної техніки.

Тоді суддя дійшов висновку, що слідство навело достатні підстави для проведення обшуку, та задовольнив клопотання правоохоронців.

Далі були ухвали про арешт майна та надання доступу до документів. Проте вже в липні 2021 року суд виніс останню ухвалу у цьому провадженні. Вона стосувалася скасування арешту.

Причиною фактично було те, що слідчий Вінницького районного управління поліції закрив кримінальне провадження. Підставою стало те, що правоохоронці не встановили складу кримінального правопорушення.

Нова справа кол-центрів на вулицях Пирогова та Коновальця

Проте ми побачили, що є зовсім нова справа. Як йдеться в ухвалі Вінницького міського суду від 6 серпня 2026 року, правоохоронці провели обшук у Вінниці так званому «кол-центрі» по вулиці Пирогова, який використовували для шахрайського заволодіння грошима людей.

Кримінальне провадження розпочали 3 серпня 2026 року за частиною четвертою статті 190 Кримінального кодексу України.

Під час обшуку правоохоронці вилучили велику кількість техніки. Серед неї — десятки мобільних телефонів різних марок, ноутбуки Lenovo, HP, Dell та Apple, планшети, монітори, принтери, відеореєстратори тощо.

Окремо була чимала кількість стартових пакетів мобільних операторів — 139 пакетів Lifecell та 89 Vodafone. Серед вилученого були й гроші. Зокрема, 300 банкнот номіналом один долар США та чотири золоті злитки вагою по одному граму кожен.

Серед іншого майна були різні службові печатки та документацію, камери, мікрофони, штативи, флеш-носії, EcoFlow, акумулятори, інвертор, меблі та навіть 45 офісних стільців.

Також є ще одна ухвала, але вже щодо арешту майна, яке вилучили під час обшуку на вулиці Євгена Коновальця у цьому ж провадженні.

Там схожа ситуація. Серед вилученого — 39 400 гривень готівкою та 200 доларів США.

Найбільшу частину майна становить комп’ютерна та мережева техніка. Під час обшуку виявили 41 системний блок, понад 45 моніторів та велику кількість мобільних телефонів. Серед них — смартфони iPhone різних моделей.

Крім техніки Apple, правоохоронці вилучили телефони Samsung, Redmi, OPPO та багато інших. Серед кількості згаданих меблів, було вилучино 11 столів та 30 стільців.

В обох ухвалах суд погодився накласти арешт на майно.

Вас може зацікавити:

Тікали до Молдови через Дністер. Як карали за незаконний перетин кордону на Вінниччині?

Російська мова на солодощах Roshen: чому її досі можна побачити в українських магазинах?

Подякуй журналістці гривнею