Ірина з дочкою, яких викрадали міліціонери, досі бояться за своє життя

Про викрадення на замовлення жінки з дочкою працівниками міліції писали всі, але тільки з офіційних даних. Тоді потерпілим було не до інтерв’ю. Вони всіляко намагалися приховати від сторонніх причини викрадення. Тепер говорять відверто, але анонімно. І досі бояться за своє життя. Виконавці ж бо на волі...

Один колишній і два працюючі міліціонери Вінницького райвідділу. Цю трійцю спіймали аж під Одесою невдовзі після того, як вони викрали вранці 26 червня минулого року на вулиці Артема Ірину з її дочкою-підлітком. Посеред вулиці захопили і затовкли в «Фіат». Вивезли за місто, а там під загрозою смерті змусили матір написати заяву про те, що вона відмовляється від звинувачень свого громадянського чоловіка у розбещенні її дочки.
- Педофіл тоді був у слідчому ізоляторі, - інакше тепер не називає свого колишнього коханого Ірина (ім’я матері та дочки змінені за їхнім проханням). – До вироку по справі розбещення залишалося кілька днів, коли нас викрали. Його сестра допомагала здійснити це. Вона, більше нікому, вказала виконавцям на нас. А зараз вона лише свідок на слуханнях справи, у якій ми з Мариною потерпілі. Ця жінка заплатила гроші виконавцям. 10 тисяч доларів. Їй на роботу мене змусили занести другу заяву про те, що всі претензії я до педофіла знімаю.

“Дочка кричала, а я шукала очима людей”
Перший екземпляр такої заяви Ірина написала серед поля у «Фіаті». Де саме це було, жінка дізналася вже пізніше, коли пішки поверталася додому.
- Нас напоїли горілкою, просто залили до рота обом, - розповідає Марина, якій викрадачі зламали руку. – Через спиртне сильного болю я не відчувала. Якось ми дісталися до міста. Вже потім в лікарні мене питали: «Дєточка, що ти пила?» Анестезію приймала…
Щойно посадили в авто викрадених, їм на голови натягнули торби. Щоб не кричали, намагалися заклеїти роти скотчем.
- Скотч не клеївся, то вони запхнули нам до рота кляпи, - розповідає Ірина. – Чи я кричала, не пам’ятаю навіть. Пам’ятаю, що Марина дуже голосно верещала, як мені тоді здавалося. А я, коли ще нас запихали в машину, шукала очима людей, сподіваючись, що нас хтось врятує. Але нікого поруч не бачила. Та потім виявилося, що свідки все-таки були.
У суді вже всі свідки розповіли, що бачили, чули чи знають. Лишився лише один. А далі будуть давати пояснення суду підсудні. Їх троє. І тільки єдиний із них зараз під вартою.


Ірина (41) з Мариною (16) приховують свою історію від сторонніх і бояться за свою безпеку, тому облич не показують

Міліціонер сидів, коли його найняли  
На засідання привозять в кайданках колишнього міліціонера, який незадовго до викрадення Ірини сидів в одній камері з її цивільним чоловіком. Останнього тоді судили за розбещення неповнолітньої.
За версією слідства, тоді й народилася ідея викрасти і налякати жінку, щоб вона відмовилася від звинувачень. Але зараз перед судом чоловік, якого вже засудили за розбещення, заперечує свою причетність до злочину, який розглядається. Він каже, що нічого про свою історію арешту тоді співкамернику з міліцейським минулим не розповідав. Телефону сестри для зв’язку та розрахунку за виконану роботу не давав. Взагалі, мовляв, дізнався про викрадення тільки тоді, як до нього прийшли в слідчий ізолятор міліціонери розпитувати про це.   
Тож збочений кривдник неповнолітньої по справі викрадення тільки свідок. Потерпілі кажуть – він замовник. За розбещення йому присудили п’ять років, але він оскаржує вирок у касаційній інстанції. На слуханні все жалівся, що сидіти за такою статтею, як в нього, непросто. Якраз через це, мовляв, він ні з ким не говорив у камері, нікому не зізнавався, за що саме його судили.

Сестра розрахувалася за викрадення?
Теж не зізнається і його сестра. Вона, як каже Ірина, - друга замовниця викрадення. Жінка на суд прийшла, свідчити не відмовилася, але нічого не розказала. Все повторювала, що не пам’ятає, не знає, їй зле. Але у свідченнях під час досудового слідства занотували, що їй принесла Ірина заяву. Та чому саме їй – гадки не йме. Перед тим Ірина, нібито, їй подзвонила. Але телефон її загубився, тому підтвердження нема.   
- А мій телефон відібрали викрадачі. Вони дзвонили з мого телефону запитати, на кого заяву писати мені, - розказує Ірина. – Після того, як я все написала і віддала їм, мені сказали йти додому і написати ще одну заяву. Її віднести сестрі.            
Свою версію подій організатор викрадення, колишній міліціонер, ще має розказати. З тих питань, які він ставив свідкам, здалося, що зізнаватися ця людина буде. А інші двоє викрадачів, яких звільнили з міліції після затримання (на момент злочину були дільничними Вінницького райвідділу міліції), сказали журналісту, що звинувачення не заперечують. За коментарем про це послали до своїх адвокатів. Один із них сказав, що нічого говорити до вироку не буде.
А Ірина розповіла, що ці хлопці якийсь час були від арештом. Обоє одружені і мають малих дітей. Ймовірно, через це їх звільнили з-під варти.
- Коли вони йшли на злочин, в обох були вагітні дружини. Уявляєте? – говорить Ірина і досі з острахом дивиться на своїх кривдників.

Від усіх свою історію приховує
Жінка розповіла, що на роботі її колеги не знають її історії. І Марина говорить, що подружкам нічого не розповіла. Тоді б довелося розповідати про розбещення її вітчимом.
- Я тоді годувала меншу дочку, і Марина мене оберігала, тому ділилася всім з моєю мамою та сестрою, - каже Ірина. – Вони тримали в секреті, бо боялися, щоб педофіл не відібрав із пересердя у мене свою дочку. Потім все ж розповіли. Але всі подробиці спілкування цього збоченця з Мариною я почула вже на суді.
Вітчим Марини - колишній військовослужбовець із Харкова. Познайомився з Іриною на вулиці і зійшлися. Від звинувачень він категорично відмовлявся. На судах тоді, як і зараз, намагався всіляко принизити в очах суду Ірину. Казав, що то вона розпустна. Але мати довела його винуватість. Каже, що вже під час слухань справи випадково знайшла його щоденник, де педофіл (Марині тоді було 12 років) докладно занотовував усе, що з дитиною робив.
- Я з цим щоденником прийшла на суд і показала судді, - каже Ірина, як вдалося покарати винуватого за злочин, який важко доводиться. – Він досі оскаржує вирок про п’ять років тюрми.  

Боїться, бо виконавці на волі
Зараз Ірина й Марина представляють у суді свої інтереси самі. Спочатку був у них адвокат, але угоди з ним не продовжили, бо ж треба платити за послуги.
- Зате у підсудних по два адвокати, - каже Ірина. – Що в нас за законодавство таке, що злочинцю захисника дає держава, а потерпілі мають турбуватися за юридичну допомогу самі? Нам залишається сподіватися на справедливість суду. Ми переживаємо не тільки за рішення, а й за свою безпеку. Друга ж замовниця на волі. Виконавці теж. На слухання намагаємося їздити на таксі, щоб не добиратися громадським транспортом. Але не завжди виходить.
Справу слухає суддя Юрій Ковбаса. Нагадаємо, що Вінниця його знає за вироком Андрієві Бабичу, який п’яним розчавив на джипі по вулиці Зодчих трьох молодих людей. Той вирок був показовий – він присудив винуватцю резонансної аварії біля “Карабасу” максимальний строк і виплату всіх компенсацій потерпілим. Його вирок апеляційна інстанцій залишила в силі.



Мають покарати всіх – замовників, організатора і виконавців
Викрали 41-річну жінку з 16-річною дочкою на вулиці Артема 26 червня минулого року. Від свідків дізналася про це Вінниця. Міліція ж факту не розголошувала, доки не затримала викрадачів. 13 липня у секторі зв’язків з громадськістю обласної міліції повідомили: працівників міліції, які дискредитували високе звання правоохоронця, звільнили з органів внутрішніх справ.
RIA торік писала про причетність трьох дільничних з Вінницького райвідділу міліції - двох працюючих та одного колишнього - до цього викрадення. Про організатора злочину потім сказали: він був звільнений за дискредитацію органів внутрішніх справ. Двох інших звільнили одразу після затримання.  
- Маючи на меті за грошову винагороду сприяти одному з підсудних уникнути покарання у вигляді позбавлення волі, вони організували викрадення його колишньої співмешканки, - інформували тоді у прес-службі прокуратурі області.
Проти міліціонерів-викрадачів, спійманих під Одесою з речовими доказами (з масками для своїх облич та кляпами для жертв), одразу порушили кримінальну справу про перевищення влади або службових повноважень, яке супроводжувалося насильством. А покарання за це - до восьми років тюрми із забороною займати посади та штрафом до 17 тисяч гривень.
Згодом обласна міліція розповіла, що спочатку шукали викрадених, а вже в процесі дізналися, що викрадення - справа рук міліціонерів. Над розкриттям злочину працювала опергрупа з числа працівників карного розшуку, відділу внутрішньої безпеки, управлінь кадрового забезпечення та громадської безпеки. Зібрані доказові матеріли передали у прокуратуру для подальшого розслідування.
 

Додайте 20 хвилин до вибраних джерел у  Google