До 11 градусів у квартирах, а платіжки — по 6 тисяч: чому мешканці судяться з Ладижинським коледжем?

• У Ладижині 11 мешканців гуртожитків фахового коледжу Вінницького національного аграрного університету подали колективний позов до суду. 
• Вони розповіли, що взимку жили у квартирах із температурою 7–11 градусів, але водночас отримували рахунки за опалення на тисячі гривень. 
• Окрім цивільної справи, поліція вже відкрила кримінальне провадження за фактом можливого привласнення коштів адміністрацією навчального закладу.

Мешканці гуртожитків Ладижинського фахового коледжу Вінницького національного аграрного університету подали колективний позов до суду. Вони стверджують, що під час опалювального сезону 2025–2026 років у квартирах було холодно, однак їм продовжували нараховувати значні суми за теплопостачання.

Редакції про ситуацію розповіла адвокат Аліна Сидор, яка представляє інтереси мешканців.

«Температура була сім–дев'ять градусів»

Сергій Грабовенко, який проживає в першому гуртожитку, каже, що серйозні проблеми з опаленням почалися ще під час опалювального сезону 2024–2025 років, а наступної зими ситуація лише погіршилася.

За його словами, під час сильних морозів температура в квартирах іноді не перевищувала 7–9 градусів.

— При цьому й світла не було, а в гуртожитку іншого опалення немає. Там усе працює від електрики. Коли не було світла, то й зігрітися якось інакше теж не було можливості, — розповідає чоловік.

Мешканці, за його словами, неодноразово зверталися до адміністрації коледжу з письмовими заявами, однак пояснень щодо причин низької температури не отримали.

Сергій зазначає, що лише за опалення його родина щомісяця сплачувала від 3,6 до майже чотирьох тисяч гривень, окремо оплачуючи електроенергію, воду та інші комунальні послуги.

Також він розповів, що мешканці зверталися до Держпродспоживслужби з проханням перевірити правильність нарахувань.

— Наскільки мені відомо, двічі перевірку не вдалося провести, бо представників служби не допустили, — пригадує чоловік.

«За квартиру площею 38 квадратних метрів — майже шість тисяч гривень»

Ще один мешканець, Олександр Сандуляк, живе у квартирі майже все життя. Житло отримав ще його батько на початку 1990-х років, коли працював у навчальному закладі. За словами чоловіка, проблем із теплопостачанням тут не було десятиліттями.

Перші труднощі, каже чоловік, почалися минулої зими. Температура в оселі знизилася до 16–17 градусів, а в кутовій кімнаті — ще нижче.

— Ми неодноразово зверталися до коменданта й завгоспа, але нам відповідали, що причина — у старих і забитих трубах, — розповідає Олександр.

За словами мешканця, ситуація значно погіршилася вже цього опалювального сезону після переведення будинку на альтернативну котельню.

Він пояснює, що після російських обстрілів місцевої теплоелектростанції місто частково почали забезпечувати теплом від резервної котельні.

— Опалення дали із запізненням — на початку листопада. Перші три-чотири дні батареї були гарячими. Потім на день тепло відключили через нібито ремонтні роботи. Після цього подаюча труба стала лише ледь теплою, а зворотна — зовсім холодною. На батареях навіть виступав конденсат — настільки вони були холодні. Дружина накривала батареї ковдрою, щоб від них не тягнуло холодом, — пригадує співрозмовник.

Попри низьку температуру в квартирі, рахунки за тепло, каже чоловік, залишалися високими.

— Щомісяця нам виставляли приблизно 5,5–6 тисяч гривень лише за опалення. Нам пояснювали це подорожчанням гігакалорії. Але виходить, що наша двокімнатна квартира площею 38 квадратних метрів при температурі близько 10 градусів нібито спожила дві гігакалорії тепла, — каже чоловік.

Для порівняння він наводить квартиру, яку зараз орендує в Харкові.

— Там двокімнатна квартира площею 45 квадратних метрів споживала лише 0,7 гігакалорії. І це при тому, що там було настільки тепло, що я відкривав вікна, — наводить порівняння Олександр.

До середини грудня, за словами мешканця гуртожитку, температуру ще вдавалося підтримувати за допомогою електрообігрівачів. Але після завершення навчання й від'їзду студентів будівля ще більше охолола.

— Температура впала приблизно до 10 градусів. Родина була змушена переїхати до моїх батьків, тому що жити в квартирі стало просто неможливо, — каже чоловік.

Олександр розповідає, що мешканці намагалися офіційно зафіксувати неналежне надання послуг. Зокрема, зверталися до Держпродспоживслужби. Коли інспектори приїхали вперше, як розповідає Олександр, їх не допустили до перевірки. Але згодом йому надійшла відповідь про те, що порушень не виявлено. За словами чоловіка, коли він попросив надати матеріали перевірки, то побачив, що її проводили вже у квітні, тобто коли опалювальний сезон уже завершився.

Думки про те, що проблеми з опаленням виникли не через якісь несправності, з'явилися у людей після того, як одного дня російський безпілотник влучив у будівлю коледжу (мова про події 7 лютого 2026 року) і ситуація з теплом несподівано змінилася.

— Коли прилетів «Шахед» і до коледжу приїхали журналісти та представники влади, батареї раптом стали гарячими. Щоправда, лише на один день. Потім усе повернулося, як було, — пригадує співрозмовник.

Чоловік каже, що намагався зв'язатися з директором коледжу.

— Я телефонував, але слухавку не взяли. Написав у Viber. У відповідь отримав лише повідомлення, що опалення надається, а розрахунки проводяться за тарифами, затвердженими міською радою. На мої пояснення, що в квартирі холодно і сім'я змушена грітися електрообігрівачами, більше ніхто не відповів, — розповідає Олександр.

Підозрюють неправильне нарахування плати

Проте людей обурило й те, що попри відсутність тепла їм надходили чималі рахунки за опалення помешкань.

За підрахунками мешканців, загальна сума за теплопостачання протягом п'яти місяців опалювального сезону для однокімнатної квартири площею 30 кв. м становила від 15 до 19 тисяч гривень, а для двокімнатної квартири площею 38 кв. м — від 19 до 24 тисяч гривень.

Як пояснив Олександр, у коледжі встановлений загальнобудинковий лічильник тепла, однак мешканцям, як вони вважають, нарахування здійснювали не за фактичними показниками, а за розрахунковою методикою.

Він також припускає, що коштів, які сплачували мешканці, було достатньо для покриття витрат на опалення всього комплексу будівель коледжу.

— Якщо скласти всі суми, які виставляють приблизно шістдесяти сім'ям, виходить, що ми фактично оплачуємо опалення всього комплексу — навчальних корпусів, гуртожитків і господарських приміщень. При цьому заклад ще й отримує бюджетні кошти на оплату комунальних послуг, а студенти також сплачують за проживання в гуртожитку, — каже чоловік.

А те, що коледж отримав бюджетне фінансування на оплату теплопостачання підтвердили і у Міністерстві освіти і науки. У 2025-2026 році закладу передали 1,05 мільйона гривень.

Поліція відкрила кримінальне провадження

В результаті, окрім цивільного позову, адвокат звернулася до поліції із заявою про можливе вчинення кримінального правопорушення, а саме щодо можливого незаконного заволодіння коштами мешканців гуртожитків.

Як повідомили у Головному управлінні Національної поліції у Вінницькій області у відповіді на запит журналістки, заяву передали за територіальною підслідністю до відділення поліції №3 Гайсинського районного управління поліції.

Там розпочали досудове розслідування за частиною першою статті 191 Кримінального кодексу України — за фактом можливого привласнення грошових коштів працівниками відокремленого структурного підрозділу «Ладижинський фаховий коледж».

У поліції зазначили, що наразі кримінальне провадження триває. Слідчі проводять необхідні слідчі дії для всебічного та повного розслідування обставин справи й ухвалення законного та неупередженого рішення.

Що кажуть у коледжі?

Журналістка «20 хвилин» звернулася по коментар до директора коледжу Олега Цуркана. На телефонні дзвінки він не відповів, а повідомлення, попри те що прочитав, залишив без відповіді. Тож ми надіслали офіційний запит на електронну пошту навчального закладу.

У відповіді заперечують твердження мешканців про температуру 7–9 градусів у квартирах. За інформацією адміністрації, протягом січня та лютого працівники щоденно проводили вимірювання, і температура нижче 12 градусів тепла не фіксувалася. Водночас у коледжі визнають, що в окремих приміщеннях температура була нижчою за нормативні 18 градусів, через що мешканцям провели перерахунок вартості теплопостачання та зменшили суму нарахувань на 25%.

У закладі пояснюють, що різке зростання сум у платіжках пов'язане насамперед зі збільшенням тарифу на теплову енергію. Якщо у попередньому опалювальному сезоні вартість 1 Гкал становила 900,88 гривень, то з листопада 2025 року після рішення виконкому Ладижинської міської ради тариф зріс до 2 889,32 гривень за 1 Гкал. У коледжі наголошують, що таке підвищення не залежало від адміністрації закладу.

Також у коледжі спростовують заяви мешканців про те, що після ворожої атаки 7 лютого батареї стали гарячими лише на час приїзду журналістів та представників влади. За словами адміністрації, теплопостачання здійснювалося безперервно протягом усього опалювального сезону, а режим подачі тепла не змінювали через візити посадовців чи медіа.

Щодо нарахувань за тепло, адміністрація зазначає, що наявний вузол комерційного обліку враховує споживання всього комплексу будівель коледжу, а не окремих гуртожитків. Тому розрахунки для мешканців здійснювали відповідно до Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих комунальних послуг, затвердженої наказом Мінрегіону №315.

У закладі також повідомили, що бюджетні кошти Міністерства освіти і науки, виділені на оплату теплопостачання, використовувалися для всіх об'єктів коледжу — трьох гуртожитків, навчального, лабораторного та громадсько-побутового корпусів. При цьому мешканці, відповідно до встановленого порядку, окремо відшкодовують витрати на спожиті комунальні послуги.

Коментуючи недопуск представників Держпродспоживслужби до перевірки у лютому та березні 2026 року, у коледжі пояснили, що директор перебував у відрядженні, а уповноважена особа була відсутня. Після повернення керівника перевірку провели. За інформацією адміністрації, акт перевірки від 21 квітня 2026 року не виявив порушень законодавства у сфері захисту прав споживачів під час надання житлово-комунальних послуг.

Щодо заяви адвокатки Аліни Сидор до правоохоронних органів про можливе незаконне заволодіння коштами, у коледжі заявили, що всі бюджетні кошти та платежі мешканців проходять через органи Державної казначейської служби, тому, на думку адміністрації, їх привласнення неможливе. 

«При цьому ні до суду, ні до будь-якого з державних органів, до яких адвокат Аліна Сидор зверталася із відповідними заявами про вчинення директором коледжу нібито неправомірних дій, не було надано жодного доказу, який би підтверджував твердження про незаконне заволодіння коштами мешканців гуртожитків або бюджетними коштами. Такі твердження грунтуються виключно на припущеннях і не були підтверджені нічим», — йдеться у відповіді. 

Крім того, у коледжі вважать, що вся ця історія має ознаки «створення безпідставного інформаційного та адміністративного тиску на керівництво закладу».

 

 

Читайте також:

До 150 гривень на людину? У Вінниці запровадили компенсацію за воду

Вінничани заборгували за тепло понад 172 мільйони гривень. За яких умов справу передають до суду

Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.