- Моїм першим клієнтом був мій батько. Помітивши мій кравецький талант, він подарував мені машинку і попросив зшити йому труси, - ділиться спогадами Таня Рибак.
Так починалась кар’єра дівчини, яка сьогодні шиє на замовлення десятки найрізноманітніших видів одягу: від вечірніх суконь до спортивних світшотів. Особливістю роботи Тані Рибак є те, що до кожного клієнта вона шукає індивідуальний підхід.
- У мене немає великих замовлень. Я маю поспілкуватись з людиною, щоб зрозуміти, який саме одяг їй потрібен. Адже усі речі я шию з урахування особливостей будови тіла клієнтів та їхнього естетичного смаку.
По суті покупець приходить до студії зі своєю ідеєю, а дівчина вже придумує, як втілити її у одязі.
- Одне з найцікавіших замовлень було для волонтера, який допомагав нашим солдатам і отримав за це медаль. Нам замовили зшити йому світшот і намалювати там тваринку з такою самою нагородою на грудях.
Майстриня не боїться робити щось нове. Одним з останніх сміливих експериментів стала колаборація з художницею Мариною Карпенко, яка власноруч розписує, створений Тетяною одяг. Спільний проект отримав назву – «KARIBA», яка складається із перших літер прізвищ його творців. І хоча цей бренд існує менше року, речі з Вінниці уже відправлялись до Польщі, Італії та Ізраїлю.
Окрім цього Таня Рибак ділиться своїм багатим досвідом, регулярно проводячи майстер-класи з шиття. Вона прагне, щоб людина не просто відсиділа заняття, а пішла додому у власноруч зробленій речі. Деякі з її учениць вже перетворили свою пристрасть до шиття на бізнес.
- Сьогодні зростає попит на речі ручної роботи, адже вони підкреслюють індивідуальність людини, тому в Україні повно перспектив для розвитку локального бізнесу. Він не потребує великого стартового капіталу. Кожен може спробувати розпочати власну невеличку справу. Я думаю, що саме малі підприємці можуть стати тою рушійною силою, яка призведе до позитивних змін в країні.
- Своєю продукцією я хочу дарувати клієнтам позитивні емоції. Якщо я зробила хоч одну людину трошечки щасливішою, то день прожитий не дарма, - такий девіз у вінничанки Вікторії Яремчук.
Дівчина вже близько двох років займається виготовленням солодощів ручної роботи, але незвичайних, а веганських. У їхньому складі ви не знайдете молока, цукру чи тваринних жирів, лише – фініки, горіхи та сухофрукти. На виготовлення однієї партії солодощів йде близько двох днів, також ще потрібен час, щоб кожну цукерку гарно загорнути і прикріпити до неї записку з побажанням. Не дивлячись на такий кропіткий і довгий процес, майстриня виконує усі замовлення, як для себе, адже не з чуток знає, що дуже важко знайти гарну веганську їжу.
- Коли я стала вегетаріанкою, то зрозуміла, що на полицях наших магазинів немає продукції, яка б відповідала моєму світогляду, тоді я почала готувати солодощі спочатку для себе, а згодом - для друзів та знайомих. Довгий час я удосконалювала свою майстерність: читала рецепти, відвідувала майстер-класи та переймала досвід звід однодумців. Побачивши, що усе більшій кількості людей починають подобатись мої цукерки, я вирішила виставити їх на продаж, щоб побачити реакцію сторонніх людей.
Бізнес Вікторії стикається і з деякими труднощами: пошук якісної сировини, падіння продажів у літній час, маленький попит на дорожчі цукерки. Але іноді невдачі перетворюються на перемоги.
- Мій перший досвід роботи був не дуже вдалим. Одна дівчина замовила у мене по Інтернету коробку цукерок. Ми домовились з нею про зустріч, але замовниця не прийшла забрати солодощі і перестала відписувати на повідомлення. Я не розгубилась і подарувала цукерки своєму знайомому. А він порекомендував одній відомій фірмі мої солодощі, внаслідок чого я отримала велике корпоративне замовлення, кілька тисяч штук.
Звісно, такі великі замовлення бувають не часто. Зазвичай, люди купують лише кілька коробок на подарунки, або кав’ярні замовляють цукерки із побажаннями поштучно. Але бізнес Вікторії приносить прибутки і вона не збирається зупинятись на досягнутому. У планах дівчини відкрити власне веганське кафе у Вінниці. Вона упевнена, що при правильному підході таке місце буде користуватись неабиякою популярністю.
- Потрібно любити свою справу і виробляти щось оригінальне» - дає пораду Вікторія тим, хто планує у майбутньому займатись власним бізнесом.
І швець, і жнець, і на дуді грець. Ця народна приказка дуже вдало описує наших наступних героїв - Андрія та Олену Попадюків. Хлопець має технічну освіту, дівчина – економічну. І ще кілька років тому вони не мали жодного стосунку до рукоділля. Кожен працював за спеціальністю, а у вільний час пара грала в КВК та займалась вокалом. Проте сьогодні ці молоді люди активно продають метелики через Інтернет і навіть мають власний магазин подарунків ручної роботи «Лавка-булавка».
- Все почалось з нашого весілля. Для нього ми шукали якійсь кольорові святкові метелики, але на прилавках вінницьких магазинів були лише класичні чорні. Ми з трудом змогли знайти майстриню, яка змогла зшити те, що нам було потрібно. Згодом ми подумали, якщо ця ніша у Вінниці не зайнята, то тут можна заробити. Придбали тканини, зшили десять метеликів, порівняли з тими, що були на весіллі і зрозуміли, що ми можемо робити краще. Андрій створив сайт і виставив на продаж усе, що ми встигли зшити. І вже буквально через тиждень диригент одного з київських оркестрів замовив у нас ці десять метеликів пообіцяв купляти ще, коли з’являться нові моделі, - розповідає Олена
Шити майстри навчились за допомогою роликів в Інтернеті. З обладнання мають лише звичайну машинку для шиття, праску, ножиці та олівець для тканини. Матеріали закуповують в Інтернеті, переважно в Кореї, адже тамтешні тканини відрізняються якістю. На виготовлення одного метелика, зазвичай, йде близько години, хоча все залежить від складності замовлення. На даний момент Андрій та Олена пропонують покупцям близько двохсот різновидів метеликів. Майстри бажають, щоб кожен міг знайти товар на свій смак.
- Ми шиємо різні метелики: чоловічі, жіночі і навіть дитячі. Одного разу у нас було замовлення для восьмимісячного немовля на хрещення. Проте найчастіше метелики купують люди творчих професій або дівчата для своїх хлопцям. Ми маємо постійних клієнтів буквально з усіх куточків України, але найбільше замовлення за раз було саме у Вінниця. Одна з місцевих компаній попросила зшити у подарунок на День Українського козацтва 100 різних метеликів для своїх співробітників.
Створивши свій досить успішний бізнес, Андрій та Олена зрозуміли, що можуть допомогти й іншим майстрам знайти власних клієнтів і відкрили магазин товарів ручної роботи «Лавка-булавка». Спочатку тут продавались лише вироби друзів Андрія та Олени, з якими вони познайомились на хенд-мейд фестивалях. Сьогодні власники магазину отримують від різних майстрів по кілька пропозицій співпраці щотижня.
- Ніколи не перестаю дивуватись, як багато талановитих людей у нашому місті. На жаль, ми не можемо розмістити вироби усіх бажаючих у нашому магазині. Адже попит на товари ручної роботи ще не такий великий. Але ми все одно завжди готові розширити свій асортимент, якщо отримаємо дійсно.
У магазині «Лавка булавка» кожен охочий може не тільки придбати аксесуари чи елементи декору ручної роботи, а й навчитись азам рукоділля на щотижневих майстер-класах. Окрім цього у найближчому майбутньому планується запуск сайту магазину, за допомогою якого клієнти та майстри налагодять комунікацію. Перші зможуть купувати товари онлайн, а другі відстежуватимуть продажі. Андрій та Олена вірять, що подібні заходи роблять хенд-мейд популярнішим серед вінничан.
- В Європі люди вже давно прийшли до того, що потрібно підкреслювати власну індивідуальність і оточувати себе унікальними та якісними речами. В нас тренд «хенд-мейд» ще не такий поширений, але постійно зростає кількість людей, які надають перевагу саме товарам ручної роботи, - ділиться думками Андрій.
Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.
№ 16 від 17 квітня 2024
Читати номер
Ols Kat