Нині кількість лабораторно підтверджених випадків COVID-19 щодня перевищує дві тисячі, і це значно більше, ніж на початку суворого карантину. Спалахи коронавірсу фіксуюють періодично у всіх областях без винятку. Тож саме сьогодні і стане зрозуміло, наскільки правильними були кроки представників виконавчої влади ще чотири місяці тому, повідомляють на сайті «Громадська організація Філософія Серця»
У 2017 році, нагадують журналісти, розпочалась медична реформа. Тоді в.о. Міністра охорони здоров’я Уляна Супрун та її команда впроваджували зміни на первинній ланці. У 2020 році мало стартувати продовження реформи вже для так званої другої ланки. Відповідно був створений і новий виконавчий орган, який і розпоряджається коштами на медицину — Національна служба здоров’я України.
Розподіл коштів, як зазначають у джерелі, відбувається у відповідності до спеціального порядку з урахуванням коефіцієнтів. Були пораховані пологи, лікування при гострому інфаркті та інсульті, операційні втручання. Наприкінці квітня у переліку медичних гарантій, за які держава виплачує лікарням кошти відповідно до звітів, з’явилась і медична допомога пацієнтам з COVID-19. Формула, за якою рахують вартість цього лікування має 10 змінних і включає у себе не лише кількість хворих, а й відповідно наявність обладнання, медперсоналу тощо. Завдяки цьому медичні заклади не зрівняли під одну гребінку, а отже середня вартість лікування пацієнта, у якого виявили коронавірус, буде відрізнятись у різних медустановах.
«Це дуже добре видно на прикладі порівняльного аналізу, який зробили активісти у рамках проєкту «РозCORONовані закупівлі». Так серед трьох областей лікування одного стаціонарного хворого коштувало від 63 до 72 тисяч гривень», — йдеться у публікації.
У Вінницькій області підписали угоди на лікування пацієнтів з COVID-19 та підозрою 73 медустанови.
«З 15 березня по 28 липня на ці потреби НСЗУ перерахувала на їхні рахунки понад 100 млн грн., — зазначають громадські активісти. — 27 березня 2020 року розпорядженням керівника робіт з ліквідації наслідків медико-біологічної надзвичайної ситуації природного характеру державного рівня пов’язаної з поширенням коронавірусної хвороби COVID-19 були створені мобільні медичні бригади. До складу такої бригади увійшли водій та медпрацівники. Створили їх для того, аби зменшити мобільність людей, які мають симптоми гострого вірусного захворювання та потребують здачі відповідних аналізів. Таким чином чи лікарі екстренної допомоги чи сімейний лікар викликали мобільну бригаду, аби ті відібрали зразки для проведення досліджень к лабораторії».
За інформацією джерела, на Вінниччині з 15 березня по 28 липня НСЗУ компенсувало 6 мільйонів гривень за виїзди мобільних медичних бригад.
В рамках проекту дослідники з’ясували наступне:
«Лише стаціонарне лікування у загальному коштувало 73,3 мільйонів гривень. А ось за квітень окремим закладам за стаціонарну допомогу перерархували понад 2,9 млн грн.
За екстрену меддопомогу за неповних чотири місяці на Вінниччині НСЗУ виплатило більше 17 мільйонів гривень.
Від початку карантину у Вінницькій області до 27 липня зафіксовано 2 589 хворих. Однак не всі, хто отримав підтвердження діагнозу COVID-19 потребували лікування у медзакладах, а могли перебувати на амбулаторному лікуванні. Тож за інформацією Департаменту здоров’я Вінницької ОДА, пацієнтів на стаціонарному лікування в області з 1 квітня по 1 серпня було 1 058. Тож приблизна середня вартість такого лікування на одну людину склала понад 72 тисячі гривень».
Реформа другої ланки медгалузі і проходила в умовах пандемії, однак, саме на ній досить легко простежити принцип «гроші ходять за пацієнтом». Порівняльний аналіз трьох областей продемонстрував індивідуальний підхід до медустанов.
Читайте також:
В Україні за добу СOVID виявили у 2 141 людини. На Вінниччині дві смерті
Антирекорд по СOVID на 20 серпня: в Україні + 2134 за добу. Скільки на Вінниччині?
Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.
№ 16 від 16 квітня 2025
Читати номер