Бюджет участі в дії. Як Агрономічна громада втілює ідеї жителів

• Спортивні майданчики, ресурсні кімнати, фільтри для питної води та простори для відпочинку.
• В Агрономічній громаді жителі вже другий рік самі обирають, на що витратити частину бюджетних коштів. Розповідаємо, як працює цей механізм.

Коли мешканці самі визначають, на що спрямувати частину бюджетних коштів, місцеве самоврядування стає не просто формальністю, а реальним способом впливати на життя громади. В Агрономічній громаді на Вінниччині громадський бюджет уже став дієвим інструментом участі. Жителі настільки зацікавлені в перемозі своїх проєктів, що в останні години голосування телефонують одне одному й закликають підтримати ініціативи. А навчальні заклади та населені пункти змагаються за можливість втілити власні ідеї розвитку.

Громадський бюджет, або бюджет участі, — це механізм, за допомогою якого мешканці пропонують проєкти для своєї громади та голосують за ті, які, на їхню думку, варто профінансувати з місцевого бюджету. Уперше таку практику запровадили у бразильському місті Порту-Алегрі в 1989 році. Тоді місцева влада надала жителям можливість безпосередньо впливати на розподіл частини бюджетних коштів. Згодом цей підхід поширився світом, а сьогодні його використовують десятки українських громад, зокрема й на Вінниччині.

Від навчання до перших проєктів

«Працівники взяли участь у навчанні, яке організовував U-LEAD. Ментори координували роботу, допомагали. В підсумку за підтримки U-LEAD робоча група підготувала Положення про громадський бюджет, де було прописано основні вимоги та процедури. Наступним кроком стало представлення депутатам даного документу, який було ними підтримано і процес запустився», — розповідає заступниця сільського голови Тетяна Закревська.

За її словами, підготовка документів й консультації з громадами, які вже мали такий досвід, зайняла певний час, але не дивлячись на ці моменти конкурс уже стартував в у 2025 році.

Як подати ідею та отримати фінансування

Щороку громада виділяє на громадський бюджет 400 тисяч гривень. Великий проєкт може реалізовуватися до 100 тисяч гривень, малий — до 50 тисяч. Автором проєкту може стати зареєстрований житель громади від 18 років, який подає ідею електронно, на папері або через сервіс «е-DEM».

Після подання проєктів авторами робоча група передає їх на розгляд комісії з питань громадського бюджету, яка визначає чи може бути проект допущений до голосування. Далі відбувається голосування, яке триває два тижні, після чого відбувається визначення переможців. Реалізація проєктів відбувається вже в наступному бюджетному році.

Два роки — і дедалі більше активності

У 2025 році жителі подали сім проєктів, шість із них допущено до голосування. За результатами перемогли чотири проєкти — на суму 375 256 грн із 400-тисячного бюджету:

• «Чиста вода нашим дітям» встановлення фільтрів для очищення питної води в дошкільному закладі;
• «Інноваційний розвиток освітнього простору шляхом створення ліцейського радіовузла»;
• «Облаштування майданчика для збору ТПВ в селі Медвеже Вушко»;
• «Ільківський Став» - безбар'єрний простір, доступний відпочинок.

В перший рік голосували у змішаному форматі (електронно і паперово). З метою зменшення навантаження на пункт супроводу громадського бюджету у 2026 році прийнято рішення залишити виключно електронне голосування.

Цього року було подано сім проєктів. Переможцями стали п'ять (три великих і два малих) на загальну суму 399 829 грн.:

• Безпечний спортивний майданчик для Бохоницького ліцею;
• Простір рівних можливостей (обладнання ресурсної кімнати для дітей з ООП);
• Велопарковка для сучасного ліцею;
• Простір розвитку для навчання і дозвілля в ліцеї;
• Облаштування спортивного простору в селі Медвеже Вушко.

Агрономічний сільський голова Сергій Сітарський говорить: що ближче до завершення голосування, то помітніше зростає активність жителів.

«Люди починають справді перейматися — кожен хоче, щоб перемогла саме його ідея. І це добре, тому що так ми бачимо речі, на які ми як орган ОМС могли просто не встигнути звернути увагу. У нас немає можливості одразу охопити всі потреби громади, а громадський бюджет — це конкретний інструмент, яким люди можуть додатково підкреслити: ось це для нас важливо. Це ще й додатковий канал спілкування з сільською радою», — каже він. 

У 2026 році в громаді помітили певну особливість голосування: у центральному населеному пункті проживає більше людей, ніж у невеликих селах, що може впливати на результати. Тому наступного року планують внести зміни до Положення про громадський бюджет.

Агрономічна громада — не єдина на Вінниччині, де діє такий механізм. Громадський бюджет використовують як великі міста, так і невеликі сільські та селищні громади. Людмила Гурба, радниця з питань децентралізації та місцевого самоврядування Регіонального офісу «U-LEAD з Європою» у Вінницькій області, пояснює, що його роль значно ширша, ніж просто фінансування місцевих ініціатив.

«Громадський бюджет — це один із найефективніших інструментів прямої демократії на рівні громад. На Вінниччині його успішно впроваджують як великі міста, так і невеликі сільські та селищні громади. Головна мета — не просто профінансувати облаштування дитячого майданчика чи навчального простору, а змінити взаємодію між місцевою владою та жителями.

Коли люди самі розробляють проєкти, збирають голоси на їхню підтримку та контролюють реалізацію, вони перестають бути пасивними користувачами послуг і стають співавторами змін у своїй громаді», — зазначає Людмила Гурба.

Вас може зацікавити:

Як війна впливає на здоров’я українців і що допоможе впоратися зі стресом

Світло по 4,32 та 2,64 грн: які тарифи діятимуть для українців

Додайте 20 хвилин до вибраних джерел у  Google