Як сформувати правильне ставлення дитини до військового з ампутацією? Поради психолога

• Дедалі частіше на вулицях міста можна побачити військових, які постраждали внаслідок війни.
• Діти на відміну від дорослих не знають, як слід реагувати на зустріч з такими людьми.
• Тому запитали у дитячого психолога, як варто батькам говорити та пояснювати дитині стан таких людей.

Останнім часом в мережі часто ширяться питання, стосовно того, що діти іноді не коректно поводяться з військовими, які постраждали внаслідок війни. Найчастіше такі ситуації трапляються з військовими у яких понівечені, або відсутні кінцівки.

Тому в суспільстві постало питання: «А як пояснити своїй дитині, що це є нормально і не потрібно ставитися до таких людей якось по-іншому, чи тим паче ображати їх?»

Тож вирішили поставити ці питання психологу з Агрономічненського ліцею — Ларисі Бісікало.

Вона дала кілька порад, як починати таку розмову з дитиною та в якому контексті потрібно це пояснювати дитині.

Чи варто взагалі говорити з дитиною про це?

На це питання психологиня однозначно говорить «так», адже війна це наша буденність, і ми не зможемо приховати від дітей, як її, так і наслідки цієї війни, а це смерті та люди, які отримали різні травми внаслідок цих трагічних подій у нашій країні.

— Варто говорити правду, — з цих слів починає розмову Лариса. — Як тільки вирішили про це поговорити зі своєю дитиною, то для початку поясніть: «В нашій країні йде війна, і через неї дуже багато українців страждає».

Далі, каже психолог, варто наголосити, які можуть бути наслідки цієї війни. Після можна перейти до теми, як варто реагувати на людей, які не мають кінцівок, або мають шрами та інші травми.

Говоріть дитині правду

— Говоріть своїй дитині все, як є: «Багато військових, які захищають нас від росіян, можуть мати поранення, наприклад в них може не бути руки або ноги», — каже шкільний психолог. — Далі пояснюєте, чому так сталося: «Така людина просто постраждала внаслідок війни, коли захищала нас з тобою».

В діалозі з дитиною, варто розповісти їй, як варто поводитися, коли бачиш військового, який має ампутовану кінцівку, та чого навпаки слід не робити.

— Більшість дітей звісно починають показувати пальцем та не дуже гарно поводитися. Така поведінка притаманна більшості дітям, і вони це роблять не зловмисно, — розповідає пані Лариса. — І в такій ситуації, варто спокійно сказати дитині: «Тикати пальцями й кричати, що в нього чи у неї немає руки, або ноги не можна. Це може дуже сильно образити військового».

Коли дитина розуміє, які наслідки війни можуть бути для наших захисників, то варто наголосити на тому, що він або вона захищали нашу країну, і це трапилося з ними у боротьбі за нашу незалежність.

Виховуйте повагу, а не жалість

— Тобто потрібно в дітях виховувати повагу, а не жалість, — пояснює психолог. — Краще говорити: «Військові дають нам можливість жити так, як ми живемо». Казати дитині, що якби вони нас не захищали, то ворог міг би прийти до нас і зробити нам боляче.

Крім того, Лариса Бісікало зауважує, що якщо в дитини виникне бажання підійти до військового та подякувати, то краще її не зупиняти, адже це є прояв поваги, а не жалості.

— Військовим від цього стає приємно, — каже шкільний психолог. — В принципі, можна і запропонувати йому якусь допомогу. Та це не всі люблять, тож варто вам вже, як дорослим, дивитись по ситуації.

А загалом, пані Лариса звертає увагу на важливості виховання в дитині патріотизму, особливо, коли наша країна в стані війни. 

Як школа працює над цим питанням?

В закладах середньої освіти, такі питання також з дітьми обговорюються, але там роблять більше акцент на патріотичному виховані юних громадян України. Дітей зараз дедалі частіше доєднують до волонтерських ініціатив таких як: благодійні ярмарки, виставки та аукціони. Наприклад, як розповіла психолог, на Перше вересня в Агрономічненському ліцеї зібрали близько 16 000 гривень, які передали в благодійні фонди для того, щоб закупити турнікети й інші необхідні речі для захисників України.

— Важливо показувати дітям правильне ставлення до війни й військових своїм прикладом, і це мають робити на і вчителі, і батьки, — зауважує Лариса  Бісікало. 

Читайте також:

У ліцеї №13 облаштували укриття на 290 людей. Як воно виглядає?

Бізнес, який став незалежним від відключень світла, може отримати гроші з бюджету Вінниці

Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.