Braille Book та "Живі книги": як бібліотекар Оксана Крижанівська запустила проект для особливих дітей

Оксана Крижанівська, автор та координатор проекту, виграла грант у міської ради на просування проекту “Крок довіри”. На виділені 20051 гривень закупили 208 книжок (106 різних найменувань).

— Ми постійно живемо поруч із людьми, які мають фізичні проблеми. У нашому суспільстві усі мають бути визнаними особистостями. Всі мають бути включеними у звичне життя. Цими книжковими історіями ми хочемо донести, що інклюзію варто розглядати не як "пожаліти”, а як “сприйняти і зрозуміти”, відноситись так само і як до людей без таких проблем.

Бібліотекар розповідає розповідає про те, як важливо за допомогою книг доносити людям найважливішу істину: що кожен із нас особливий. Основною метою інклюзивної літератури є залучення людей з особливостями розвитку до активного життя у соціумі.  

Інклюзія означає включення. У даному випадку інклюзивна література - це література, у якій описані життєві історії дітей та дорослих із певними фізичними вадами.

Ще донедавна в Україні така література не була надто популярною, а зараз чимало українських авторів пишуть про  людей, які просто відчувають, бачать,чують цей світ по - іншому.

Жінка показала стелаж, на якому були викладені кольорові книжки. Усі з такими цікавими, злегка філософськими назвами. Одразу захотілось взяти із них котрусь і прочитати.

Старі нові книжки

Жінка захоплено, гортаючи стрінки обраної книжки, розповідає її короткий зміст. Однією із найпопулярніших зараз книжок є “Поліанна.” Написана вона уже доволі давно, але у Радянському Союзі була заборонена. Книжка про дівчинку, яка спілкувалась із різними людьми: дітьми, дорослими, старцями, хворими. І одного разу вона написала лист до благодійного фонду перед Різдвом. Ій відправили у подарунок костилі, на що її тато сказав: “Радій, що вони тобі не потрібні”.

Захоплює також розповідь про кошенятка письменника Гвена Купера. Дівчинка знайшла на вулиці сліпе кошеня. яке докорінно змінило її життя.

Також є чимало українських авторів, які пишуть про неймовірні та мотивуючі історії. До прикладу, повість “Метелики у крижаних панцирах” письменниці Оксани Радушинської — це історія про дівчинку, яка під час аварії втратила батьків, а також можливість ходити. І не заламалась. До речі, у бібіліотеці планують зустріч із авторкою.

Цей проект, за словами Оксани, створювався у першу чергу для студентів педагогічних факультетів. Адже з цього року діти із спеціальними потребами тепер навчаються у звичайних загальноосвітніх школах.

Особливі вінничани

— Я спілкуюсь із батьками особливих дітей. Головне пояснити їм, що такі діти такі ж самі і вони теж потребують активності. Одягнути і нагодувати недостатньо. У Вінниці проживає багато людей із обмеженими можливостями, які є соціально активними. Окрім книжок, я також проводжу інтерактивні зустрічі із “Живою книгою”. До нас приходять вінничани, які попри фізичні вади змогли досягнути неймовірного успіху. Серед них уже добре відома Діана Подолянчук, яка має власну школу танців та активно займається волонтерством, а також Гоша Млозяновський. Хлопець має дитячий вродждений параліч та попри те, цього літа він із другом побував на самій вершині Говерли.

У планах авторки проекту застосування інклюзивної літератури в просвітницькій діяльності, сприяння створенню інклюзивного простору в освіті та культурі.

Також планують створити інклюзивну бібліотеку у Центральній бібліотеці для дітей та юннацтва і окремий сайт.

Книжки лікують

Вражає також розповідь Оксани Крижанівської про те, як книжка допомогла дитині. Це була історія про те, як собака допомагав незрячому хлопчику. Мама, у якої син мав порушення зору, прочитала цю книгу і дуже цим зацікавилась. Згодом люди, які розводили лабрадорів, дізнались про це і подарували хлопчику маленького собачку. Його ще слід навчити всьому, найняти спеціального тренера, проте справа вже має хороший початок.

Бібліотекарка дізналась про те, як за кордоном лікують за допомогою тварин. Є книга, у якій розповідається про собаку, який допомагав діткам проходити реабілітацію. Його приводили у палати і паралізовані дітки їх просто гладили. Також було доведено, що діти, які заїкаються. спокійніше та вільніше читають при собаці. В Україні ще не має анімалотерапії на токому рівні, проте ідея неймовірна.

Книга "три в одному"

На стелажі лежала дуже цікава книжка. Вона великого розміру. Під назвою "Почути". Коли розгортаєш цю книгу, то з однієї сторони бачиш написані слова, а на іншій стороні ті ж самі слова, лише за шрифтом Брайля. Також на книзі є PR - код, якщо перейти по ньому, то натрапите на відео, у якому все написане демонструватимуть мовою жестів. 

— Це елемент бібліотерапії, коли через слово можна щось робити. Я часто приходжу на різні заходи, виховні години до шкіл і розповідаю дітям про ці натхненні і часто правдиві історії. Важливо пропускати ці емоції крізь себе, щоб по - справжньому зацікавити та пояснити, що дітки із особливими потребами не інші, вони також хочуть гуляти, гратись із друзями та читати книжки. 

Цей матеріал було підготовлено в рамках програми міжредакційних обмінів за підтримки національного фонду на підтримку демократії NED.
 

Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.