- У багатьох, хто побував у перший день на загадкових колах, погіршився психофізіологічний стан, відмовляв мобільний зв'язок, сідали батарейки, - розповів голова координаційної ради Українського науково-дослідного Центру вивчення аномальних явищ «Зонд» Артем Білик.
Версія справдилася
- Уже зараз можна сказати, що наша гіпотеза стосовно того, що кола не підробка – справдилася, тобто люди не мають жодного стосунку до їх утворення, - каже кандидат технічних наук, голова координаційної ради Українського науково-дослідного Центру вивчення аномальних явищ «Зонд» Артем Білик.
Він розповів журналісту RIA про перші результати досліджень малюнків на пшеничному полі під Кордишівкою Вінницького району.
Потрібні наукоємні дослідження грунту і біохімічних змін у рослинах
- Несподівана поява формацій на пшеничному полі в селі Кордишівка стала для нас непересічною можливістю дослідити феномен в реальному часі, щоправда, з тижневою затримкою. 25 червня робоча група у складі чотирьох експертів нашого Центру – Білика А.С., Кириченка О.Г., Миронова М.І. та Верховініна С.І. виїхала на місце. Особисто переконалися, що формації утворюють складний візерунок між коліями для сільгосптехніки з восьми кіл діаметром від 4 до 12 м. Характерно, що у семи колах посередині знаходиться отвір діаметром 2–2,5 см та початковою глибиною 25 см, звідки ґрунт був вилучений.
Очевидці описували червонувате світіння, невідомі звуки над полем у ніч утворення формацій. У багатьох, хто побував у перший день в межах формації, погіршився психофізіологічний стан, відмовляв мобільний зв'язок, сідали батарейки.
Ми провели дослідження радіоактивності, вимірювання напруженості електромагнітного поля низьких і надвисоких частот. Ніяких аномалій не виявили. Треба зазначити, що після дощів залишкові поля могли бути нейтралізовані.
Пошуки металевих предметів металошукачем також не дали результатів. Для аерофотозйомки був застосований радіокерований гелікоптер з камерою. Також відібрали дослідні зразки ґрунту, стебел пшениці та контрольні – поза формацією. Наразі ми почали стаціонарні дослідження з порівняння розвитку пагонів пшениці з формацій та контрольних, що не зазнали впливу феномену.
Уже зараз можна сказати, що наша гіпотеза стосовно того, що кола не підробка – справдилася. Свідченням тому є спосіб, в який укладено пшеницю у формації. Стебла не ламаються, а змінюють напрямок росту у вузлах. При цьому в аномально короткий час утворення формації відбувається однобічне нарощення клітин листової піхви та деформація перегородки вузла.
Між тим зарано робити глибокі висновки щодо механізму утворення та причини походження формацій. Якщо вони виникають не в результаті діяльності відомих людських технологій, а вочевидь так і є в даному випадку, то поле для гіпотез дуже широке. «Будь-яку невідому технологію не відрізнити від магії», - говорив колись Артур Кларк. Тут ми маємо справу саме з таким випадком.
Наразі потрібно насамперед провести точні наукоємні дослідження із встановлення порівняльного хімічного складу ґрунту, структурних і біохімічних змін у рослинах тощо. Все це - прерогатива серйозних науково-дослідних інститутів, зв’язку з якими ми, на жаль, не маємо. Наша діяльність не має підтримки у держави. Тому засоби і методи наших досліджень вкрай обмежені.
І справа навіть не в екзистенціальній суті феномену. Дешифрування нанесених символів лише один бік загадки.
Головний факт - злакові культури зазнають змін в результаті впливу невідомого походження. І такі непояснені феномени потребують ретельного вивчення. Дослідження формацій на ланах вже здійснені у Великій Британії, США, Канаді. Там розуміють – це питання безпеки населення. Наша держава не повинна бути осторонь щодо вивчення таких феноменів. Адже зрештою видозмінене збіжжя з формацій буде зібране, перемелене і у складі хліба попаде на наш з вами стіл.
Гості з літописів
Формації на полях злакових культур, це не новітній аспект аномальних явищ. Про них відомо з давніх давен. Ще на древніх гравюрах, у літописах є зображення і свідчення про кола і візерунки на злакових культурах і просто на траві. Тоді це приписували добрим або лихим божественним силам.
Встановлено, що появі формацій зазвичай передує спостереження неототожнених літальних об’єктів.
Звісно, не всі повідомлення від очевидців справді описують аномальні явища. При дослідженні кожного окремого випадку дослідники, як правило, намагаються не припускатися фантазій, а насамперед намагатися знайти природне пояснення феномену, для чого застосовують ефективні наукові методики.
Наприклад, щодо феномену НЛО, після ретельної обробки первинних повідомлень від очевидців, більше 80% спостережень пояснюються звичайними причинами – зірками, літаками, птахами тощо, що при певних умовах створюють візуальні ефекти, які здаються очевидцям дивними. Велику роль тут відіграють психофізіологічні чинники.
Проте залишається близько 10-20% феноменів, які не можуть бути ототожнені, як явища природного або антропогенного походження. Особливо це стосується явищ, які залишають після себе матеріальні сліди, взаємодіють з навколишнім середовищем. Одним з таких явищ і є круги на ланах.
Слід зазначити, що по всьому світу кількість формацій на ланах зростає з кожним роком і складає сотні випадків. Навіть з огляду на діяльність підсобників, кількість справжніх формацій вражає. Окрім того справді фаховий дослідник завжди відрізнить навіть майстерну підробку від справді аномального явища. В Україні також періодично з’являються свідчення про появи формацій. Але внаслідок відсутності централізованої системи збору таких повідомлень, нерозвиненості сільськогосподарської авіації, яка б вчасно дозволила виявити формації та відсутності мотивації у населення щодо ставлення до відома дослідників, про такі явища ми дізнаємося постфактум.
Довідка
Український науково-дослідний Центр вивчення аномалій «Зонд» - єдина в Україні організація, яка займається науковим вивченням аномальних явищ.
Центр діє при факультеті авіаційних і космічних систем Національного технічного університету «Київський політехнічний інститут» і є інтелектуальним правонаступником Комісії з вивчення аномальних явищ, що діяла на теренах України у 80-х роках минулого сторіччя, яку очолював відомий український вчений, академік НАНУ Г.С.Писаренко.
У своїх дослідженнях науковці спираються в основному на наукові методи, уникаючи невизначеності та сакралізації проблеми. Більшість фахівців Центру - співробітники наукових і освітніх установ.
Вузол звичайного стебла пшениці
Вузол стебла пшениці з формації
Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.
№ 17 від 23 квітня 2025
Читати номер